АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Доаудиторна самостійна робота

Читайте также:
  1. II. Контрольна робота.
  2. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  3. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  4. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  5. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  6. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  7. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  8. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  9. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  10. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  11. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  12. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

Контрольні питання

1. Гігієна як наука, її мета, завдання. Санітарія, її законодавча база. Специфічні методи гігієни. Класифікація методів гігієнічних досліджень. Здоров’я за визначенням ВООЗ. Загальнопатологічне визначення здоров’я. Популяційне та індивідуальне здоров’я. Показники здоров’я. Профілактика, її види. Місце гігієни та профілактики в роботі лікарів лікувального профілю.

2. Етіологічний (причинний) фактор і фактор ризику виникнення захворювання. Детерміновані та стохастичні ефекти в організмі під впливом чинників довкілля. Гігієнічна діагностика. Еколого-залежні захворювання.

3. Способи реалізації епідеміологічного методу вивчення здоров’я. Форми та етапи епідеміологічного дослідження з вивчення взаємозв’язків в системі довкілля-здоров’я.

4. Зони спостереження за станом довкілля та здоров’ям, методика їх вибору. Методи якісної та кількісної інтегральної оцінки стану довкілля та здоров’я. Етапи інтегральної оцінки стану здоров’я населення, джерела інформації про здоров’я. Методи встановлення якісних і кількісних взаємозв’язків стану довкілля зі здоров’ям. Прогностичні оцінки рівня здоров’я залежно від стану забруднення атмосферного повітря, води, грунту.

5. Поняття про ризик і його узагальнююча класифікація в системі охорони здоров’я. Основні терміни методології оцінки ризику (джерело небезпеки, експозиція, доза, референтна або толерантна доза, відносний, атрибутивний, атрибутивний популяційний ризик). Поняття про біологічні маркери (біомаркери експозиції, ефекту, схильності).

6. Основні етапи оцінки ризику, їх мета та завдання. Схеми епідеміологічних досліджень, придатні для встановлення причинно-наслідкових зв’язків в системі довкілля-здоров’я, та кількісні показники ризику при проведенні цих досліджень.

7. Предмет і завдання профілактичної токсикології. Основні принципи незалежного та комплексного гігієнічного нормування ксенобіотиків. Етапи гігієнічної оцінки хімічних сполук. Схема токсикологічного експерименту.

8. Основні параметри токсикометрії. Визначення понять токсичність, кумуляція (за Б.М. Штабським), види кумуляції. Класифікація промислових токсикантів і пестицидів за ступенем токсичності і небезпеки.

9. Визначення понять, гігієнічне значення, методика обгрунтування ГДК ксенобіотиків у повітрі робочої зони (максимально разових і середньозмінних), атмосферному повітрі (максимально разових і середньодобових), воді водойм, грунті, харчових продуктах, ДДД токсикантів у харчових раціонах і ДДД пестицидів. Лімітувальні ознаки шкідливості при гігієнічному нормуванні ксенобіотиків у воді водойм, грунті, харчових продуктах.

10. Комбінована, комплексна, поєднана дія чинників довкілля, типи комбінованої дії.

Контрольні тести 1.1-126, 147-213 [4] і наведені нижче.

З метою вивчення впливу викидів промислового підприємства на стан здоров’я населення міста сформовано дві групи досліджуваних осіб: перша проживає на відстані до 1 км від підприємства в умовах перевищення ГДК шкідливих речовин у 3-4 рази, друга – на відстані понад 5 км у відносно чистому районі з вмістом токсикантів, нижчим за ГДК. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?

а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) поздовжне непаралельне; д) поперечне паралельне.

2. З метою вивчення впливу паління на розвиток хронічного бронхіту сформовано дві групи осіб (з наявним захворюванням і здорових), яких опитано про наявність цієї шкідливої звички. До якого виду епідеміологічних досліджень належить таке дослідження?

а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) повздовжне непаралельне; д) поперечне паралельне.

3. Після аварії ЧАЕС 1987-1990 рр. проведено динамічне спостереження за радіаційним фоном і первинною захворюваністю дітей Київщини на патологію щитоподібної залози. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?

а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) поздовжне непаралельне; д) поздовжне проспективне.

4. У 2000 р. за архівними даними проведено вивчення поширеності патології щитоподібної залози серед дітей Київщини у 1980-1985 та 1987-1999 рр. До якого виду епідеміологічних досліджень належить таке дослідження?

а) поперечне ретроспективне; б) поперечне проспективне; в) поздовжне паралельне; г) поздовжне непаралельне; д) поздовжне проспективне.

5. Для визначення ризику виникнення хронічного бронхіту залежно від стажу та частоти паління сформовано дві групи досліджуваних осіб: з наявним захворюванням і здорових. У кожній з груп шляхом опитування визначена кількість осіб, які палять, стаж і частота паління. Яку схему епідеміологічного дослідження найдоцільніше використовувати для виявлення цього зв’язку?

а) поздовжну проспективну; б) поздовжну ретроспективну; в) випадок-контроль; г) поздовжну непаралельну; д) поперечну ретроспективну.

6. Дослідження за схемою “випадок-контроль” застосовують для визначення:

а) відносного ризику виникнення захворювання; б) атрибутивного ризику; в) атрибутивного популяційного ризику; г) відношення шансів виникнення певної патології; д) абсолютного ризику.

7. У 1995 р. з метою вивчення причин виникнення флюорозу серед дітей смт Соснівка було сформовано дві групи осіб: хворих на флюороз і здорових. Ураховуючи, що водопостачання селища децентралізоване, за результатами проведених районною СЕС у попередні роки лабораторних досліджень вмісту фтору у воді індивідуальних криниць у кожній групі визначили кількість дітей, які споживали воду з надмірним вмістом фтору. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?

а) поздовжне проспективне; б) поздовжнє ретроспективне; в) випадок-контроль; г) поздовжне паралельне; д) поперечне проспективне.

8. Сформовано дві групи новонароджених дітей: перша проживає на відстані до 1 км від промислового підприємства – джерела забруднення атмосферного повітря та зазнає впливу викидів у концентраціях на рівні 3-4 ГДК; друга, яка проживає на відстані понад 5 км, не зазнає впливу викидів. Під час динамічного спостереження за фізичним розвитком цих дітей упродовж року встановлено, що у відповідні терміни спостереження у першій групі кількість дітей з відставанням фізичного розвитку була у 2-3 рази більшою, у другій групі – у 1,5-2 рази меншою, ніж дітей з нормальними темпами розвитку. До якого виду епідеміологічних досліджень належить це дослідження?

а) поздовжне проспективне; б) поздовжне ретроспективне; в) випадок-контроль; г) поздовжне непаралельне; д) поперечне ретроспективне.

9. Проведено дослідження з метою порівняння частоти рецидивів виразкової хвороби в контрольній групі хворих, які в період ремісії отримували плацебо, та в групі хворих, які в цьому ж періоді отримували профілактичну терапію. У кінці дослідження рецидиви виразкової хвороби спостерігались у 30 % хворих контрольної групи та в 5 % хворих, які отримували профілактичну терапію. Відносний ризик рецидиву хвороби становить:

а) 0,17; б) 0,6; в) 1; г) 6; д) 60.

10. До критеріїв вірогідності зв’язку між впливом чинників довкілля та порушенням стану здоров’я належать всі перелічені критерії за винятком:

а) недотримання гігієнічних нормативів; б) сила статистичного зв’язку між чинником, що вивчається, та змінами в стані здоров’я; в) специфічність зв’язку; г) наявність залежності експозиція-ефект; д) біологічна правдоподібність зв’язку.

11. У кількох серіях дослідів лабораторним тваринам упродовж 6-ти місяців щоденно, крім вихідних днів, вводили препарат у дозах, що дорівнювали 1/10, 1/100 і 1/1000 Limac, і проводили інтегральні та специфічні тести через 0,5; 1; 2; 3 і 6 місяців від початку експерименту. Цей дослід проведено з метою визначення:

а) коефіцієнта кумуляції; б) індекса кумуляції; в) ET50(п); г) Zcum; д) Limch.

12. Коефіцієнт кумуляції речовини дорівнює 7 (за Ю.С.Каганом). Її слід віднести до речовин зі ступенем кумуляції:

а) надзвичайно сильним; б) сильним; в) середнім; г) слабким; д) некумулятивних.

13. Лабораторним тваринам упродовж 24-х днів вводили препарат регулярно, щочотири дні у збільшуваних дозах. Цей дослід проведено з метою визначення:

а) ЛД50; б) індекса кумуляції; в) Limас; г) коефіцієнта кумуляції за Ю.С.Каганом; д) коефіцієнта кумуляції за R.Lim.

14. Лабораторним тваринам щоденно ентерально упродовж 2-х місяців вводили препарат в дозі 1/10 ЛД50. Цей дослід проведено з метою визначення:

а) ЛД50; б) індекса кумуляції; в) коефіцієнта кумуляції за Б.М.Штабським; г) коефіцієнта кумуляції за Ю.С.Каганом; д) коефіцієнта кумуляції за R.Lim.

15. Лабораторним тваринам однократно введено речовину в смертельних дозах, після чого експериментатор спостерігав загибель тварин на перший день експерименту. Цей дослід проведено з метою визначення:

а) ЛД50; б) ЕТ50(1); в) ЕТ50(п); г) індекса кумуляції; д) коефіцієнта кумуляції.

16. ЛД50 речовини при ентеральному введенні білим щурам становить 390 мг/кг, Zас – 28 мг/кг. До якої групи речовин за ступенем токсичності та небезпеки належить речовина?

а) I; б) II; в) III; г) IV; д) V.

17. ЛД50 речовини при ентеральному введенні становить для білих щурів 165 мг/кг, білих мишей – 51 мг/кг, мурчаків – 90 мг/кг. Цю речовину необхідно віднести до речовин, у яких міжвидові розбіжності:

а) відсутні; б) не виражені; в) виражені; г) різко виражені; д) надзвичайно виражені.

18. Найсучасніше визнання поняття кумуляція:

а) сумація дії повторних доз отрути, коли наступна доза надходить до організму раніше, ніж закінчується дія попередньої дози; б) накопичення речовини чи викликаного нею ефекту при повторному надходженні речовини; в) зміна токсичності речовини в часі, максимально досяжне підсилення дії ксенобіотиків за час гострої, підгострої та хронічної інтоксикації; г) накопичення негативних змін в організмі, яке призводить до розвитку стійких патологічних станів; д) пристосування організму до існування під впливом хімічних речовин без виражених змін.

19. При визначенні показників токсикометрії для аміаку в експерименті на білих щурах було встановлено CL50, Limac, Limch, КМІО, ГДК. Який з наведених показників характеризує

потенційну небезпечність речовини?

а) CL50; б) Limac; в) Limch; г) КМІО; д) ГДК.

20. ЛД50 речовин при їх ентеральному введенні становлять: першої – 10 мг/кг, другої – 15 мг/кг, третьої – 75 мг/кг; четвертої – 120 мг/кг, п’ятої – 1000 мг/кг. Яка речовина характеризується найбільшою токсичністю?

а) V; б) IV; в) III; г) II; д) I.

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)