АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Протокол TCP/IP

Читайте также:
  1. Александрійський протокол
  2. Анафілактичний шок. Протокол надання медичної допомоги при анафілактичному шоці
  3. В дипломатическом протоколе мелочей нет
  4. В отношении использования различных видов приемов действующая российская протокольная
  5. Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається.
  6. Виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій оформлюється відповідним протоколом.
  7. Возбуждение дел об административных правонарушениях: поводы и основание, составление протокола.
  8. Война и протокол. Разрыв дипломатических отношений
  9. Вопрос 7 Что является наиболее часто используемым протоколом внешней маршрутизации?
  10. Выбор сетевого оборудования и протокола
  11. Говоря об истории становления нашей протокольной практики, следует упомянуть и
  12. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ПРОТОКОЛ РЕСПУБЛИКИ КАЗАХСТАН

Незалежно від того, що комп’ютери в Інтернеті вiдрізняються своїми платформами, операційними системами, вони прекрасно «спілкуються» один з одним. Це можливо завдяки тому, що вони послуговуються однаковими правилами передавання даних—протоколом TCP/IP. Він прийнятий усіма учасниками Інтернету й пiдтримується бiльшiстю виробникiв мережного обладнання.

TCP/IP — основний транспортний протокол передавання даних в Інтернетi. Абревiатура TCP/IP складається з двох частин: TCP (Transmition Control Protocol — протокол керування передаванням)

i IP (Internet Protocol — протокол Internet).

Перша складова протоколу (TCP) забезпечує надійний зв’язок між комп’ютерами й керує передаванням даних. Протокол TCP поділяє інформацію на порції — пакети, кожному з яких надає номер для правильного відновлення інформації під час одержання. Друга складова (протокол IP) додає до кожного пакета службову інформацію з адресами вiдправникiв i одержувачів, забезпечуючи доставку всіх пакетів одержувачевi. Окремі пакети можуть подорожувати різними шляхами Інтернету та дістатися до одержувача в будь-якому порядку. По надходженні всіх пакетів протокол TCP розміщує їх один за одним i забезпечує складання повідомлення. Якщо деякі пакети загубилися — протокол TCP розв’язує й цю проблему. Маршрути руху пакетів мережею розраховує спеціальна програма — маршрутизатор.

Основними протоколами, якi забезпечують i контролюють правильнiсть проходження iнформацiї мережею є протоколи TCP i IP (Transmission Control Protocol i Internet Protocol — протокол керування передачею даних та мiжмережний протокол). Вони задають правила розбиття даних, що передаються, на окремi порцiї (пакети), супроводжують їх керувальною iнформацiєю (заголовком), яка складається задреси вiдправника й одержувача, порядкового номера порцiї, слiдкують за тим, щоб у процесi передачi не з’явилися помилки (у разi помилки пакет вiдправляється повторно), на комп’ютерi одержувачi збирає пакети й вiдсилає iнформацiю про їх проходження мережею: успiшному (безпомилковому) або з помилками.

 

 

61)

Управляюча програма, яка призначена для зберігання, пошуку та обробки даних у базі, зветься системою управління базами даних (СУБД).



Функції СУБД:

•• можливість маніпулювання даними (ввід, вибір, вставка, оновлення, видалення, редагування та ін.);

•• можливість пошуку та формування запитів;

•• оформлення звітів;

•• забезпечення цілісності даних;

•• забезпечення захисту даних;

•• використання мови, яка дозволяє виконувати нестандартні алгоритми обробки даних;

•• створення додатків користувача, які дозволяють об’єднувати різноманітні операції роботи з базою даних у єдиний технологічний процес.

Існує два типи систем управління БД: файлами і реляційними базами даних.

• В системах управління файлами (File management systems), іноді їх ще називають плоскими файловими базами даних, дані вводяться і зберігаються без індексування, а при пошуку і створенні вихідних форм обробляються послідовно. Тому ці системи недостатньо гнучкі при маніпулюванні даними.

Системи управління реляційними базами даних (Relational database management systems) дозволяють користувачам маніпулювати даними більш вільно завдяки збереженню всіх даних тільки один раз і опису зв'язків між ними. Зв'язки являють собою загальні елементи даних, таких як прізвище покупця або номер його чекової книжки. Дані кожного набору інформації можна знайти, відобразити і відновити на підставі даних іншого набору.

База даних (БД)— це сукупність однорідних, структурованих, взаємопов’язаних даних з конкретної предметної галузі, які зберігаються на комп’ютерних носіях.

Етапи створення бази даних у середовищі Microsoft Access:

• визначення мети створення бази даних;

• визначення таблиць, які повинна містити база даних;

• визначення структури таблиць (полів та їх типів);

• призначення ключів таблиць та створення потрібних індексів;

• визначення зв'язків між таблицями;

• завантаження даних;

• створення інших об'єктів бази даних: запитів, форм, звітів, макросів та модулів;

 

62)

Розмова в мережi або IRC (Internet Relay Chat) — спiлкування спiвбесiдникiв шляхом введення тексту зклавiатури.

IRC (англ. Internet Relay Chat — Інтернет-чат, що ретранслюється) — сервісна система, за допомогою якої можна спілкуватися через мережу Інтернет з іншими людьми в режимі реального часу.

IRC - це програма, яка дозволяє підтримувати живий розмову з клавіатури з людьми по всьому світу. Вона дуже схожа на міжнародний радіотелефон - і навіть використовує "канали"( Це тематичні "групи" – конференції. Назва їх завжди починається з символу решітки #. ). Ввдіте що-небудь на своєму комп'ютері, і воно негайно відобразиться по всьому світу у кожного, хто опиниться на одному з вами каналі. Ви можете включитися в існуючий розмову або розпочати свій власний. Можете навіть створити приватний канал для невеликої кількості людей - хоч одного або двох. І так само як і з радіотелефоном, можете дати собі навіть оригінальну прізвисько або псевдонім.

Всі IRC-клієнти мають:

- поле введення, в яке користувач вводить свій текст

- поле, в якому програма показує повідомлення від інших користувачів

додаткові поля

Все, що вводиться в поле введення — це або команди, або просто текст. Просто текст — це текст, що буде відправлений іншим користувачам. Команди відрізняються від просто тексту тим, що починаються із знаку /.

 

63)

Організована сукупність дій, необхідних для розв’язання поставленої задачі, називається алгоритмом. В обчислювальних процесах алгоритм є послідовністю команд (директив або інструкцій), що визначає дії, які треба виконати для досягнення поставленої мети: розв’язання певної задачі.

Найчастіше алгоритми обчислювальних процесів подаються у вигляді блок-схем, де кожний крок алгоритму представлений спеціальним блоком, який умовно показує дію, яку треба виконати. Сама дія записується всередину блоку і є конкретною для даного алгоритму.

Блоки поєднуються між собою лініями потоку інформації — лініями зі стрілками, при цьому, якщо інформація передається по блоках зверху вниз або праворуч, стрілки не проставляються. Якщо треба поєднати один блок з іншим, рекомендується не перетинати лінії потоку, а використовувати поєднувач блоків. Для використання поєднувача блоки мають бути попередньо пронумеровані, а сам поєднувач має містити цифру — номер блоку, з яким відбувається поєднання або номер блоку, з якого відбувається поєднання.

Розрізняють три базові алгоритмічні структури (конструкції):

1. Лінійна структура

2. Розгалужена структура

3. Циклічна структура

64)

Пристрої введення інформації:

• Клавiатура — пристрiй, призначений для введення в комп’ютер iнформацiї вiд користувача. Сучасна клавiатура складається зi 100 або й бiльше клавiш, закрiплених у єдиному корпусi.

• Сканер — призначений для введення графiчної iнформацiї («оцифрування» зображень).

• Мiкрофон — призначений для введення звукової iнформацiї.

• Манiпулятори («мишка», джойстик) — призначенi для керування ПК.

• Сенсорнi екрани (розрiзняють оптичнi, ємнiснi, резистивнi).

• Web-камери (роздiльна здатнiсть).

Пристрої виведення інформації:

• Монiтор — (дисплей) — пристрiй, призначений для виведення на екран текстової й графiчної iнформацiї. Вiд якостi монiтора залежить збереження зору й загальна стомлюванiсть пiд час роботи. Монiтори мають стандартний розмiр дiагоналi 17, 19, 20, 21–31 дюйм.

• Принтер — призначений для виводу iнформацiї на папiр, плiвку, iншi носiї.

• Плотер — призначений для виведення технiчних зображень на папiр (формат А2, А1).

• Звуковi системи (потужнiсть (Вт), дiапазон вiдтворюваної звукової частоти).

• Мультимедiйнi проектори — призначенi для паралельного вiдтворення зображення на виносному екранi, iнтерактивнiй дошцi.

 

 

65)

Програма Поиск решениядає змогу за значенням отриманого у комірках таблиці результату обчислень знаходити оптимальне рішення.

Програма Поиск решения виконує зміну впливаючих на кінцеве рішення вхідних даних, і при цьому значення кінцевого результату може бути спрямоване на досягнення певного екстремуму (максимуму, мінімуму або конкретно заданого значення). Для знайдення оптимального рішення із множини всіх можливих рішень застосовуються обмеження.

Комірка з кінцевим значенням називається цільовою коміркою, а комірки з вхідними даними, що підлягають зміні, називаються змінними комірками. Цільова комірка обов’язково повинна містити формулу або функцію, параметрами якої є значення змінних комірок.

Програма Поиск решенияшироко застосовується при вирішенні задач оптимізації.

За допомогою пункта головного меню Сервис/Поискрешения… викликається програма Поиск решения, і з’являється вікно програми.

У зоні Установить целевую ячейку треба вказати адресу цільової комірки, і показати, якої величини значення цільової комірки має сягати. У зоні Изменяя ячейки треба вказати адреси змінних комірок, а у зону Ограничения треба занести обмеження, натиснувши на кнопку на Добавить. З’явить­ся вікно для обмежень, в якому ліворуч вказується адреса(адреси) комірок з обмеженнями, посередині вибирається умова, а праворуч заноситься значення обмеження.

Кожного разу після занесення обмеження натискається кнопка Добавить, доки всі обмеження не будуть вказані, а потім натискається кнопка Ok.

Потім натискається кнопка Выполнить. Через деякий час з’явиться повідомлення Результаты поиска решения.

На основі знайденого рішення можна створити Звіт за результатами обчислень (Тип отчета — Результаты).

 

 

66)

Сукупнiсть комп’ютерних програм називається програмним забезпеченням або програмними засобами iнформатизацiї. Програмне забезпечення (ПЗ; англ. software) — загальне поняття, що вказує на набiр кодованих iнструкцiй (комп’ютерна програма) для керування процесором (CPU) комп’ютера. Процесор (CPU) комп’ютера зчитує такi кодованi iнструкцiї та виконує їх. Виконання програмного забезпечення комп’ютером полягає в манiпулюваннi iнформацiєю та керуваннi апаратними компонентами комп’ютера. На вiдмiну вiд апаратних складових (hardware) комп’ютера, програмне забезпечення являє собою iнформацiю, яка зберiгається на матерiальних носiях у виглядi файлiв (дискета, HDD, CD, DVD, тощо) та може передаватися по каналах зв’язку.

Розрiзняють системне та прикладне програмне забезпечення. Системне програмне забезпечення призначене для обслуговування власних потреб комп’ютера — забезпечення його працездатностi

й виконання внутрiшнiх функцiй, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного ПЗ є операцiйна система.

Прикладне програмне забезпечення, власне, призначене для розв’язання конкретних задач. Приклади: редактори тексту, електроннi таблицi, бази даних тощо.

Локальна обчислювальна мережа або ЛОМ (LAN — Local Area Network) — це два або бiльше комп’ютерiв, мiж якими створено канал зв’язку. За допомогою програмного забезпечення,наприклад, яке входить до складу Windows XP, пiдключенi комп’ютери можуть використовувати ресурси один одного. Такими ресурсами можуть бути: принтер, мiсце на диску, CD та DVD дисководи, доступ до мережi Інтернет тощо.

Удаленный Рабочий стол—це програмне забезпечення, що дозволяє користувачевi отримати доступ до сеансу Windows на одному комп’ютерi, знаходячись при цьому за iншим комп’ютером локальної мережi, або черезмережу Інтернет.

 

67)

Етапи проектування бази даних:

1. Визначення мети створення бази даних.

2. Проектування концептуальної моделі бази даних.

3. Проектування зовнішніх моделей даних.

4. Проектування внутрішньої моделі даних.

5. Оцінка внутрішньої моделі даних.

6. Реалізація бази даних.

7. Аналіз ефективності бази даних

 

Система управління базами даних Microsoft Access відноситься до реляційних баз даних.

Логічна структура СУБД Access складається з таких об’єктів: таблиць, запитів, форм, звітів, макросів та модулів.

Створення бази даних виконується за допомогою меню ФАЙЛ>СОЗДАТЬ БАЗУ ДАННЫХ > або відповідної піктограми на панелі інструментів.

Усі дані бази даних зберігаються у таблицях. На першому етапі створюється структура таблиці, а на другому — вводяться дані. Створення таблиці: Вибрати вкладинку Таблицы, натиснути на кнопку Создать та обрати метод створення таблиці(В режиме конструктора, с помощью мастера, путем ввода данных).

Для встановлення зв’язку між таблицями необхідно у меню СЕРВИС вибрати команду Схема данных.

Запити, форми і звіти можна створити 2-ма шляхами: в режиме конструктора, с помощью мастера. Розрахункові поля створюються в запитах.

 

68)

FTP (File Transfer Protocol—протокол передавання файлiв)—передавання програм i файлiв даних мiж комп’ютерами глобальної мережi. Протокол FTP зазвичай використовується для того, щоб зробити файли доступними для завантаження, але з його допомогою можна також завантажувати веб-сторінки в ході створення веб-сайту, або цифрові зображення — на сайт обміну зображеннями.

FTP - це протокол прикладного рiвня, який, як правило, використовується як транспортний протокол TCP. FTP не може використовуватися для передавання конфiденцiйних даних, оскiльки не забезпечує захисту переданої iнформацiї i передає мiж сервером i клiєнтом вiдкритий текст. FTP-сервер може вимагати вiд FTP-клiєнта розпiзнавання (тобто при пiдключеннi до сервера FTP-користувач повинен буде ввести свої iдентифiкатор i пароль). Проте i пароль, i iдентифiкатор користувача будуть переданi вiд клiєнта на сервер вiдкритим текстом.

Даний протокол (FTP) не призначений для розсилання файлів декільком користувачам. Він може служити тільки для обміну файлами між двома точками. В FTP застосовується потужна система “клієнт-сервер”, відповідно до якої файли зберігаються в центральному комп’ютері і передаються з одного комп’ютера на інший по розподіленій мережі.

FTP site (ftp-сторiнка) - комп'ютер у мережi Internet, на якому зберiгається файловий архiв, доступний для вiддалених користувачiв.

FTP-сервер - програма, що працює на такому комп'ютерi i забезпечує опрацювання запитiв до архiву.

Anonymous FTP server - FTP-сервер, що дозволяє використання свого файлового архiву без паролiв доступу.

FTP-клiєнти - програми, що використовуються для доступу до архiвiв on-line.

 

 

69)

Протокол — це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто використовувати однакові протоколи.

Основні протоколи мережі інтернет:

• Основними протоколами, якi забезпечують i контролюють правильнiсть проходження iнформацiї мережею є протоколи TCP i IP (Transmission Control Protocol i Internet Protocol — протокол керування передачею даних та мiжмережний протокол). Вони задають правила розбиття даних, що передаються, на окремi порцiї (пакети), супроводжують їх керувальною iнформацiєю (заголовком), яка складається задреси вiдправника й одержувача, порядкового номера порцiї, слiдкують за тим, щоб у процесi передачi не з’явилися помилки (у разi помилки пакет вiдправляється повторно), на комп’ютерi одержувачi збирає пакети й вiдсилає iнформацiю про їх проходження мережею: успiшному (безпомилковому) або з помилками.

• Інтернет має рiзноманiтнi iнформацiйнi ресурси. Запит клiєнта до того чи iншого ресурсу формується вiдповiдно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету iснує свiй. Так, для роботи у WorldWideWeb необхiдний протокол HTTP (HyperText Transport Protocol — протокол передавання гiпертексту). Для доступу до файлових ресурсiв застосовується протокол FTP тощо.

• FTP (File Transfer Protocol—протокол передавання файлiв)—передавання програм i файлiв даних мiж комп’ютерами глобальної мережi. Протокол FTP зазвичай використовується для того, щоб зробити файли доступними для завантаження, але з його допомогою можна також завантажувати веб-сторінки в ході створення веб-сайту, або цифрові зображення — на сайт обміну зображеннями.

Найбiльш часто використовуваний тип з’єднання - SLIP/PPP . Комп’ютер користувача за допомогою модема й телефонної лiнiї приєднується до комп’ютера_шлюзу провайдера, що має вихiд в Internet. Обмiн комп’ютера користувача зкомп ’ютером_шлюзом здiйснюється за протоколом SLIP (Serial Line Internet Protocol) чи РРР (Point_to_Point Protocol). Комп’ютер користувача одержує IP_адресу й може користуватися всiма сервiсами,що надає провайдер.

 

 

70)

Пристрiй, за допомогою якого здiйснюється опрацювання iнформацiї, називають процесором.

Процесор разом iз запам’ятовувальними пристроями та пристроями введення/виведення iнформацiї, якi в сукупностi призначенi для виконання певних функцiй, називають персональним комп’ютером.

Арифметико-логічний пристрій і пристрій управління в сучасних комп'ютерах утворюють процесор ЕВМ.

Процесор, який складається з однієї або декількох великих інтегральних схем називається мікропроцесором або мікропроцесорним комплектом.

Процесор – функціональна частина ЕОМ, що виконує основні операції по обробці даних і управлінню роботою інших блоків. Процесор є перетворювачем інформації, що поступає з пам'яті і зовнішніх пристроїв.

Компоненти мікропроцесора:

АЛУ виконує логічні і арифметичні операції.

Пристрій управління управляє всіма пристроями ПК.

Регістри використовуються для зберігання даних і адрес.

● Схема управління шиною і портами – здійснює підготовку пристроїв до обміну даними між мікропроцесором і портом введення – виводу, а також управляє шиною адреси і управління.

 

71)

Книга Microsoft Excel — це файл з одним або декількома аркушами, які можна

використовувати для розташування різних відомостей та установки зв'язків між ними.

У новому файлі містяться три робочі аркуші, але за бажанням їхню кількість можна змінювати (додавати нові аркуші або видаляти непотрібні).

Для додавання можна:

· натиснути правою кнопкою мишки на ярличок аркуша, ліворуч від якого потрібно вставити новий аркуш, вибрати пункт Лист Microsoft Excel і натиснути кнопку на Ok, або

· вибрати пункт меню Вставка/Лист і новий аркуш вставиться ліворуч від активного.

Для перейменування аркуша можна на ярличку аркуша:

· двічі натиснути на ліву кнопку мишки, увести нове ім’я і Enter, або

· натиснути на праву кнопку мишки, вибрати з динамічного меню пункт Переименовать, увести нове ім’я і Enter.

Для видалення аркуша можна:

· натиснути на праву кнопку мишки, з динамічного меню вибрати пункт Удалить, або

· вибрати пункт меню Правка / Удалить лист.

72)

Людиною створенi спецiальнi технiчнi пристрої, призначенi для кодування, обробки, зберiгання й передачi iнформацiї в цифровiй формi (комп’ютер, принтер, сканер, модем тощо). Сукупнiсть таких пристроїв прийнято називати апаратними засобами iнформатизацiї.

Апаратна частина комп’ютера – це набір пристроїв, з яких він складається.

Технічні засоби, які входять до складу комп’ютера, називаються його апаратним забезпеченням (hardware).

Розглянемо докладніше апаратну частину комп'ютера. Комп'ютер повинен складатися з:

· Внутрішньої пам’яті

· Центрального процесора

· Пристроїв введення

· Пристроїв виведення

Окрім того, в сучасних комп'ютерах використовуються так звані накопичувачі — пристрої, призначені для постійного зберігання даних та програм.

Накопичувачі бувають на жорстких магнітних дисках (вінчестерах) (англ. hard disk — жорсткий диск) і гнучких магнітних дисках — дискетах, або флопі-дисках (англ. floppy disk — гнучкий диск). Такі накопичувачі називаються дисковими накопичувачами. Є й інші види накопичувачів.

Накопичувачі — пристрої, призначені для постійного зберігання інформації.

Дискові накопичувачі — це накопичувачі на жорстких і гнучких магнітних дисках.

До апаратної складової (hardware) належать:

1) комп’ютер (системний блок):

• корпус;

• процесор;

• материнська плата;

• внутрішня пам’ять;

• зовнішня пам’ять;

• блок електричного живлення;

• відеокарти;

• звукові карти;

• порти;

2) пристрої введення iнформацiї;

3) пристрої виведення iнформацiї;

4) комунiкацiйне обладнання.

73)

Під час запуску Access з'являється діалогове вікно.

Головними елементами вікна програми Access є:

- Заголовок програми (Microsoft Access)

- Горизонтальне меню, яке містить такі основні пункти (Файл, Правка, Вид, Вставка, Сервис, Окно, Справка), що використовуються під час роботи з Access

- Панель інструментів(Создать, Открыть, Сохранить, Печать, Вырезать, Копировать, Вставить, Анализ, Схема Данных, Орфография и тд.)

- Вікно бази даних (Головне вікно Access - робоча область, де користувач маніпулює різними об'єктами Access ,наприклад, таблицями,запитами, формами, звітами і тд. В цьому вікні вибираємо БД, з якою будемо працювати, або створюємо нову.)

- Стрічка стану (внизу вікна)

 

74)

Меню Internet Explorer складається зтаких пунктiв:

Файл, Правка, Вид, Избранное, Сервис, Справка. Нижче вiд меню розташована

панель Обычные кнопки з такими iнструментами:

Назад — виведення документа Web, який переглядався ранiше;

Вперед — виведення на екран наступної сторiнки;

Остановить—припинення завантаження поточної web_сторiнки;

Обновить—повторне завантаження сторiнки, яка переглядається;

Домой — повернення на основну (домашню) сторiнку;

Поиск — вiдкриття панелi пошуку;

Избранное — вiдображення списку «вибраних» ресурсiв у лiвiй частинi вiкна;

Журнал — вiдображення списку вузлiв, якi переглядалися ранiше;

Почта — вiдкривається вiкно програми електронної пошти;

Печать — друк поточної web_сторiнки.

Пiд панеллю Обычные кнопки мiститься панель Адрес, яка має поле для введення адреси i розкривний список з ресурсами Інтернету, що вiдвiдувалися ранiше. У цьому полi, яке називається рядком адреси, ви бачите URL поточної web_сторiнки або шлях до файла документа на жорсткому диску. До рядка адреси можна вводити URL нового ресурсу, який ви збираєтеся завантажити, або iм’я файла на диску, який ви хочете переглянути за допомогою браузера.

Бiльшу частину вiкна браузера займає зона документа, в нiй вiдображається поточна web_сторiнка або документ, вiдкритий за допомогою Internet Explorer.

У нижнiй частинi вiкна Internet Explorer мiститься рядок стану з iнформацiєю про поточнi операцiї, що виконуються програмою (наприклад, установка з’єднання, завантаження сторiнки тощо).

 

 

75)

Основне призначення Microsoft Office - автоматизація діловодства, тобто полегшення роботи користувачів, яким необхідно обробляти інформацію, яка відноситься до різних сфер професійної діяльності.

Комплект програмних продуктів Microsoft Office включає кілька прикладних програм, що утворюють єдине середовище для обробки всілякої інформації. До складу Microsoft Office входить: • потужний текстовий процесор Microsoft Word,

• електронні таблиці MicrosoftExcel,

• засіб для підготовки й демонстрації презентацій MicrosoftPowerPoint а також

• інструмент організації й планування роботи MicrosoftOutlook.

• система керування базами даних MicrosoftAccess.

Microsoft Office характеризується тісною інтеграцією своїх прикладних програм. Це означає, що всі програми, що входять до складу Microsoft Office, "уміють" обмінюватися інформацією й дозволяють робити це досить просто.

Наприклад, якщо необхідно підготувати звіт за результатами фінансового періоду, що містить ілюстрації, то дані можна обробити в Microsoft Excel, побудувати на їхній основі графіки й діаграми, а потім помістити їх у текст документа, що створений в Microsoft Word.

Можна помістити окрему частину таблиці з Excel у текст документа Word або в слайд PowerPoint, а можна імпортувати в базу даних Microsoft Access. Крім того, будь-яка прикладна програма Microsoft Office дозволяє помістити в документ (будь це текст, електронна таблиця, презентація або база даних) малюнок у будь-якому форматі, а також відеофрагмент або просто звуковий ролик.

 

76)

Інформатика— це наука, яка вивчає структуру i властивостi iнформацiї, а також закономiрностi та методи подання, пошуку, зберiгання, обробки та передачi iнформацiї за допомогою комп’ютерних систем. Інформатика—це широка галузь новiтнiх технологiй, пов’язаних з iнформацiйною дiяльнiстю людини.

Основа iнформатикиiнформацiйнi технологiї—сукупнiсть засобiв i методiв, за допомогою яких здiйснюються iнформацiйнi процеси в усiх сферах життя й дiяльностi людини. Сьогоднi у свiтi немає жодної науки, яка розвивалася б такими швидкими темпами, як iнформатика.

Ключовим поняттям iнформатики як науки є абстрактне (неозначуване) поняття — iнформацiя.

Термiн «iнформацiя» походить вiд латинського «informatio», що означає пояснення, виклад, тлумачення. Поняття «iнформацiя» багатозначне, належить до первiсних понять iнформатики.

Основнi напрями розвитку iнформатики:

• Теорiя iнформацiї — вивчає властивостi iнформацiї та iнформацiйнi процеси;

• математичне моделювання — вивчає методи обчислювальної i прикладної математики, їх застосування до дослiджень у рiзних галузях людських знань;

• теорiя штучного iнтелекту—моделює способи мислення людини;

• системний аналiз—вивчає засоби пiдготовкийприйняття рiшень;

• бiоiнформатика — вивчає iнформацiйнi процеси в бiологiчних системах;

• соцiальна iнформатика — вивчає iнформацiйнi процеси в суспiльствi;

• розробка обчислювальних систем i програмного забезпечення;

• комп’ютерна графiка, анiмацiя, засоби мультимедiа;

• телекомунiкацiйнi системи й мережi;

• iнформатизацiя виробництва, науки, освiти, медицини, торгiвлi, промисловостi, сiльського господарства та iнших галузей людської дiяльностi.

Складовими частинами інформатики є:

- теорія інформації;

- обчислювальна техніка;

- теорія алгоритмів;

- теорія програмування;

- теорія зв'язку.

76) СТРУКТУРА СУЧАСНОЇ ІНФОРМАТИКИ

Залишаючи осторонь прикладні інформаційні технології, опишемо складові частини «ядра» сучасної інформатики. Кожна із цих частин може розглядатися як відносно самостійна наукова дисципліна; взаємини між ними приблизно такі ж, як між алгеброю, геометрією й математичним аналізом у класичній математиці – усі вони хоч і самостійні дисципліни, але, безсумнівно, частини однієї науки.

• Теоретична інформатика – частина інформатики, що включає ряд математичних розділів. Вона опирається на математичну логіку й включає такі розділи як теорія алгоритмів і автоматів, теорія інформації й теорія кодування, теорія формальних мов і граматик, дослідження операцій і інші. Цей розділ інформатики використовує математичні методи для загального вивчення процесів обробки інформації.

• Обчислювальна техніка – розділ, у якім розробляються загальні принципи побудови обчислювальних систем. Мова йде не про технічні деталі й електронних схемах (це лежить за межами інформатики як такий), а про принципові розв’язки на рівні, так званої, архітектури обчислювальних (комп’ютерних) систем, що визначає склад, призначення, функціональні можливості й принципы взаємодії обладнань. Приклади принципов, що стали класичними розв’язків у цій області – неймановская архітектура комп’ютерів перших поколінь, шинна архітектура ЕОМ старших поколінь, архітектура паралельної (багатопроцесорної) обробки інформації.

 

• Програмування – діяльність, пов’язана з розробкою систем програмного забезпечення. Тут відзначимо лише основні розділи сучасного програмування: створення системного програмного забезпечення й створення прикладного програмного забезпечення. Серед системного – розробка нових мов програмування й компіляторів до них, розробка интерфейсных систем (приклад – загальновідома операційна оболонка й система Windows). Серед прикладного програмного забезпечення загального призначення самі популярні – система обробки текстів, електронні таблиці (табличні процесори), системи керування базами даних. У кожній області предметних додатків інформатики існує безліч спеціалізованих прикладних програм більш вузького призначення.

• Інформаційні системи – розділ інформатики, пов’язаний з розв’язком питань по аналізі потоків інформації в різних складних системах, їх оптимізації, структуруванні, принципах зберігання й пошуку інформації. Інформаційно-довідкові системи, інформаційно-пошукові системи, гігантські сучасні глобальні системи зберігання й пошуку інформації (включаючи широко відомий Internet) в останнє десятиліття XX століття привертають увагу все більшого кола користувачів. Без теоретичного обґрунтування принципових розв’язків в океані інформації можна просто захлинутися. Відомим прикладом розв’язку проблеми на глобальному рівні може служити гіпертекстова пошукова система WWW, а на значно більш низькому рівні – довідкова система, до послуг якої ми прибігаємо, набравши телефонний номер 09.

• Штучний інтелект – область інформатики, у якій вирішуються найскладніші проблеми, що перебувають на перетинанні із психологією, фізіологією, лінгвістикою й іншими науками. Як навчити комп’ютер мислити подібно людині? – Оскільки ми далеко не все знаємо про те, як мислить людей, дослідження зі штучного інтелекту, незважаючи на піввікову історію, усе ще не привели до розв’язку ряду принципових проблем. Основні напрямки розробок, що ставляться до цієї області – моделювання міркувань, комп’ютерна лінгвістика, машинний переклад, створення експертних систем, розпізнавання образів і інші. Від успіхів робіт в області штучного інтелекту залежить, зокрема, розв’язок такої найважливішої прикладної проблеми як створення інтелектуальних интерфейсных систем взаємодії людину з комп’ютером, завдяки яким ця взаємодія буде походити на межчеловеческое й стане більш ефективним.

 

77)
Інтернет(від англ. Internet, дослівно — «міжмережа») - об'єднання мереж. Але останніми роками це поняття використовується у значенні Всесвітня комп'ютерна мережа. Фізично Internet - це сотні мільйонів комп'ютерів, пов'язаних один з одним найрізноманітнішими лініями зв'язку. Проте краще розглядати Internet як певний інформаційний простір.

Комп’ютери, якi працюють у мережi Інтернет, називаються вузлами (iнодi—хостами). Інтернет взагалi можна уявити як множинувузлiв, кожен з яких може зв’язатися з будь_яким iншим. Вузламиє потужнi комп’ютери, менш потужнi мiнi-комп’ютери та персональнi комп’ютери. Серед них є такi, що надають послуги іншим комп’ютерам — сервери. Пiд час отримання електронної пошти ми звертаєтаємося до поштового сервера, бажаємо переглянути будь-яку web-сторiнку — зв’язуємосяя з певним web-сервером.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.046 сек.)