АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи стиснення даних без втрат

Читайте также:
  1. A. Учебно-методическое обеспечение самостоятельной работы студентов
  2. I.Организационно – методический раздел
  3. II Методика виконання курсової роботи.
  4. II. ПОРЯДОК И МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ЭКЗАМЕНА
  5. II. Учебно-методический блок
  6. II. Учебно-методический блок
  7. III. Методика расчета эффективности электрофильтра.
  8. IV. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  9. IV. Методические указания по прохождению производственной практики
  10. V. Учебно-методическое обеспечение курса
  11. V. Учебно-методическое обеспечение курса
  12. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.

На сьогодні розроблено багато способів стиснення без втрат, в основі їх лежать такі методи кодування:

· Групове кодування RLE (Run Length Encoding) – один з найстаріших методів стиснення, який використовується в основному для архівації графіки.

· Кодування Хаффмана (анг. Huffman) – в основі лежить той факт, що деякі

· символи в тексті можуть траплятись частіше середньої частоти повторень, а інші – рідше.

· Кодування Лемпеля-Зіва (англ. Lempel, Ziv) – використовує факт неодноразового повторення фрагментів тексту, тобто послідовностей байтів.

Практично всі популярні програми-архіватори без втрат (ARJ, RAR, ZIP тощо) використовують методи Лемпеля-Зіва і Хаффмана (так званий алгоритм LZH – за початковими літерами прізвищ авторів).

47)

Протокол — це спосіб взаємодії, обміну даними між комп'ютерами при роботі у мережі. Щоб різні комп'ютери могли разом працювати, вони повинні «розмовляти однією мовою», тобто використовувати однакові протоколи.

Основні протоколи мережі інтернет:

• Основними протоколами, якi забезпечують i контролюють правильнiсть проходження iнформацiї мережею є протоколи TCP i IP (Transmission Control Protocol i Internet Protocol — протокол керування передачею даних та мiжмережний протокол). Вони задають правила розбиття даних, що передаються, на окремi порцiї (пакети), супроводжують їх керувальною iнформацiєю (заголовком), яка складається задреси вiдправника й одержувача, порядкового номера порцiї, слiдкують за тим, щоб у процесi передачi не з’явилися помилки (у разi помилки пакет вiдправляється повторно), на комп’ютерi одержувачi збирає пакети й вiдсилає iнформацiю про їх проходження мережею: успiшному (безпомилковому) або з помилками.

• Інтернет має рiзноманiтнi iнформацiйнi ресурси. Запит клiєнта до того чи iншого ресурсу формується вiдповiдно до певного протоколу, причому для кожного ресурсу Інтернету iснує свiй. Так, для роботи у WorldWideWeb необхiдний протокол HTTP (HyperText Transport Protocol — протокол передавання гiпертексту). Для доступу до файлових ресурсiв застосовується протокол FTP тощо.

• FTP (File Transfer Protocol—протокол передавання файлiв)—передавання програм i файлiв даних мiж комп’ютерами глобальної мережi. Протокол FTP зазвичай використовується для того, щоб зробити файли доступними для завантаження, але з його допомогою можна також завантажувати веб-сторінки в ході створення веб-сайту, або цифрові зображення — на сайт обміну зображеннями.



Найбiльш часто використовуваний тип з’єднання - SLIP/PPP . Комп’ютер користувача за допомогою модема й телефонної лiнiї приєднується до комп’ютера_шлюзу провайдера, що має вихiд в Internet. Обмiн комп’ютера користувача зкомп ’ютером_шлюзом здiйснюється за протоколом SLIP (Serial Line Internet Protocol) чи РРР (Point_to_Point Protocol). Комп’ютер користувача одержує IP_адресу й може користуватися всiма сервiсами,що надає провайдер.

 

 

48)

URL

Нагадаємо, що комп’ютери в Інтернетi зв’язуються за допомогою протоколу TCP/IP, знаходячи один одного за IP-адресою. Наочна система адресацiї заснована на доменних iменах. За допомогою доменних iмен записуються адреси ресурсiв у Інтернетi. Вiдповiдний запис називається URL.

URL(Uniform Resource Locator — унiфiкований локатор ресурсу) — це певна система iмен для iдентифiкацiї ресурсiв у Інтернетi.

Будь-яка iнформацiя, розмiщена в ньому, має свiй URL.

У запису URL зазначаються такi данi (злiва направо):

протокол доступу до ресурсу (HTTP, FTP тощо);

доменне iм’я сервера, на якому розмiщено ресурс;

адреса порту, використовуваного для зв’язку;

специфiкацiя ресурсу на жорсткому диску сервера (шлях до файла, його iм’я та мiтка).

Наприклад URL для web-сторiнки:

http://www.freesoft.ru

URL може складатися златинських лiтер (а—z), цифр (0—9)

й iнших знакiв, крiм символiв, якi мають спецiальне призначення

([]{} | \ ‘).

 

49)


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)