АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

VI Поточний контроль виконання роботи

Читайте также:
  1. I. Мета, завдання та загальні вимоги до виконання курсової роботи
  2. II Методика виконання курсової роботи.
  3. II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
  4. II. Контрольна робота.
  5. II. Перевірка виконання домашнього завдання.
  6. III. СТРУКТУРА, РУКОВОДЯЩИЕ И КОНТРОЛЬНЫЕ ОРГАНЫ КПРФ
  7. IV.Контрольно - аналитический этап.
  8. IX. Контроль за осуществлением пассажирских перевозок
  9. IX. СИГНАЛИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІД ЧАС МАНЕВРОВОЇ РОБОТИ
  10. O меморіально-ордерна (контрольно-ахова).
  11. VI Поточний контроль виконання роботи

Оформлення роботи:

1. Записати методику визначення площі та кубатури, яка припадає на одного учня. На основі власних розрахунків знайти площу та кубатуру приміщення на одного учня.

2. Описати внутрішній стан приміщення класу (підлога, стіни, стеля).

3. На основі власних розрахунків визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння).

4. На основі власних спостережень описати штучне освітлення та визначити його показники.

5. Описати види наявної вентиляції.

6. Визначити температуру та вологість приміщення класу.

7. Зазначити характер прибирання приміщення.

8. Обговорення отриманих результатів. В обговоренні отриманих результатів треба зазначити роль того, або іншого показника для здоров’я дитини.

9. Заключення ґрунтується на відповідності отриманих показників до санітарно-гігієнічних вимог.

10. Рекомендації включать шляхи усунення невідповідності до санітарно-гігієнічних вимог.

VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:

Контрольні питання:

1. Як визначити площу та кубатуру приміщення на одного учня? Їх санітарно-гігієнічні норми.

2. Які санітарно-гігієнічні вимоги до внутрішнього оздоблення приміщення класу?

3. Як визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння)? Їх санітарно-гігієнічні норми.

4. Як визначити показники штучного освітлення? Їх види та санітарно-гігієнічні норми?

5. Які існують види вентиляції? За рахунок чого вони досягаються? Їх санітарно-гігієнічні норми.

6. Як визначити температуру та вологість приміщення класу? Їх санітарно-гігієнічні норми.

7. Санітарно-гігієнічні вимоки до прибирання приміщення.

Практична підготовка:

Виписати з підручників та посібників методики визначення показників гігієнічної характеристики приміщення класу.

VIII Підведення підсумків заняття:обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

IX Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна студентська робота № 6:Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, будівлі школи та різних шкільних приміщень.

Самостійна студентська робота №7: Гігієна води та водопостачання.

Самостійна студентська робота №8: Гігієна повітря. Тепловий режим. Мікроклімат. Види та норми вентиляції.

Самостійна робота № 9: Гігієнічні вимоги до освітлення шкільних приміщень. Види та норми.

Практична робота №4:

I Організаційна частина:проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Гігієнічна оцінка шкільного обладнання (парт, столів, стільців та посадки учнів)
Мета: Засвоїти методику гігієнічної оцінки шкільного обладнання. Навчитися визначати номери парт, стільців, столів та правильному їх підбору згідно росту учнів.
Обладнання: Метрова лінійка, сантиметрова стрічку, транспортир, парта, учнівський стіл, стілець, класна дошка.

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Повторити теоретичні питання:

1. Парта Ф.Ф.Ерісмана, конструктивні особливості.

2. Гігієнічні вимоги до учнівського та вчительського столу та стільця.

3. Гігієнічні вимоги до класної дошки.

4. Розміщення шкільного обладнання в класі.

5. Фізіологічні основи правильної постави учнів.

IV Зміст основної частини заняття

1. Дати гігієнічну оцінку розміщенню шкільного обладнання (парт, або столів зі стільцями, столу вчителя, класної дошки, шаф, полиць і т.і.).

2. Визначити конструктивні особливості шкільного обладнання за допомогою сантиметровою стрічки, транспортиру, та лінійки. Дати гігієнічну оцінку отриманим результатам..

3. Маркировка парт. Записати методику визначення № парти та за допомогою таблиць знайти зріст учня, якого можна посадити за цю парту.

4. Провести гігієнічну характеристику класної дошки.

V Формування вмінь і навичок у студентів

1. Накреслити в зошиті план розміщення шкільного обладнання (парт, або столів зі стільцями, столу вчителя, класної дошки, шаф, полиць і т.і.).

На малюнку позначити:

- внутрішню стіну з дверним отвором;

- зовнішню стіну з віконними отворами;

- передню стіну (визначається за природним освітленням з лівого боку);

- задню стіну;

- розташування парт (столів зі стільцями);

- місцезнаходження вчительського столу;

- розміщення класної дошки;

- ширина проходів між рядами парт;

- відстань від передньої стіни (дошки) до першої парти;

- відстань від передньої стіни до останніх парт;

- відстань від зовнішньої стіни до першого ряду парт;

- відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт;

- відстань від внутрішньої стіни до третього ряду парт;

- відстань від задньої стіни до спинки сидіння останніх парт;

- ширину проходу між допоміжним обладнанням (шафи і т.і.) і краєм парти.

За всіма переліченими позначками дати гігієнічну характеристику відповідності до вимог.

За гігієнічними вимогами:

- парти розставляють в три ряди переднім краєм до передньої стіни (природне освітлення з вікон надходить зліва);

- відстань від перших парт до дошки не менша, ніж 2 м;

- ширина проходів між рядами парт не менш, ніж 0,6 м;

- відстань від зовнішньої стіни до першого ряду парт не менш, ніж 0,5 м (для циркуляції теплого повітря від радіаторів опалення;

- відстань від передньої стіни до останніх парт не більше, ніж 8 м (погано чути спокійну мову);

- відстань від зовнішньої стіни до третього ряду парт не більше, ніж 6 м; (недостатнє природне освітлення);

- ширина проходу між допоміжним обладнанням (шафи, полиці, стенди і т.і.) і краями парт не менш, ніж 0,5 м (можливість відкрити дверці шафи).

-

2. Накреслити схему конструкції парти (стола зі стільцем). За допомогою вимірювальних приладів визначити та на малюнку зазначити:

- висота парти;

- кут нахилу кришки стола парти;

- наявність видкідної кришки;

- глибина столу парти;

- дистанція сидіння;

- дистанція спинки парти;

- наявність нахилу спинки сидіння;

- диференція парти;

- висота сидіння;

- глибина сидіння.

За гігієнічними вимогами:

- кут нахилу кришки стола парти становить 12-15°;

- наявність видкідної кришки;

- глибина столу парти (передньо-задній розмір) дозволяє вільно, без переміщення доставати книжки та письмові прилади;

- дистанція сидіння повинна бути від’ємною;

- дистанція спинки парти дорівнює передньо-задньому діаметру грудної клітки учня + 7-8 см для вільного руху тіла;

- наявність нахилу спинки сидіння, який відповідає анатомічній формі спини;

- диференція парти дорівнює 1/7 - 1/8 росту учня;

- висота сидіння дорівнює довжині гомілки зі стопою + 2-3см (підошва взуття);

- глибина сидіння становить 2/3, або 3/4 довжини стегна учня.

-

3. Маркировка парт – це нанесення на бокову поверхню каркасу номера парти, кольору, або букви для визначення ростової групи дітей, які можуть сидіти за даною партою (столом) не порушуючи фізіологічного розвитку (формування правильної постави). Ці позначки визначаються шляхом вимірювання висоти сидіння і заднього краю кришки стола (парти) над підлогою. Отримані дані підставляються до формул, або до відповідних таблиць. Після відповідних розрахунків можна знайти зріст учня, якого можна посадити за цю парту.

Формула для визначення номера парти за ГОСТ 1964р. О.Ф. Лістова:

№ парти = ;

Де h1 – висота заднього краю кришки стола парти над підлогою (см).

№ парти = ;

Де h2 – висота сидіння лавки над підлогою (см).

* Ділення проводити до цілого числа.

Розміри учнівської меблі за ГОСТ 1964р.

Зріст дітей (см) № парти h1 висота заднього краю кришки стола парти (см). h2 висота сидіння лавки (см).
110-119 120-129 130-139 140-149 150-159 160-169 170-179

Наприклад: Висота стола 62 см, висота сидіння36 см. 62:5 – 4 = 8; 36:3 – 4 = 8.

Для визначення номера стола і стільця за ГОСТ 1971р. користуються формулою

М.М. Карташова:

№ парти = ;

Де h1 – висота заднього краю кришки стола парти над підлогою (см).

№ стільця = ;

Де h2 – висота сидіння стільця над підлогою (см).

* Ділення проводити до цілого числа.

Розміри учнівської меблі за ГОСТ 1971р.

Зріст дітей (см) № парти, стола, стільця Кольорове маркування h1 висота заднього краю кришки стола парти (см). h2 висота сидіння парти, стільця (см).
До 130 130-145 145-160 160-175 175 та більше А Б В Г Д Жовте Червоне Блакитне Зелене Біле

Наприклад: Висота стола 62 см, висота сидіння36 см.

62:5 – 10 = 2, тобто група “Б”; 36:3 – 10 = 2, тобто група “Б”.

4. Намалювати в зошиті схему класної дошки з зазначенням конструктивних особливостей. Дати гігієнічну характеристику отриманим даним вимірювання. Порівняти їх з гігієнічними вимогами. Обстеження класної дошки включає визначення наступних показників:

- розміри (довжина, висота);

- характеристика поверхні (рівна, опукла, наявність дефектів, слизкість, та т.і.);

- наявність жолоба для крейди;

- наявність освітлення та його характеристика;

- висота нижнього краю від підлоги.

Основними гігієнічними вимогами до дошки є:

- поверхня рівна, без дефектів та опуклостей;

- поверхня матова (без віддзеркалення промінів);

- колір поверхні коричневий, темно-зелений, а в лабораторіях та в майстернях – чорний;

- дошка розташована посередині передньої стіни;

- відстань нижнього краю до підлоги в молодших класах – 65-70 см, в середніх – 80-85см, в старших – 95см;

- дошка складається з трьох відділів;

- загальна довжина – 3-3,5 м;

- висота – 1,0 – 1,2 м;

- над дошкою прикріплений софіт;

- по всій довжині нижнього краю дошки розміщений жолобок для збирання пилу крейди;

- наявність лоточка для ганчірки та шматочків крейди з правого нижнього краю;

- ганчірка повинна добре вимита, вогка, представлена шматком паралону розміром 20´15´7 см;

- крейда повинна бути білого або жовтого кольору, шматочками циліндричної форми завдовжки по 5 см;

- крейда повинна бути без сторонніх включень (шматочки деревини, скла, камінці тощо), суха, помірно твердою, зберігається в скляному посуду.

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)