АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Практична робота №3. I Організаційна частина:проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи. ІІ Тема: Санітарно-гігієнічна оцінка

Читайте также:
  1. I Всеукраїнська науково-практична конференція іноземними мовами.
  2. II. Контрольна робота.
  3. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  4. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  5. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  6. III. Робота над вивченням нового матеріалу.
  7. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  8. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  9. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  10. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  11. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.
  12. IV. Робота над вивченням нового матеріалу.

I Організаційна частина:проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Санітарно-гігієнічна оцінка приміщення класу  
Мета: Засвоїти методику гігієнічної оцінки приміщення класу.  
Обладнання: Метрова лінійка, транспортир, гігрометр, термометр, барограф, люксметр.
       

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Повторити теоретичні питання:

1. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки школи.

2. Гігієнічні вимоги до планування, розміщення та поверхова характеристика будівлі школи.

3. Гігієнічні вимоги до шкільних приміщення.

4. Тепловий режим школи.

5. Світловий режим школи.

6. Повітряний режим школи.

7. Прибирання шкільних приміщень.

IV Зміст основної частини заняття

1. На основі власних розрахунків знайти площу та кубатуру приміщення на одного учня.

2. Описати внутрішній стан приміщення класу (підлога, стіни, стеля).

3. Визначити показники природного освітлення (КПО, СК, кут падіння).

4. Описати штучне освітлення, визначити його показники.

5. Описати види наявної вентиляції.

6. Визначити температуру та вологість приміщення класу.

7. Зазначити характер прибирання приміщення.

V Формування вмінь і навичок у студентів

1. Для визначення площі та кубатури, яка припадає на одного учня, застосовують наступні формули:

S=a´l ;

Де: S – площа приміщення;

a – ширина (глибина класу);

l – довжина класу;

S1 – площа, яка припадає на одного учня;

S – площа приміщення класу;

n – кількість учнів в класі;

2- площа, яка відводиться на вчителя.

Гігієнічна норма: Площа на одного учня – не менше, ніж 1,25м2 для звичайного приміщення, і не менше, ніж 1,6м2 для лабораторій.. Вчительська кімната не менше, ніж 1,5м2 на одне класне приміщення.

V=S´h ;

Де: V – об’єм приміщення;

S – площа приміщення;

h – висота приміщення;

V1 – кубатура на одного учня;

n – кількість учнів;

+1 – вчитель.

Гігієнічна норма: Висота не менше, ніж 3м, кубатура на одного учня не менше, ніж 3,75м3.

2. При описанні внутрішнього оздоблення приміщення звертають увагу на матеріал, з якого зроблені підлога, стіни стеля, наявність в них дефектів будівництва, колір пофарбування, наявність шпалер.

3. Дослідження природного освітлення приміщення класу починають з:

а) описання орієнтації вікон до частин Світу (північ, південь, схід, захід і т.д.). Зазначають вплив кольору шпалер на збільшення (відбивання світла), або зменшення (поглинання світла) освітлення класу;

б) описання інших факторів (чистоти вікон, затемнення вікон будівлями, деревами, шторами, вазонами квітів і т.ін.), які сприяють зменшенню проникнення природного світла до приміщення;

в) визначення світлового коефіцієнту (СК), який дорівнює відношенню площі віконного скла до площі приміщення класу. СК виражається дробом, де чисельник – 1, а знаменник – отриманий результат ділення площі підлоги на площу скла вікон:

де: S1 - площа підлоги;

S2 - площа скла вікон.

Гігієнічна норма: 1:4 – в класах, 1:5 – в коридорах, 1:6 – в спортивній залі.

г) визначення коефіцієнту природного освітлення (КПО) дає можливість більш повно охарактеризувати освітлення. КПО не залежить від пори року і доби. Визначається люксметром та за допомогою формули:

де: Евнут – освітлення на робочому місці учня;

Езовн – зовнішнє освітлення.

Гігієнічна норма: 1,25%.

г) Кут падіння (a) утворюється двома лініями, які виходять з точки вимірювання. Перша лінія йде до верхнього краю вікна, а друга – горизонтальна лінія поверхні парт. Для визначення кута падіння вимірюють відстань від середнього ряду парт до вікна та висоту вікна (тобто два катети). Кут падіння вираховують транспортиром при побудуванні прямокутного трикутника, катети якого відомі, або за таблицею натуральних тригонометричних величин.

Таблиця натуральних тригонометричних величин

tga a tga a tga a
0,01 0,03 0,05 0,08 0,12 0,18 0,25 0,30 0,36 0,44 0,50 0,58 0,65 0,70 0,80 1,00 1,15 1,39 1,60 2,05 2,47 3,07 4,01

По відношенню протилежного катета до прилежачого знаходять тангенс кута падіння: ; після чого за допомогою таблиці визначають величину кута.

Наприклад: Відстань робочого місці учня до вікна дорівнює 3,1м. Висота вікна – 1,8м. Підставляємо данні до формули та отримаємо , що відповідає величині кута падіння 30°.

Мінімальна величина кута падіння, що допускається – 27°.

4. Дослідження штучного освітлення приміщення класу починають з:

а) описання видів приборів штучного освітлення (лампи розжарювання або люмінесцентні), їх розташування , кількість, наявність непрацюючих.

б) Рівень відповідності штучного освітлення у певному приміщенні розраховується трьома методами:

1 – метод питомої потужності полягає у визначенні кількості Вт на 1м2.

2 – розрахунковий метод дає можливість визначити кількість лк (люксів – lx) – одиниць вимірювання освітлення. Для цього визначають питому потужність світильників (кількість ватт на 1м2) і помножують на коефіцієнт 3 для ламп розжарювання, або на 12 для ламп денного освітлення.

3 – прямий метод. При цьому методі використовують прибор “Люксметр”, за допомогою якого вимірюють показники освітлення.

Гігієнічна норма:

Приміщення школи Штучне освітлення (лк)
Лампи розжарювання Люмінесцентні лампи
Класи, навчальні кабінети, чильна зала, лабораторії. Кабінети креслення, малювання, праці, майстерні. Спортивна зала, актова зала, їдальня, вчительська. Коридори, переходи, рекреації. Роздягальні, вестибуль.            

Лампи розжарювання: загальна потужність – 2400 Вт, питома потужність – 48-50 Вт на 1 м2;

Люмінесцентні лампи: загальна потужність – 1200 Вт, питома потужність – 25 Вт на 1 м2.

1. Для визначення ефективності аерації класних приміщень описують наявні джерела надходження атмосферного повітря: наявність кватирок, фрамуг, штучних вентиляційних каналів, їх розміри, частоту, час та тривалість провітрювання.

Достатність вентиляції в класних приміщеннях визначають за співвідношенням площі фрамуг та кватирок, які відкриваються для провітрювання до площі приміщення класу, наявністю штучних вентиляційних каналів у стінах приміщення,

Гігієнічними нормами є:

- наскрізне провітрювання перед початком та після занять10-15 хв;

- наскрізне провітрювання через вікна та двері після кожного уроку;

- площа кватирок та фрамуг, що відкриваються для провітрювання не менша, ніж 1/50 частка від площі приміщення;

- кубатура на одного учня не менш ніж 3,75м3;

- концентрація СО2 в приміщеннях для дітей не повинна перевищувати 0,1%;

- 3 – 4-кратне зміна повітря в класній кімнаті;

- наявність центральної витяжної вентиляції у поєднанні з аерацією;

- стіни не повинні бути оклієні шпалерами або пофарбовані на всю висоту.

6. Температуру в приміщенні визначають термометром, який розміщують на 1,0 – 1,2 м від підлоги. Через 10-15 хвилин знімають показники. Вологость встановлюють за допомогою волосяного гігрометра.

Гігієнічними нормами в класах і кабінетах є:

- для північних регіонів - 21°С;

- для центральних районів - 18°С;

- для південних регіонів - 17°С;

- відносна вологість повітря – 30-60%.

7. Санітарно-гігієнічна характеристика прибирання приміщення включає встановлення засобу прибирання (сухий, вологий, комбінований, застосування миючих засобів), кількість разів на день. З’ясовують проведення прибирання пилу на обладнанні класу та як часто миють скло вікон?

Санітарно-гігієнічними вимогами до прибирання є:

- наявність спеціальних скребків для очищення взуття;

- перед входом до школи – наявність ковриків, що просушують взуття;

- прибирання приміщення здійснюють після кожної зміни занять, або вранці перед початком;

- щодобове протирання шкільного обладнання вологою ганчіркою;

- внутрішню поверхню вікон миють 1 раз намісять, а зовні – 3-4 рази на рік;

- підчас прибирання завжди відкривають кватирки

- генеральне прибирання проводять 1 раз на місяць;

- освітлювальне обладнання миють 1 раз на 3 місяця.

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)