 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Державна реєстрація ПІІ
Державній реєстрації підлягає також сама іноземна інвестиція. Така реєстрація здійснюється відповідними міськими державними адміністраціями, які є її органами1, у визначеному законом порядку (п. 1 ст. 395 ГК, ст. 13 Закону «Про режим іноземного інвестування»). Положенням «Про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій» фіксується перелік документів, які іноземний інвестор або уповноважена ним особа мають подати до органу державної реєстрації.
Державна реєстрація іноземної інвестиції здійснюється шляхом присвоєння інформаційному повідомленню про внесення іноземної інвестиції реєстраційного номера, який на усіх трьох примірниках засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою органу державної реєстрації (п. 5 Положення).
Як і в разі державної реєстрації юридичних осіб, закон передбачає відмову в державній реєстрації й іноземних інвестицій, фіксує підстави такої відмови, визначає форму її складення, а також право юридичної особи оскаржити відмову в державній реєстрації в судовому порядку (ст. 14 Закону «Про режим іноземного інвестування»).
Передбачаються також правові наслідки незареєстрованості іноземних інвестицій. Так, незареєстровані іноземні інвестиції не дають права на одержання пільг та гарантій, передбачених законом для іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями (ч. З ст. 395 ГК). 1 Пункт 2 Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затвердженого Постановою КМУ від 07.08.1996 р. № 928.
4.3.7. Здійснення підприємницької діяльності ШІ
Ще однією характерною рисою підприємства з іноземними інвестиціями є можливість здійснення ним підприємницької діяльності.
За загальним правилом воно самостійно визначає умови реалізації продукції (робіт, послуг), включаючи ціну на них (ст. 18 Закону «Про режим іноземного інвестування»). ШІ також має право виготовляти продукцію, визначення та перелік якої закріплено в Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями, затвердженому Постановою КМУ від 05.09.1996 р. № 1061. Так, серед цієї продукції зазначено продукцію мисливського, рибальського та морського промислів, рослинну продукцію і т.ін. (п. З Порядку). Утім, неточним є віднесення до продукції власного виробництва корисних та супутніх копалин. Очевидно, що може йтися лише про видобування.
Для здійснення своєї діяльності ШІ має право залучати на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.
ПП при здійсненні ними підприємницької діяльності мають певні обов'язки:
- додержуватись державних норм і стандартів, встановлених законодавством України;
- виконувати вимоги державних органів і посадових осіб, які пред'являються в межах їх компетенції;
- в установленому порядку надавати бухгалтерську і статистичну звітність;
- не допускати недобросовісної конкуренції і виконувати вимоги антимонопольного законодавства;
- виплачувати податки й інші платежі з дотриманням положень Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17,02.2000 р. № 1457-ІП;
- у відповідних випадках одержати ліцензію згідно з Порядком прийняття та розгляду Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України документів для отримання індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженим Наказом Мінекономіки України від 07.11.2000 р. № 240, та Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій
на здійснення інвестицій за кордон, затвердженою Постановою
Правління Національного банку України від 16.03.1999 р. № 122.
Продукція підприємств з іноземними інвестиціями не підлягає ліцензуванню та квотуванню за умови її сертифікації як продукції власного виробництва в порядку, установленому Кабшетом Міїистрш України.
Основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між підприємством з іноземними інвестиціями та іншими суб'єктами, є договір, який повинен у необхідних випадках відповідати Положенню про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 р. № 112.
Поиск по сайту: