 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Правові наслідки виключення
Відповідно до ч. 2 ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону. Тобто законодавець відсилає до норм, які регулюють оплату вартості майна при виході учасника з товариства (ст. 54) і спадкування (правонаступництво) частки учасника (ст. 55).
Складність визначення правових наслідків виключення з ТОВ полягає в тому, що ст. 54 і ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», які підлягають застосуванню, не збігаються між собою, а в якій частині застосовувати кожну з них до виключення, не встановлено. Порівняння змісту цих статей та спроба їх застосування до виключення, наштовхується на необхідність з'ясування, чому законодавець послався на дві статті: 54 і 55, а не одну з них?
Звернемо увагу, що виключення учасника призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 Закону. Ідеться саме про наслідки, передбачені цими статтями, які настають у разі виключення. Такими наслідками є:
і) виплата частини майна товариства пропорційно до частки в статутному капіталі протягом 12 місяців (ст. 54);
2) виплата належної учаснику частки прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виключення (ст. 54);
3) повернення в натуральній формі без винагороди майна, переданого учасником товариству тільки в користування (ст. 54);
4) зменшення розміру статутного капіталу (ст. 55).
Інші норми статей 54 і 55 Закону «Про господарські товариства» не можуть бути застосовані до виключення, оскільки суперечать суті виключення.
Законодавцеві було б достатньо послатися на ст. 54 цього Закону, оскільки правові наслідки виключення і виходу з товариства є тотожними. Необхідність посилатися ще й на ст. 55 викликана лише тим, що в ній згадується зменшення статутного капіталу товариства, про що не зазначено у ст. 54.
Разом з тим наслідки виключення мають свої особливості, порівняно із наслідками виходу. Так, строк проведення розрахунку з учасником, якого виключено, буде відраховуватися з моменту прийняття рішення про виключення. Зменшення статутного капіталу відбувається до проведення розрахунків з учасником, котрого виключено.
Якщо внаслідок невиконання учасником обов'язків перед товариством йому було завдано шкоду, то товариство як кредитор вправі зарахувати свої зустрічні зобов'язання з виплати вартості частини майна товариства в рахунок відшкодування шкоди. Однак для цього розмір шкоди повинен бути безспірно встановлений.
|
Увага! Виключення учасника з ТОВ не означає автоматичного припинення з ним трудових або цивільно-правових відносин. Тому, звільняючи учасника, який є директором товариства, доцільно одразу приймати й рішення про відсторонення, а ще краще - про його звільнення.
Виключення призводить до фактичної зміни складу учасників і є підставою для внесення змін до статуту ТОВ. Це слід мати на увазі при формуванні питань порядку денного і включати до нього разом з питанням про виключення питання про затвердження змін до статуту. У противному разі це питання можна буде розглядати лише за згодою всіх учасників, що беруть участь у зборах, або на наступних зборах.
Державному реєстратору, окрім інших документів, необхідних для реєстрації будь-яких змін, подається рішення загальних зборів ТОВ про виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи (ч. З ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Державний реєстратор не повинен з'ясовувати наявність підстав для виключення учасника, дотримання порядку скликання зборів, виділення частки в майні товариства і не несе жодної відповідальності за порушення, що мали місце під час виключення.
Незгода особи, стосовно якої прийнято рішення про виключення, її особисті звернення до реєстратора та інших осіб, у тому числі оскарження рішення про виключення в суді, не є перешкодою для здійснення державної реєстрації зміни складу учасників. Однак суд вправі заборонити державному реєстратору проводити державну реєстрацію змін до статуту в порядку вжиття запобіжних заходів або заходів забезпечення позову.
3.3.68. Захист прав учасника, якого виключено
Учасник, якого виключили з ТО В, має право оскаржити це рішення до суду. Предметом позову в таких справах може бути визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників, визнання недійсною державної реєстрації змін до статуту, поновлення в товаристві, відшкодування моральної шкоди.
Відповідачем у справі є товариство. На практиці суди часто залучають до участі у справі як третіх осіб на стороні товариства учасників товариства. Це викликано тим, що поновлення учасника в товаристві призведе до зміни складу учасників, часток у статутному капіталі, а тому стосується прав усіх учасників. Така правова позиція мала місце і в постановах Верховного Суду України. Однак достатніх правових підстав вона не має. Рішення у справі жодним чином не впливає на права та обов'язки товариства щодо тих його учасників, які голосували за виключення. Не виникають тут і регресні зобов'язання. Разом з тим участь у справі третіх осіб істотно утруднює її розгляд. Тому судам недоцільно їх залучати до справу як третіх осіб. Тим більше з власної ініціативи суд цього робити не вправі.
Рішення щодо виключення може бути оскаржене в межах загального строку позовної давності, тобто в межах трьох років.
Однією з найбільш складних проблем захисту прав виключеного учасника ерельність відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто відновлення його статусу учасника товариства з тією самою часткою. Складність полягає в тому, що після виключення учасника статутний капітал товариства зменшується, корпоративні права «погашаються», а в товариства залишається лише майнове зобов'язання перед колишнім учасником щодо виплати певної грошової суми, яка пропорційна вартості колишньої частки.
|
Увага! Судове рішення не може створити корпоративні права заново. Воно може лише скасувати (визнати недійсним) певнерішення зборів учасників або кількарішень, врезультаті яких було зменшено статутний капітал. У такий спосіб відбудеться відновлення становища, що існувало до порушення. Рішення, у резолютивній частині якого зазначено «поновити в товаристві з часткою такою-то», перспектив немає, оскільки невідомо,
де цю частку взяти, а точніше -у кого відібрати. Тому, формулюючи позові вимоги, слід чітко уявляти весь механізм, усі ті юридичні дії, які призвели до припинення корпоративних правовідносин.
Ситуація ще більше заплутується, якщо після виключення учасника було збільшено статутний капітал за рахунок внесків інших учасників. Ці дії є правомірними і не можуть вважатися такими, що порушують права та інтереси виключеного учасника, оскільки на момент їх учинення, виключений учасник прав у товаристві не має. Якщо визнавати рішення про збільшення статутного капіталу недійсними, то порушуються права та інтереси тих учасників, хто робив вклади.
У разі якщо суд дійде висновку, що виключення відбулося незаконно, скасує рішення зборів і поновить учасника в товаристві з моменту виключення, незаконність усіх подальших рішень зборів учасників, у тому числі і про прийняття нових учасників, збільшення статутного капіталу, буде полягати в тому, що вони ухвалені без повідомлення учасника, а його голоси не враховували ні під час визначення кворуму, ні під час голосування. Іншими словами, порушено право незаконно виключеного учасника на участь в управлінні товариством. При цьому кожне таке рішення повинно оцінюватися судом окремо, а вимоги про визнання їх недійсними - вирішуватися з урахуванням того чи порушують ці рішення права та інтереси позивача, і чи могла його участь у зборах (з урахуванням частки, яку він мав) вплинути на прийняття рішення. Якщо частка такого учасника є незначною і не могла вплинути на результати голосування, то підстав для скасування або визнання недійсними цих рішень немає.
З урахуванням того, що збільшення статутного капіталу, прийняття нових учасників істотно утруднює вирішення спору та виконання рішення про поновлення учасника в товаристві, у судів є підстави для застосування заходів забезпечення позову у вигляді заборони державному реєстратору проводити державну реєстрацію змін до статуту товариства.
Теоретично позов про поновлення в товаристві може бути пред'явлений і тоді, коли частка учаснику виплачена у встановленому порядку. Та обставина, що розрахунок проведений, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки підставою позову є незаконність рішення про виключення. У разі задоволення такого позову, товариство вправі звер-
нутися до суду з вимогою по повернення учасником безпідставно одержаної суми.
Складність судової форми захисту прав виключеного учасника та реального відновлення його порушених прав додатково переконують у необхідності встановлення судового контролю за виключенням.
Поиск по сайту: