Обсяг дієздатності фізичної особи, обмеженої в цивільній дієздатності

4.1. Обсяг обмежень цивільної дієздатності фізичної особи ви­значений ст. 37 ЦК, і тому у суду немає правових підстав визначати у рішенні конкретні дії, які особа не може або не зможе самостійно вчиняти внаслідок обмеження її дієздатності.

4.2. Положення ч. 2 ст. 37 ЦК щодо вчинення особою, обмеженою в цивільній дієздатності, лише дрібних побутових правочинів, слід розуміти таким чином, що:

- поняття та ознаки дрібного побутового правочину, визначені в ч. 1 ст. 31 ЦК, застосовуються і до норм про обсяг дозволених дій особи, обмеженої в дієздатності;

- самостійність вчинення дрібних побутових правочинів означає, що вони вчиняються без згоди піклувальника та органу опіки та піклування;

- особа, обмежена в цивільній дієздатності, не може вчиняти дріб­них побутових правочинів, які суперечать її інтересам. Наприклад, особи, які зловживають спиртними напоями, не можуть уклада­ти правочини, спрямовані на їх придбання. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі ч. 2 ст. 223 ЦК.

4.3. За згодою піклувальника особа, обмежена в цивільній діє­
здатності, може вчиняти дві групи правочинів:

і) правочини щодо розпорядження майном;

2) інші правочини, які виходять за межі дрібних побутових.

• До правочинів першої групи відносяться ті, наслідком яких є припинення права власності або інших майнових прав обмежено дієздатної особи на майно, тобто на речі, сукупність речей, майно­ві права та обов'язки (ст. 181 ЦК). Це договори купівлі-продажу, дарування, міни, ренти, довічного утримання (догляду), спадковий договір тощо. Очевидно, обмежені у дієздатності особи не мають права самостійно укладати й правочини, спрямовані на передачу

їм ф^М^

майна у користування та ін. Зокрема, такими є договори найму (оренди), позички та ін., які так само містять дії по розпорядженню майном, тим більше, коли наслідком таких договорів є або може бути припинення права власності на майно (орендоване майно переходить орендареві, який здійснив його ремонт, або за договором найму-продажу тощо).

• До другої групи входять правочини, які не передбачають розпо­рядження майном підопічного та одночасно виходять за межі ознак дрібного побутового правочину, визначених ч. 1 ст. 31 ЦК. Це можуть бути договори позики, які передбачають прийняття підопічним на себе певних зобов'язань.

4.4. За змістом ч. З ст. 37 ЦК перелік правочинів, які вчиняються обмежено дієздатною особою за згодою піклувальника, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Втім, звертає на себе увагу той факт, що зазначена стаття містить заборони для підопічно­го по самостійному вчиненню ним саме правочинів і, навпаки, не містить жодних обмежень стосовно самостійного здійснення ним інших дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Разом з тим згідно зі ст. 11 ЦК як підстави виникнення в осіб цивільних прав та обов'язків передбачаються не тільки право­чини. Незважаючи на це, інші нормативно-правові акти містять вказівки про отримання згоди піклувальника й на дії, які не є право-чинами. Так, особа, визнана судом обмежено дієздатною, для отри­мання приватизаційних паперів подає до установи Ощадного банку паспорт чи інший документ, який посвідчує особу, та письмову заяву (в довільній формі) піклувальника про згоду на отримання підопічним приватизаційного папера з підтвердженням особи піклувальника на цьому документі відповідного органу опіки та піклування. Так само обмежено дієздатна особа визначає і напрямки використання при­ватизаційних паперів, а піклувальник своїм підписом на відповідних документах (заяві на придбання акцій, договорі купівлі-продажу тощо) узгоджує прийняте його підопічним рішення.

При цьому згода на укладення правочинів з використанням при­ватизаційних паперів обмежено дієздатних осіб дається піклувальни­ками за дозволом органу опіки та піклування. Якщо піклувальники відсутні під час укладення правочинів із використанням приватиза-

ційних паперів, справжність підпису піклувальників має бути нота­ріально засвідчена (п. п. 6,7 Порядку видачі приватизаційних паперів неповнолітнім громадянам, громадянам, визнаним у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, і громадянам, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, та порядок їх ви­користання¹). Очевидно, що у такий самий спосіб обмежено дієздат­ні особи здійснюють свої права і на приватизацію житла.

4.5. Цивільне законодавство України не визначає форми згоди піклувальника на вчинення підопічним правочинів, тому згода може бути надана в усній або письмовій формі. Між тим, якщо правочин, вчинення якого потребує згоди піклувальника, потребує нотаріаль­ного посвідчення, слід керуватися п. 40 Інструкції, яким встановлю­ється, що справжність підпису (ів) піклувальника (ів) на заяві про їх згоду на посвідчення правочинів від імені осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку.

4.6. Не визначений ЦК і момент отримання згоди піклуваль­ника, тому можливим є надання ним згоди як до, так і після вчинен­ня правочину. Присутність піклувальника при нотаріальному по­свідченні правочину, який укладає підопічний, не є обов'язковою. Втім, згідно п. 40 Інструкції, засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо піклувальники особисто подадуть нотаріусу заяву про згоду на посвідчення правочину. У цьому випадку нотаріус установлює особу заявника, перевіряє справжність його підпису, про що робить відмітку на заяві, і вказує назву документа, його номер, дату видачі та назву установи, що видала документ, який підтверджує особу. Заява про згоду на посвідчення правочину може бути викладена на звороті примірника правочину, що залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріу­са, або на окремому аркуші.

4.7. Надаючи згоду, піклувальник не набуває прав сторони тако­го правочину, не може підписувати його за підопічного, вимагати виконання правочину та нести відповідальність у разі його неви-

¹ Порядок видачі приватизаційних паперів неповнолітнім громадянам, громадянам, визнаним у встановленому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, і грома­дянам, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, та порядку їх використан­ня: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1995 р. № 308 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. - Режим доступу: http://zakon. rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

120 ^^UJI—

конання чи неналежного виконання підопічним. Учасником право­відносин, які виникли внаслідок укладання правочину, є не піклу­вальник, а підопічний.

4.8. Правочин, укладений обмежено дієздатною особою, без згоди піклувальника, коли така згода необхідна, є оспорюваним, тобто може бути визнаний судом недійсним (ст. 223 ЦК) за позовом піклувальника. При цьому ініціювати в судовому порядку визнання такого правочину недійсним може лише піклувальник. Іншим осо­бам закон такого права не надає.

4.9. ЦК визначає, що одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпо­ряджання ними здійснюються піклувальником. Перелік доходів, вказаних у ч. 4 ст. 37 ЦК, не носить вичерпного характеру, тому під дію обмежень підпадають виплати у вигляді соціальної допомоги всіх видів, дивіденди за акціями, відсотки та інші доходи за цінними папе­рами, відсотки за вкладами у банках та інших фінансових установах, доходи від підприємницької діяльності, від використання майна, що є власністю особи, зокрема при передаванні його в оренду тощо.

При цьому ЦК передбачена можливість піклувальника письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. Надання дозволу є правом, а не обов'язком піклувальника, і надається воно з урахуванням стану та інтересів підопічного. У дозволі піклувальник може визначити вид прибутку (заробітна плата, пенсія тощо) та конкретний розмір грошової суми, яку підопічний може отримувати і розпоряджатися. Дозвіл надається піклувальником у письмовій формі, тому не виключаєть­ся можливість його нотаріального посвідчення.

Поиск по сайту: