Додатки. 106.Заявниця вимагала 100 000 евро компенсації моральної шкоди за ушкод­ження та страждання, яких вона зазнала внаслідок неналежного поводження в міліції

106.Заявниця вимагала 100 000 евро компенсації моральної шкоди за ушкод­ження та страждання, яких вона зазнала внаслідок неналежного поводження в міліції, та психологічні страждання, яких вона зазнала від адміністративних процедур та внаслідок наступного ув'язнення, а також за неспроможність уряду вжити заходів за її скаргами щодо неналежного поводження.

107.Як компенсацію матеріальної шкоди вона вимагала 25 руб., гроші, стяг­нуті з неї за п'ятиденне перебування у в'язниці.

108.Уряд не коментував вимоги заявниці, як він вказав, частково — через розслідування, що триває, частково через незгоду з тим, що заявниця не вичерпа­ла національних засобів захисту щодо її тримання.

109. Суд зазначає, що він уже встановив вище: державні органи піддали заявницю тортурам і не забезпечили швидкого й відкритого розслідування, яке відповідало га­рантіям ст. З Конвенції. Суд також встановив, що її позбавили волі з порушенням га­рантій ст. 5 Конвенції та процедурою, що суперечила ст. 6 Конвенції. Крім того, заяв­ниця згаяла місяці на безуспішні спроби отримати за допомогою національних проце­дур компенсацію за неналежне поводження. Заявниця зазнала болю та психологічних страждань за вказаних обставин. Беручи до уваги всі вищевказані міркування, Суд при­значає заявниці на справедливій основі 35 000 євро компенсації моральної шкоди та 25 руб. матеріальної шкоди, плюс будь-які податки, що можуть вимагатися.

В. Судові витрати

ПО. Заявниця вимагала 5 000 руб. судових витрат, яких вона зазнала в національних та конвенційних провадженнях, включаючи марки, переклади, по­штові витрати та канцелярське приладдя.

111. Уряд не заперечував.

112. Беручи вказане до уваги, Суд вважає вимогу заявниці обґрунтованою і призначає їй 5 000 рублів компенсації судових витрат плюс будь-які податки, що можуть вимагатися.

С Відсотки в разі несвоєчасної сплати

113. Суд вважає за необхідне, щоб відсотки в разі несвоєчасної сплати ґрунту­
валися на офіційному обмінному курсі Європейського центрального банку, до
якого має бути додано 3 %.

НА ЦИХ ПІДСТАВАХ СУД ОДНОСТАЙНО:

1. Постановляє, що було порушено ст. З Конвенції стосовно неналежного по­водження.

2. Постановляє, що було порушено ст. З Конвенції стосовно відсутності ефек­тивного розслідування неналежного поводження із заявницею.

3. Постановляє, що було порушено ст. 13 Конвенції з огляду на брак ефектив­них засобів захисту від оскаржуваного заявницею неналежного поводження.

4. Постановляє, що було порушено § 1 ст. 5 Конвенції стосовно арешту заяв­ниці та нічного тримання.

5. Постановляє, що було порушено § 1 ст. 5 Конвенції щодо п'ятиденного три­мання заявниці.

6. Постановляє, що було порушено § 1 ст. 6 Конвенції.

7. Постановляє, що не порушено окремих питань за § 4 ст. 5 та ст. 13 Конвенції стосовно відсутності права на апеляційне оскарження рішення про застосування покарання за адміністративне порушення.

8. Постановляє:

а) держава-відповідач має сплатити заявниці впродовж трьох місяців з дати, коли рішення стає остаточним відповідно до § 2 ст. 44 Конвенції, такі суми:

Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката

і) 25 (двадцять п'ять) рублів матеріальної шкоди;

іі) 35000 (тридцять п'ять тисяч) євро моральної шкоди, які мають бути конвер­товані в національну валюту за курсом, який діє на день винесення цього рішення;

Ь) після спливу вищевказаних трьох місяців до дати виплати на вказані суми мають нараховуватися відсотки за несвоєчасну сплату плюс 3 % за офіційним курсом Європейського центрального банку.

9. Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції.

Рада Європи

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

РІШЕННЯ

Поиск по сайту: