Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката. Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника

Викуп земельної ділянки здійснюється за згодою її власника. Вартість земель­ної ділянки встановлюється відповідно до грошової та експертної оцінки земель, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Якщо власник земельної ділянки не згоден з викупною вартістю, питання вирішується в судовому порядку.

У разі введення воєнного або надзвичайного стану земельні ділянки, які пере­бувають у власності громадян або юридичних осіб, можуть бути відчужені (вилу­чені) з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому законом.

Припинення права власності на земельну ділянку у таких випадках здійснюється за умови повного відшкодування її вартості.

Особа, у якої була примусово відчужена земельна ділянка, після припинення дії обставин, у зв'язку з якими було проведено примусове відчуження, має право вимагати повернення цієї земельної ділянки. У разі неможливості повернення примусово відчуженої земельної ділянки власнику за його бажанням надається інша земельна ділянка.

Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у ви­падках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та ко­мунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилу­чення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної влас­ності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користу­ванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупля­ються) ними з урахуванням положень ЗК України.

Верховна Рада АРК, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених ЗК України;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної
громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків,
визначених положеннями ЗК України.

Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім ви­падків, визначених положеннями ЗК України.

Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в ме­жах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених положеннями ЗК України.

Рада міністрів АРК вилучає земельні ділянки державної власності, які перебу­вають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (АРК) значен­ня та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених положеннями ЗК України.

15. Законодавство про довкілля (земельне, водне, про надра тощо]

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, — ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогоспо-дарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, ре­креаційного призначення та у випадках, визначених положеннями ЗК України.

У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

До особливо цінних земель належать: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові грунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Кри­му; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі істори-ко-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільсько­господарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених поло­женнями Земельного кодексу України.

Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових сверд­ловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо пи­тання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, прово­диться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобо­в'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористува­чами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адмініст­раціями, Радою міністрів АРК, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилу­чення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпе­чував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні зе­мельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до за­твердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилу­чення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідни­ми сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Ра-

Поиск по сайту: