Случайная страница О проекте Полезные cсылки Последние публикации Контакты

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Дошкільні заклади Читайте также: Заклади охорони здоров’я Який з перелічених недоліків характерний для вивчення захворюваності за даними звертань в медичні заклади?   Кількість закладів, одиниць У них місць, одиниць2 Кількість дітей у закладах, осіб Охоплення дітей закладами, у відсотках до кількості дітей відповідного віку     68,6 42,4       64,7 36,6       66,8 33,1       64,2 31,5       43,7 30,4       38,9 26,6       36,4 26,5       36,0 27,0       37,0 26,7       36,9 27,4       36,8 28,3       36,9 29,3       36,5 30,2       36,1 31,6     4921 36,3 32,5 613

6) культура і мистецтво ХЕРСОНЩИНИ

7) розвиток рекреаційного комплексу

Одним із стратегічних пріоритетів економічного та соціального роз-

витку Херсонської області до 2015 р. є розвиток рекреаційного комплексу. Стратегія розвитку області визначає основні ресурси і можливостідля розширення туристичних та рекреаційних послуг і формулює завдання зраціонального використання туристичних ресурсів, підвищення привабливості та створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму.Стратегія передбачає різні інструменти управління регіональним розвитком,зокрема розроблення цільових регіональних програм із забезпечення реаліза-ції окремих пріоритетних напрямів стратегії, а також стратегій і програм со-ціально-економічного та культурного розвитку територій області, реалізаціяяких можлива за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а такожінших джерел.

Проблеми рекреаційного комплексу Херсонській області недостатньо

вивченні.

Визріла потреба розробити регіональну цільову програму розвитку ту-

ристично-рекреаційних послуг. Україна має досвід з розроблення і реалізації

таких програм, зокрема у Автономній Республіці Крим, областях Карпатсь-

кого регіону. Однак у кожному регіоні є свої специфічні умови і ресурси для підходи до розроблення програми їх розвитку у Херсонській області.

Аналіз туристичних і рекреаційних ресур-сів показує, що Херсонська область має значний культурно-історичний по-тенціал та велике культурно-рекреаційні господарство. На її території знахо-дяться 7 цікавих природно-заповідних об'єктів, 7 заказників загальнодержав-

ного і 11 заказників місцевого значення, 32 пам'ятки природи, 10 заповіднихурочища різні пам'ятки історії та культури. У степах Херсонщини функціо-нує переможець Всеукраїнського конкурсу "Сім чудес України" – Біосфер-ний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. Не лівому березі Дніпра розкинулися піски ще одного учасника цього конкурсу – єдина у Європіпустеля Олешківські піски.Щодо рекреаційного господарства, то область має більше ніж 220 кмморських пляжів Чорного і Азовського морів. Добре відомі зони відпочинкуАрабатської стрілки, Скадовська, Залізного порту.Однак, якщо аналізувати імідж Херсонської області на національному,міжнародному туристичному ринках, то його практично немає.

ПерлиниХерсонщини – Асканія-Нова, Чорноморський біосферний заповідник, гирло

Дніпра з чисельними заплавами і мальовничими островами, важкопроїзні

Олешківські піски та інші природні об'єкти відомі здебільшого тільки фахів-

цям – дослідникам природи.

Статистика, на перший погляд, дає підстави для оптимізму у сфері ре-

гіонального туристичного і рекреаційного бізнесу. Так, у 2007 р. Херсонську

область відвідало 229 іноземних туристів що у 4,8 раза більше, ніж у 2000 р.

За 2007 р. в області надано послуг більше ніж 4 тис. приїжджих особам. У

2008 р. в санаторіях, пансіонатах, на базах відпочинку було оздоровлено

180,7 тис. осіб. Ці показники не витримують порівняння із так званими

стандартами. Сучасний рівень туристичних послуг характеризується надхо-

дженнями від іноземного туризму на рівні до 10 % (Угорщина) від валового

внутрішнього національного продукту. Результати ж діяльності у сфері ту-

ристично-рекреаційних послуг в області на тлі досвіду інших регіонів, країн

можна вважати незадовільними.

Причиною незадовільного розвитку туристично-рекреаційних послуг

в області є те, що, по-перше, у своїй більшості курортно-рекреаційне госпо-

дарство не відповідає вимогам, які ставляться до подібних об'єктів за кордо-

ном. По-друге, немає належної реклами туристичних, рекреаційних зон та

відповідного сервісного обслуговування.

Іноземного, а тепер і нашого вітчизняного туриста можуть привабити

туристичні об'єкти, які відповідають світовому рівню за такими показниками

як екологія, комфорт, інфраструктура, розваги тощо.

А що ми можемо запропонувати? Хіба що ліжко у приватному секторі

і декілька квадратних метрів засміченого пляжу. У курортній зоні області

(Садовський, Генічеський, Каланчацький і Голопристанський райони) у

2007 р. офіційно налічувалося 2 готелі, 7 гуртожитків для приїжджих з чи-

сельністю обслуговуючих штатних працівників 60 осіб. А досвід розвинених

держав свідчить, що хоча будівництво готелів скуповується за 10-15 років,

прибутковість бізнесу будівництва готелів становить 12-13 %__У сфері сервісу названих районів офіційно зареєстровано 2 автостоянки і жодного ресторану. Тільки у Скадовському районі зареєстровано однекафе і одну сауну. Чи ризикне наш співвітчизник середнього достатку, якийчерез Інтернет шукає варіанти відпочинку, погодитися на такий херсонський

варіант? У кращому випадку погодиться, не знаючи дійсного рівня сервісу.

Але наступного сезону поїде до Туреччини, Болгарії чи інших країн, де за та-

кі ж гроші забезпечують кращий відпочинок.Проблеми нашої місцевої галузі відпочинку полягають не у відсутнос-ті можливостей, а у відсутності сучасного бачення напрямів в розвитку, напрацьованих галузевих областей, районних програм її розвитку.

Для вирішення завдань з розвитку туристсько-

рекреаційної галузі можна використати досвід розвинених країн.

На підставі аналізу комплексу факторів – умов розвитку туристичного бізнесу

в Херсонській області можливо запропонувати створення у регіоні таких ту-

ристичних центрів, які взаємодоповнюють один одного: Асканія-Нова; Ара-

батська стрілка; Олешківські піски; Кінбурзька коса. Для обслуговування ту-

ристських потреб дітей, батьків з малолітніми дітьми може бути створений

спеціалізований центр у м. Скадовськ.

Для реалізації названих та інших туристично-рекреаційних проектів,

для поліпшення стану в галузі та створення високоефективного конкурентос-

проможного туристичного бізнесу, що зможе забезпечити рекреаційні, пізна-

вальні, розважальні потреби вітчизняних та іноземних громадян, потрібні

значні інвестиційні ресурси.

Туристичний бізнес у регіоні знаходиться на початковій стадії розвит-

ку. Йде процес накопичення капіталу в основному від надання послуг неве-

ликим групам мандрівників-першовідкривачів, залучення бажаючих відпочи-

ти на березі моря тощо. Отриманих доходів ледь вистачає на будівництво не-

великих об'єктів у сфері ресторанного, готельного, розважального бізнесу.

Отже, достатнього капіталу для створення туристських об'єктів, що відпові-

дають сучасним вимогам, ще не накопичено.

Туристський бізнес в регіоні представлений переважно малим під-

приємництвом. Наприклад, в області у 2007 р. діяло 199 готелів і ресторанів,

середньорічна кількість найманих працівників на одному підприємстві стано-

вила 7 осіб. За 2007 р. було надано послуг на 47524,3 тис. грн, а сумарний фі-

нансовий результат до оподаткування становив 1335,6 тис. грн збитків. Зби-

ток одержали 31,7 % підприємств. На тлі таких результатів діяльності під-

приємства змогли витратити на валові капітальні інвестиції лише 13518,1

тис. грн. Звичайно, таких коштів не вистачить для участі у реалізації бага-

тоцільових проектів облаштування туристичних центрів.

З огляду на незначну суму капіталу (28060,7 тис. грн на 1 січня 2008 p.),

можливості для отримання банківських кредитів, випуску боргових цінних па-

перів та застосування інших фінансових інструментів з метою залучення кош-

тів теж примарні. Урешті-решт аналіз місцевого бізнесу показує, що він наразі

переймається поточними проблемами отримання доходів та нагромадження ка-

піталу, а великі бізнес-проекти для нього ще не актуальні, не на часі.

У зв'язку з цим, з рахуванням завдань із забезпечення конкурентос-

проможності Херсонської області у сфері туристично-рекреаційних послуг,

можливо зробити висновок, що реальним шляхом фінансового забезпечення

розвитку регіональних туристичних центрів є інвестиції від іноземних суб'єк-

тів економічної діяльності або від інвесторів з інших регіонів України, які на-

громадили вільний капітал в інших прибуткових сферах діяльності. Сприяти

цьому може спеціальний режим інвестиційної діяльності.

Таким чином, можливо зробити висновок, що, як показує досвід роз-

винених країн, одним із найдієвіших способів реалізації Стратегії розвитку

Херсонської області в частині розширення туристично-рекреаційних послуг є

розроблення цільових регіональних (районних) програм розвитку цієї сфери

послуг з їх орієнтацією на створення центрів туристичних послуг Такі центри

повинні мати комплексний характер, надавати високоякісні рекреаційні, піз-

навальні культурно-розважальні та інші послуги.

№13 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, ОБСЯГИ ТА СТРУКТУРА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВЯЗКІВ ХЕРСОНЩИНИ.

Поиск по сайту: