АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Словник додаткових термінів і понять

Читайте также:
  1. Бог есть энергия любви. Крайне важно это понять.
  2. В пятой главе объясняется, как можно понять больше из того, что вы видите, и за меньшее время.
  3. Вам необходимо понять себя как руководителя в части манеры исполнения тех задач, которые перед вами ставятся
  4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
  5. Вправа 100. Запишіть 5 термінів з фаху, у структурі яких є м’який знак, апостроф, а також ті, які пишуться через дефіс.
  6. Вправа 107. Запишіть 5 термінів з фаху, у структурі яких є м’який знак, апостроф, а також ті, які пишуться через дефіс.
  7. Д) захворювання додаткових пазух носа
  8. Да, Ломидзе был чем-то похож на того грузина. Чем - Андрей и сам не мог понять:..
  9. Діагностика додаткових ознак дорогоцінних каменів - спектрів оптичного поглинання.
  10. Діаграма термінів життя зернівок після обробки відповідними речовинами та проростання
  11. З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
  12. ІІІ. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

клад, телефонну чи мікрохвильову лінію, через космічний канал зв'язку або кабель. Є два основних методи у комп'ютерному зв'язку: тимчасовий зв'язок між комп'ютерами через мо­деми і постійний (або напівпостій-ний) — між робочими станціями в мережі. 3) У комунікативістиці — со­ціально-культурна взаємодія людей, груп і організацій, держав і регіонів за допомогою інформаційних зв'язків. Комунікація інтерпретується в за­лежності від теоретичних позицій, інтересів і задач дослідників. Маклю-енізм [macluhanism] висуває на пер­ший план вивчення к. я к технічних засобів зв'язку. Соціологічний на­прям [sociological school] зосереджує увагу на комунікабельність інформа­ційних засобів міжособистні-стних, міжгрупових і міжнародних спілку­вань (контактів). Концепції теологіч­ного профілю акцентують значення значення комунікації для створення ком'юніті [community] — співтова­риства людей, об'єднаних релігійною вірою й принципами релігійної етики. Теоретики семіотичного напрямку [semiotic trend] займаються аналізом мовної атрибутики комунікаційно-інформаційних мов.

Масові комунікації [mass com­munication] — процес встановлення зв'язку й передавання інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних засобів — мас-медіа. Виді­ляють п'ять основних особливостей цього процесу: масовість аудиторії; гетерогенність аудиторії; використан­ня високошвидкісних і репродук­ційних засобів зв'язку й інформації; швидке розповсюдження інформації;


відносно невелика споживча вартість інформації.

КОНТРОЛЬ [check] (франц. controle, від contrerole) — подвійний спи­сок) — 1) Перевірка, облік, спосте­реження за чим-небудь. 2) Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або від­повідної особи, звітність тощо. 3) За­ключна функція керування.

КОНТРПРОТИДІЯ запобігання дії, що перешкоджає іншій дії.

КОНЦЕПЦІЯ [concept, conception] (від лат. conceptio — сприйнят­тя) — система поглядів на певне яви­ще; спосіб розуміння, тлумачення певних явищ, основна ідея будь-якої теорії.

КООПЕРАЦІЯ [co-operation] (лат. cooperatio, від соорего — співробіт­ничаю) — 1) Форма організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому ж або різних, або зв'язаних між собою, ви­робничих процесах. 2) Добровільні об'єднання людей для спільної госпо­дарської діяльності.

КОПІЮВАННЯ [copying] — 1) Про­цес одержання копій; відтворення даних з збереженням вихідної інфор­мації. 2) Один із методів маніпуляції даними і управляючими командами. Застосовується для одержання несан­кціонованих копій як з програмного забезпечення ЕОМ (даних і інфор­мації), так і з топологій інтегральних мікросхем. Ефективність (небезпека) застосування копіювання зумовлена наступними обставинами: високою щільністю даних і інформації, запи-



Словникдодатковихтермінів і понять


саних на матеріальному носії або тих, що знаходяться в пам'яті ЕОМ (мереж ЕОМ); швидкістю і простотою проце­су копіювання; достатньо широкими можливостями дублювання масивів без залишення будь-яких слідів.

КОПІЯ [copy] (від лат. соріа — запас, велика кількість) — 1) Точне відтво­рення оригіналу. 2) Точне відтворен­ня будь-якого документа.


КОРИСТУВАЧ [user, subscriber] —

1) Той, хто користується будь-чим.

2) Фізична особа, яка може взаємо­
діяти з комп'ютерною системою через
наданий їй інтерфейс.

КРИТЕРІЇ [criteria, criterion] (від грец. Kpitriptav — засіб судження) — міри­ло для визначення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класи­фікації.


Л


ЛІНІЯ [line] (від лат. Ііпеа) — частина ланцюга передавання даних, зовніш­ня відносно до апаратури передаван­ня даних.

ЛІЦЕНЗІАР [licensor] — державна організація, якій надане право вида­вати ліцензії.

ЛЩЕНЗІАТ [licentiate] — особа чи орган, якому встановленою державою організацією видано відповідне сві­доцтво (ліцензія).

ЛІЦЕНЗІЯ [license] (від лат. licentia — свобода, право) — 1) Офіцій­ний документ, який надає дозвіл на право здійснення діяльності в даній галузі. Ліцензування підприємницької діяльності, пов'язаної з розробленням, виготовленням, ввезенням, вивезен­ням, реалізацією та використанням засобів технічного та криптографіч­ного захисту інформації, а також з наданням послуг із технічного та криптографічного захисту інформа­ції здійснюється в Україні Департа­ментом спеціальних телекомуніка­ційних систем та захисту інформації Служби безпеки України. 2) Дозвіл на право продажу або надання послуг. Ліцензія на проведення робіт,


пов язаних з використанням відомос­тей, що становить державну таємни­цю, — ліцензія, яка надає право допус­ку підприємств, закладів і організацій до проведення робіт, зв'язаних з ви­користанням відомостей відповідно­го ступеня секретності, створенням засобів захисту інформації, а також із здійсненням заходів і (або) надан­ня послуг захисту державної таєм­ниці. Ліцензія видається на основі спеціальної експертизи підприємства, закладу і організації і державної атес­тації їхніх керівників, відповідальних за захист відомостей, що становить державну таємницю, при виконан­ні ними наступних умов: виконання вимог нормативних документів щодо забезпечення захисту відомостей, які складають державну таємницю, в процесі виконання робіт, зв'язаний з використанням таких відомостей; на­явність у їхній структурі підрозділів захисту державної таємниці і спе­ціально підготовлених співробітни­ків для роботи із захисту інформації, кількість і рівень кваліфікації яких достатній для забезпечення захисту державної таємниці; наявність у них сертифікованих засобів захисту ін­формації.



Словник додаткових термінів і понять

м


МАНІПУЛЮВАННЯ [manipulation] — 1) Здійснення маніпуляції. 2) Метод психологічного впливу, спрямований на зміну напрямку активності інших людей, який здійснюється настільки вправно.що залишається не заміченим ними. 3) Процес впливу на суспіль­ну думку і політичну поведінку для спрямування політичної активності в необхідне русло. Мета — підштовхну­ти маси до схвалення непопулярних рішень та кроків влади.

Маніпулювання даними і управ­ляючими командами — велика група способів здійснення несанкціонованих дій в засобах комп'ютерної техніки. До методів маніпулювання належать такі дії, як підміна даних або кодів, застосування програм типу «троян­ський кінь», логічних та часових бомб, комп'ютерних вірусів, різних видів атак на комп'ютери і комп'ютерні мережі, моделювання, копіювання, по­долання програмних засобів захисту і т.ін.

МАНІПУЛЯТОР — 1) Людина, що робить різні маніпуляції. 2) Суб'єкт маніпулювання свідомістю.

МАНІПУЛЯЦІЯ [keying,manipulation] (франц. manipulation) — 1) Складний прийом, дії над будь-чим при роботі руками, ручним способом. 2) Будь-яка складна дія.

МАРКЕТИНГ [marketing] (від англ. market — ринок) — система організа­ції господарської діяльності.заснована на вивченні ринкового попиту, мож­ливостей збуту продукції, реалізації послуг.


Політичний маркетинг [politic al marketing] — важливий вид політич­ної технологи, що являє собою ком­плексну систему методів і прийомів цілеспрямованої дії на різноманітні спільноти людей з метою донести до них вигідну для суб'єкта влади або політики інформацію в найбільш до­ступній для сприйняття формі і по найбільш ефективних каналах. Осно­ву політичного маркетингу складають «політичне ринкознавство», глибоке і уважне вивчення політичних потреб виборців та інших діючих сил, ство­рення передумов для перетворення їхніх потреб на реальний політичний «попит» на конкретного політика, політичну програму і наступне задо­волення цього попиту.

МАС-МЕДІА [mass media] — засоби масової інформації. Значення терміна свідчить про те, що багато особливос­тей масових засобів інформаційних зв'язків історично зумовлені розвит­ком культури й соціальних відносин в умовах ринкового виробництва на базі індустріального прогресу, які створили об'єктивні передумови для перетворення інформації в предмет купівлі-продажу у формах дешевого й популярного товару, наділеного трьо­ма основними функціями: розважаль­ність, поширення новин про поточні події та рекламування новинок торгів­лі та послуг. Завдяки цьому процесові в 20 ст. преса, радіо, кіно, телебачення та інші інформаційні засоби зв'язку, розраховані на широку аудиторію, органічно сполучаються з різноманіт­ними економічними структурами ін­дустріального розвитку суспільства,



Словник додаткових термінів і понять


що сприяє його успіху и регуляції. Унаслідок електронно-комп'ютерної революції здійснюються концент­рація й монополізація інформацій­них засобів, які набувають значення рушійних факторів розвитку масової культури та масового комсьюмериз-му в глобальних масштабах. У цьому можна бачити демократизацію сус­пільних відносин, проте монополіза­ція інформаційних засобів, яка пере­дбачає зосередження інформаційного капіталу в лоні приватного бізнесу, що приносить йому доходи, суперечить суспільній природі інформаційних зв'язків. До сучасних ЗМІ в комуні-кативістиці відносять пресу (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, кінематограф, звукозаписи, відеоза-писи, відеотекс, телетекст рекламні щити й панелі, домашні відеоцентри, що сполучають телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Усім цим засобам властиві наступні якості, що об'єднують їх: спрямованість до масової аудиторії, приступність без­лічі людей, корпоративний характер виробництва й поширення інформа­ції. Виходячи з цього, ЗМІ визначають як форму соціального впливу через інформаційні повідомлення.

МАСКУВАННЯ [masking] (від франц. masquer — приховувати) — 1) Метод інформаційного приховування оз­нак об'єкта спостереження шляхом руйнування його інформаційного портрета. 2) Вид оперативного за­безпечення інформаційної протидії шляхом приховування правдивої та впровадження в інформаційні мережі противника фальшивої інформації про свої сили, наміри або дії.

МЕТА [object] — те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль.


МЕТОД [method] (від грец. цєЗвбс, — шлях дослідження, спосіб пізнання) — 1) Система принципів та способів пізнавально-теоретичної і практичної діяльності. 2) Спосіб, при­йом або система прийомів для досяг­нення якої-небудь мети, для виконан­ня певної операції.

МЕТОДОЛОГІЯ [methodology]

(від метод і...логія, що від грец. Хоуас, — слово, вчення) — 1) Наука про методи пізнання й перетворення світу. 2) Сукупність прийомів дослід­ження, що їх застосовують в будь-якій науці відповідно до специфіки об'єкту її пізнання.

МЕХАНІЗМ [mechanism] (від грец. jar|xavr| — знаряддя, пристрій) — су­купність проміжних станів або про­цесів будь-яких станів.

Механізм захисту [security mecha­nism] — 1) Конкретні процедури і ал­горитми, що використовуються для реалізації певних функцій і послуг безпеки. 2) Сукупність засобів захисту, що функціонують разом для виконан­ня поставленого завдання з захисту даних.

Механізм інформаційної безпе­ки [security mechanism] — сукупність заходів та процесів захисту життєво важливих інтересів особистості, сус­пільства, держави в інформаційній сфері, що здійснюються в межах зако­нодавства. Вони повинні розроблю­ватися і впроваджуватися в коленій з предметних частин інформаційної сфери. У предметній частині створен­ня інформації захисту в першу чергу належить: громадянин, суспільство, держава від впливу недостовірної, хибної інформації; інформація як інтелектуальна власність; докумен-



Словник додаткових термінів і понять


тована інформація як інтелектуаль­на і речова власність; честь і гідність громадянина у зв'язку із створен­ням і поширенням недостовірної інформації або несанкціонованим поширенням інформації про нього. У предметній частині — формування інформаційних ресурсів, підготовки і надання користувачам інформацій­них продуктів, інформаційних послуг необхідно захищати від несанкціоно­ваного доступу: інформаційні ресур­си на всіх видах носіїв, в тому числі ті, що містять інформацію обмеженого доступу; інформаційні системи і ме­режі; інформаційні технології і засоби їхнього забезпечення. У предметній частині пошуку одержання і спожи­вання інформації насамперед повинні бути захищені: право на одержання і використання інформації. В предмет­ній частині створення і застосування інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення повин­ні розроблюватися, виходячи з вимог, що виникають в інших предметних частинах, і насамперед в галузі ін­формаційної безпеки, всі засоби тех­нічного, організаційного, правового


і програмного захисту. При цьому повинні захищатися: машинні носії з інформацією; бази даних (знань) в складі автоматизованих інформацій­них мереж і їхніх мереж; програмні за­соби в складі ЕОМ, їхніх мереж.

МІРА [measure] — те, що є основою для оцінки, вимірювання або порів­няння чого-небудь.

МОВЛЕННЯ — 1) Спілкування людей за допомогою мови; мовна діяльність. 2) Передавання повідомлень по радіо, телебаченню. ■

МОДЕЛЬ [model] (франц. modele, від лат. modulus — міра) — матеріальний об'єкт, система математичних залеж­ностей або програма, що імітують структуру або функціонування до­сліджуваного об'єкта. Основна вимо­га до моделі — її адекватність об'єкту.

МОДИФІКАЦІЯ [modification] (лат. modificatio від modifoco — установ­люю міру) — 1) Видозміна, перетво­рення, поява нових ознак, властивос­тей; якісно відмінні стани чого-небудь. 2) Зміна користувачем або процесом інформації, що міститься в об'єкті.


н


НЕБЕЗПЕКА [danger, hazard] — 1) Здатність викликати будь-яку шко­ду. 2) Можливість, загроза виникнен­ня будь-чого дуже поганого, будь-якого нещастя.

Інформаційна небезпека [infor­mation danger] — можливість, загро­за заподіяти будь-яку шкоду, при­носити нещастя при впровадженні і використанні нових інформаційних технологій. Джерела джерела інфор-


маційної можуть бути природними (об'єктивними) і умисними. Перші ви­никають в результаті ненавмисних по­милок та несправностей, випадкових факторів, стихійних бід і т.ін. Умисні інформаційні впливи здійснюються свідомо і цілеспрямовано. Виділяють наступні найбільш суттєві групи на­вмисних джерел інформаційної не­безпеки: застосування інформаційної зброї; комп'ютерні злочини; електрон-



Словник додаткових термінів і понять


ний контроль за приватним життям та суспільно-політичними відносинами; використання нових інформаційних технологій в політичних цілях.

НОВИНИ [news] — нові відомості, вісті, звістки, повідомлення, але на­самперед про найважливіші події в країні й світі.

М'які новини [soft news] — ін­формація, яка на відміну від твердих новин може нести на собі відбиток авторської індивідуальності як у виб­орі подій, так і у формі їхнього викла­дення.

Тверді новини [hard news] — ін­формація про важливі події і незапе­речні факти в стилі, що не допускає (на відміну від м'яких новин) думок або суб'єктивних оцінок журналістів і канони суворих лапідарних (стислих, коротких, виразних) повідомлень, які за мовою й тоном повинні носити об'єктивно відповідальний характер.


НОРМА [norm, standard] (від лат. norma — правило, взірець) — звичай­ний, узаконений, загальноприйнятий, обов'язковий порядок, стан і т. ін.; правило, стандарти.

Норма права [norm of law, legal norm] — форма вираження права, санкціоноване державою, обов'язкове правило загального характеру (закон, указ, постанова) в цій чи іншій галузі суспільних відносин. Норми права можуть бути прямої дії або систе-моство-рюючими. Сукупність норм права, що регулюють однорідні від­носини, створюють галузі права (де­ржавне, цивільне, кримінальне, право інформаційне і т. ін.).

Системостворюючі норми пра­ванорми права, призначені для створення умов для комплексного ре­гулювання відповідного виду відно­син за допомогою підзаконних актів.


 


ОБ'ЄКТ [object] (від лат. ob/ectus — предмет) — 1) Певна частина реальної дійсності, що оточує нас (предмет, про­цес, явище). 2) В обчислювальних ме­режах — комплекс взаємопов'язаних спільною метою функцій одного рів­ня; елемент проблемної структури обчислювальної мережі. 3) В теорії захисту інформації — пасивна сут-тєвість, яка підлягає захисту.

Об'єкт-користувач [user object] — по­дання фізичного користувача в сис­темі комп'ютерній, що створюється в процесі входження користувача в систему і повністю характеризується своїм контекстом (псевдонімом, іден-


тифікаційним кодом, повноваження­ми і т. ін.).

Об'єкт-процес [process object] — про­грама, що виконується у даний момент часу, яка повністю характеризується своїм контекстом (поточним станом регістрів обчислювальної системи, ад­ресним простором, повноваженнями і т. ін.).

Пасивний об'єкт [passive object] — об'єкт комп'ютерноїсистеми, над яким виконується дія і (або) який служить джерелом чи приймальником інфор­мації.

ОЗНАКА [sign, indication] — 1) По­казник, прикмета, знак, за якими



Словник додаткових термінів і понять


можна упізнати, визначити будь-що. 2) В обчислювальних системах (search word) — значення, що задаються при пошукуданих.

ОПЕРАЦІЯ [operation] (від лат. operatio — дія) — ряд дій, заходів, пов'язаних з досягнення певної мети.

ОПІРНІСТЬ — властивість чого-не­будь протистояти певним впливам, змінам, а також сила, ступінь такого протистояння.

ОРГАН [organ, agency, bodies, apparatus] (від грец. opyavev — зна­ряддя, інструмент) — 1) Частина люд­ського, тваринного або рослинного організму. 2) Установи, організації, що виконують певні функції. 3) Пере­носно — знаряддя, засіб чого-небудь.

Орган влади [government bodies] — державні і суспільні заклади і ор­ганізації, що функціонують в даній системі влади. Розрізняють органи державного управління, органи міс­цевого самоуправління, вищі органи влади, органи законодавчої, виконав­чої, судової влади, органи політично­го, воєнного, господарського керів­ництва і т.ін.

Орган державної розвідки — орган розвідки, створений державою для за­безпечення керівництва країни інфор-мацією.необхідноюдляприйняттяним політичних, економічних, воєнних, науково-технічних рішень в умовах жорсткої міждержавної конкуренції. Структура органів державноїрозвідки залежить від цілей держави, її зовніш­ньої політики та можливостей.

Орган захисту державної таємни­ці — органи державної влади, підпри­ємства, заклади і організації та їхні структурні підрозділи, які взяли на


себе зобов'язання або зобов'язані від­повідно до свого статусу виконувати вимоги законодавства держави про державну таємницю.

Орган комерційної розвід­ки — органи розвідки, створені ко­мерційною структурою для забезпе­чення її інформацією, необхідною для успішної діяльності на ринку в умовах гострої конкурентної боротьби. Орга­ни комерційної розвідки входять до складу служби безпеки комерційної структури.

Орган розвідки — спеціалізовані органи, призначені для добування, оброблення і подання необхідної для прийняття рішень інформації будь-яким державним або комерційним структурам, до складу яких вони вхо­дять.

Орган сертифікації засобів за­хисту [Designated Approving Authority (DAA)] — організація, якій довірено рішення про допуск засобів захисту для забезпечення безпеки інформації в системі оброблення даних та яка в змозі нести відповідальність за забез­печення атестаційних затверджень.

Орган технічного захисту інфор­мації — спеціалізований підрозділ, призначений для забезпечення тех­нічного захисту інформації в органі­зації. Може входити до складу служби безпеки організації. Основні завдання органу: обслідування виділених буді­вель (приміщень) з метою встанов­лення потенційно можливих каналів витоку конфіденційної інформації че­рез технічні засоби, конструкції буді­вель і обладнання; виявлення і оцінка ступеня небезпеки технічних каналів витоку інформації; розроблення за­ходів ліквідації (запобігання витоку) потенційних каналів витоку інформа­ції; організація контролю (в тому чис-



Словникдодатковихтермінів і понять


лі і інструментального) за ефективніс­тю прийняти захисних заходів, аналіз результатів контролю і розроблення пропозицій з підвищення надійності і ефективності заходів захисту; підго­товка заявок на придбання технічних засобів захисту, участь у встановленні засобів захисту, їхній експлуатації і контролі стану. Крім того, на органи технічного захисту інформації доціль­но покласти також технічні питання охорони носіїв інформації.

ОРГАНІЗАЦІЯ [organization] (франц. organisation) — 1) Створення, засно­вування чого-небудь, із залученням до цього процесу інших. 2) Об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, про­грами дій і т.ін. 3) Особливості будови чого-небудь, структура.


ОСНОВИ [base, basic, ground, founda­tion, fundament, law, principle] — най­важливіші вихідні положення чого-не­будь (науки, теорії і т.ін.).

ОСОБИСТІСТЬ [personality] —1) Лю­дина як суб'єкт відносин і свідомої діяльності. 2) Відносно стійка система поведінки індивіда, побудована насам­перед на основі введення в соціальний контекст. Стрижневим формуванням особистості є самооцінка.яка будуєть­ся на оцінках індивіда іншими людьми і його оцінюванні цих інших.

ОСОБЛИВОСТІ — характерна риса, ознака, властивість кого-, чого-не­будь. ОЦІНКА [estimate, estimation, assessment, evaluation] — 1) Думка (висновок) про цінність, рівень або значення кого-чого-небудь. 2) Набли­жене значення певної величини.


 


ПАМ'ЯТЬ [memory] — 1) Здатність до відтворення минулого досвіду, одна з основних властивостей люди­ни, що виражається в здатності довго зберігати інформації про події зов­нішнього світу, реакціях організму і багаторазово вводити її у сферу свідо­мості і поведінки. Виділяють процеси запам'ятовування, зберігання і відтво­рення, що включають узнавання і спо­мин, тобто пригадування. 2) Функціо­нальна частина ЕОМ, призначена для приймання, зберігання і видавання да­них. Розрізняють внутрішню пам'ять (основну, оперативну) та зовнішню.

ПАНІКА [panic, scare] (від греп. naviKov — несвідомий жах) — психо­логічний стан, який викликаний за­грозливим впливом зовнішніх умов та виражений у почутті дошкульного


п


страху, що охоплює людину або бага­тьох людей, нестримного неконтроль-ованого намагання уникнути небез­печної ситуації.

ПАРАПСИХОЛОГІЯ [parapsycology (від грец. яара... — префікса, що оз­начає відступ, відхилення, зміну, і пси­хологія) — позначення галузі дослід­жень, що ставить за мету вивчення форм сприйняття, що здійснюється без участі органів чуття, а також форм впливу живої істоти на фізич­ні явища поза організмом без зусил­ля м'язів (бажанням, думкою і т.ін.). Парапсихологія використовується для пояснення психічних явищ, що не мають чіткого наукового обґрунту­вання: екстрасенсорного сприйняття, телепатії, телекінезу і т.ін. Інша наз­ва — психотроніка.



Словник додаткових термінів і понять


ПАРОЛЬ [password] (від франц. parole — слово, промова) — ідентифі­катор суб'єкта доступу (найчастіше рядок символів), що є його (суб'єкта) секретом і використовується в проце­дурі автентифікації.

ПАТРОНАТ [patronage] (лат. patro-natys від patronys — захисник) — за­ступництво, покровительство, опіка.

ПЕРЕВАГА [advantage] — зверхність над ким-чим-небудь у якому-небудь відношенні.

ПЕРЕТВОРЕННЯ [transformation] — переведення будь-чого з одного виду в інший, з однієї форми в іншу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.013 сек.)