АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Державна система медичної допомоги, її фінансування

Читайте также:
  1. A) прогрессивная система налогообложения.
  2. C) Систематическими
  3. ERP и CRM система OpenERP
  4. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  5. I. Суспільство як соціальна система.
  6. I.2. Система римского права
  7. NDS і файлова система
  8. SCАDA-системы: основные блоки. Архивирование в SCADA-системах. Архитектура системы архивирования.
  9. WAIS – информационная система широкого пользования
  10. X. Налоги. Налоговая система
  11. А. Система потребностей
  12. Автоматизированная система обработки данных правовой статистики

Охорона здоров'я — один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Украї­ні та забезпечує її реалізацію.

Державна політика охорони здоров'я забезпечується бюджет­ними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу.

Основу державної політики охорони здоров'я формує Верхов­на Рада України шляхом закріплення конституційних і законо­давчих засад охорони здоров'я, визначення її мсти, головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, встановлення норма­тивів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи від­повідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших ре­гуляторів, затвердження переліку комплексних і цільових за­гальнодержавних програм охорони здоров'я.

Для вирішення питань формування державної політики охоро­ни здоров'я при Верховній Раді України можуть створюватися до­радчі та експертні органи з провідних фахівців у галузі охорони здоров'я та представників громадськості. Порядок створення та діяльності цих органів визначається Верховною Радою України.

Складовою частиною державної політики охорони здоров'я в Україні є політика охорони здоров'я в Республіці Крим, місцеві і регіональні комплексні та цільові програми, що формуються Верховною Радою Республіки Крим, органами місцевого і регіо­нального самоврядування та відображають специфічні потреби охорони здоров'я населення, яке проживає на відповідних тери­торіях.

Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної виконавчої влади.

Особисту відповідальність за неї несе Президент України. Пре­зидент України у своїй щорічній доповіді Верховній Раді Украї­ни передбачає звіт про стан реалізації державної політики в галу­зі охорони здоров'я.

Президент України виступає гарантом права громадян на охо­рону здоров'я, забезпечує виконання законодавства про охорону здоров'я через систему органів державної виконавчої влади, про­водить у життя державну політику охорони здоров'я та здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією України.

Кабінет Міністрів України організує розробку та здійснення комплексних і цільових загальнодержавних програм, створює економічні, правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність в галузі охорони здоров'я, забезпечує роз­виток мережі закладів охорони здоров'я, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань охорони здоров'я, а також в межах своєї компетенції здійснює інші повно­важення, покладені на органи державної виконавчої влади в га­лузі охорони здоров'я.

Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програ­ми і прогнози в галузі охорони здоров'я, визначають єдині науко­во обґрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що ма­ють сприяти охороні здоров'я населення, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечен­ня галузі, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в галузі охорони здоров'я.

Рада Міністрів Республіки Крим, Представники Президента України та підпорядковані їм органи місцевої державної адмініс­трації, а також виконавчі комітети сільських, селищних і міських Рад народних депутатів реалізують державну політику охорони здоров'я в межах своїх повноважень, передбачених законодавст­вом.

Спеціально уповноваженим центральним органом державної виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є Міністерство охо­рони здоров'я України, компетенція якого визначається поло­женням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Функції спеціально уповноважених органів державної вико­навчої влади в адміністративно-територіальних одиницях Украї­ни покладаються на відділ охорони здоров'я Ради Міністрів Рес­публіки Крим та органи місцевої державної адміністрації.

Фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Дер­жавного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Кошти Державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування, аси­гновані на охорону здоров'я, використовуються для забезпечення населенню гарантованого рівня медико-санітарної допомоги, фі­нансування державних і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень з цих питань.

Обсяги бюджетного фінансування визначаються на підставі на­уково обґрунтованих нормативів з розрахунку на одного жителя.

За рахунок Державного бюджету України, бюджету Респуб­ліки Крим, бюджетів місцевого та регіонального самоврядування фінансуються загальнодоступні для населення заклади охорони здоров'я. Кошти, не використані закладом охорони здоров'я, не вилучаються і відповідне зменшення фінансування на наступний період не проводиться.

Відомчі та інші заклади охорони здоров'я, що обслуговують ли­ше окремі категорії населення за професійною, відомчою або ін­шою, не пов'язаною із станом здоров'я людини ознакою, фінансу­ються, як правило, за рахунок підприємств, установ і організацій, які вони обслуговують. Допускається фінансова підтримка таких закладів за рахунок державного або місцевого бюджетів, якщо працівники відповідного відомства, підприємства, установи або організації становлять значну частину населення даної місцевості.

Всі заклади охорони здоров'я мають право використовувати для підвищення якісного рівня своєї роботи кошти, добровільно передані підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами, а також з дозволу власника або уповноваженого ним органу встановлювати плату за послуги в галузі охорони здо­ров'я.

Держава забезпечує створення і функціонування системи меди­чного страхування населення. Страхування громадян здійснюєть­ся за рахунок Державного бюджету України, коштів підпри­ємств, установ і організацій та власних внесків громадян. Питан­ня організації медичного страхування населення і використання страхових коштів визначаються відповідним законодавством. (Стаття 18 Основ законодавства України про охорону здоров`я).

В Бюджетному Кодексі України встановлено видатки, що здійснюються з Державного Бюджету України на охорону здоров'я (стаття 87). Також зазначений Кодекс обумовлює видатки на охорону здоров'я, що здійснюються з сільських, селищних та міських (районного значення) бюджетів (стаття 88) з районних та бюджетів міст республіканського значення АР Крим (стаття 89) та обласних бюджетів (стаття 90).


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)