Це визначення квітки, назвемо його класичним, за П.Жуковським, О.Липою та інш. А ось яке визначення квітки пропонує Т.Б.Батигіна (2010)

Квітка – це найважливіший репродуктивний орган покритонасінних рослин, у зав’язі якого здійснюються процеси мікро- і макрогаметогенезу, запилення і запліднення, що в результаті приводить до утворення плодів і насіння, які містять новий спорофіт –зародок.

Стеблова частина квітки це квітконіжка і квітколоже, на якому мутовками розміщені видозмінені листки (квітколистки). Такі квітки називають циклічними. Переважно буває п’ять або чотири кола: одне коло чашолистків, одне – пелюсток, два чи одне - тичинок, одне – маточок. У разі спірального розміщення квітколистків квітку називають ациклічною. Геміциклічними є квітки з коловим розміщенням одних квітколистків і спіральним інших.

Квітки з тичинками і маточками називають двостатевими (гермафродитами).

О дностатеві квітки містять: жіночі – тільки маточку, чоловічі – лише тичинки. Б езстатеві - без тичинок і без маточок. Рослини з тичинковими і маточковими квітками на одному екземплярі називають однодомними ( кукурудза). Рослини, у яких одностатеві квітки містяться на різних особинах (коноплі, верба, обліпиха, осика, тополя) називають дводомними. Одночасно вони є рослинами різностатевими, роздільостатевими.

У переважної більшості покритонасінних рослин, у тому числі і культурних, квітки двостатеві. Та досить часто зустрічаються рослини з двостатевими і роздільностатевими квітками на одній і тій же (однодомні) чи на різних (дводомні і тридомні) рослинах. Інколи на одній і тій же рослині утворюються різностатеві і двостатеві квітки. В культурі з роздільностатевими квітками відомі представники родів Sea, Cannabis, Cucumis, Cucurbita, Fragaria, Humulus, Spinacea, Vitis, Asparagus.

В класичному уявленні у життєвому циклі у представників різних груп рослин (мохоподібні, плаунові, папоротеподібні, голонасінні і квіткові) має місце чергування поколінь: спорофіту і гаметофіту. Термін „чергування поколінь” був запропонований W.Hofmeister (1851). Мейоз займає центральну позицію в циклі розмноження, при чергуванні диплоїдної і гаплоїдної фаз. Із кожної клітини з диплоїдним набором хромосом в ході мейозу утворюються гаплоїдні статеві клітини (гамети). Гаплоїдний етап розвитку рослини представлений гаметофітом (від проростання мікро- і мегаспор до зиготи). Організм, який розвивається від зиготи до утворення спор, називається спорофітом.

В процесі еволюції до покритонасінних відбувається поступова редукція гаметофіту і переважання спорофітної фази розвитку. Спорофіт у покритонасінних представлений деревами, кущами і травами. Гаметофіти редуковані і утворюються в результаті невеликої кількості мітотичних поділів. Розвиток зародкового мішка (жіночого гаметофіту) звично зведено до трьох поділів, розвиток пилкового зерна (чоловічого гаметофіту) – до двох.

Поддубная – Арнольді (1976) розглядає цей феномен чергування поколінь дещо з інших позицій. Вона вважає, що спорофіт і гаметофіт у квіткових рослин тісно пов’язані і їх не можна розглядати окремо один від одного, оскільки рослина – цілісний організм. Можна говорити лише про фази розвитку у життєвому циклі рослин. Проте, як підкреслює Р.Є.Левіна (1981), введення поняття „чергування поколінь” відіграло позитивну роль так як це сприяло виявленню єдності походження різних груп рослин. Такої ж точки зору дотримуються і Батигіна, Виноградова (2007) які вважають, що розподіл на спорофіт та гаметофіт у квіткових рослин умовний.

Поиск по сайту: