АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Алгебра випадкових подій

Читайте также:
  1. а) відношенню кількості елементарних подій, що сприяють події до кількості всіх
  2. Алгебра высказываний
  3. Алгебра логики
  4. Алгебраические свойства векторного произведения
  5. Алгебраические уравнения
  6. Алгебраїчна форма запису комплексних чисел та дії над комплексними числами, записаними у цій формі
  7. Алгебраїчна форма комплексного числа
  8. Булева алгебра
  9. Вентилі і булева алгебра
  10. Види подій
  11. Випадкові події. Класифікація подій

 

Під алгеброю випадкових подій розуміють виконання математичних операцій (дій) над ними. Алгебра подій будується по аналогії з теорією множин.

Нехай А та В випадкові події.

 

Означення. Сумою (об’єднанням) подій А та В називається випадкова подія А+В (або А È В), яка настає тоді, коли настає принаймні одна з подій А або В.

 

Сприятливими для суми є елементарні події, які сприятливі або для А, або для В, або для обох подій А і В.

Якщо А та В несумісні, то А È В означає появу події А або події В.

Аналогічно визначають суму більшої кількості подій.

Приклад. Випробування – відзначання Пасхи:

подія А – у березні;

подія В – у квітні;

подія С – у травні.

Тоді випадкова подія А È В È С – відзначання Пасхи відбувається навесні.

 

Означення. Добутком (перетином) подій А та В називається випадкова подія А·В (або А Ç В), яка настає тоді, коли настають обидві події А і В.

 

Сприятливими для добутку А·В є елементарні події, які сприятливі і для А, і для В.

Якщо А та В несумісні, то добуток А Ç В є множина, яка немає жодного елемента, тобто А Ç В =Æ.

Аналогічно визначають добуток більшої кількості подій.

Приклад. Випробування – перехід студента з I курсу на II курс:

подія А – студент склав іспит з психології;

подія В – студент склав іспит з математичної статистики;

подія С – студент склав залік з філософії.

Тоді випадкова подія А Ç В Ç С – студент перейшов на II курс.

 

Означення. Різницею подій А і В називається подія А-В (А\В), яка настає тоді, коли настає подія А і не настає подія В.

 

Сприятливими для різниці є елементарні події, які сприятливі тільки для А і не сприятливі для В.

Приклад. Випробування – відбір студентів для художнього гуртка:

подія А – студент вміє малювати і грати на музичних інструментах;

подія В – студент вміє грати на музичних інструментах;

Тоді випадкова подія А\В – кількість відібраних студентів для художнього гуртка.

Наведені означення зручно ілюструвати за допомогою діаграм Вена-Ейлера, на яких простір елементарних подій зображений у вигляді прямокутника, а події у вигляді кругів (рис. 1).

 

 

Рис. 1

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)