Порівняльні переваги і протекціонізм

За часів промислового перевороту в Англії Адам Сміт зазначав, що слід імпортувати товари з країни, де витрати на їх виготовлення менші, а експортувати то­вари, витрати на які нижчі в експортерів. Ця теорія отримала назву теорії абсолютних переваг. Проте модель А. Сміта не охоплювала всі види ви­робництва. Згідно з нею не могли отримати економіч­ну вигоду країни, які не мали абсолютних переваг у витратах виробництва.

Теорія А. Сміта була доповне­на і розвинута Д. Рікардо, який сформулював теорію порівняльних витрат (порівняльних переваг), що є теоретичною основою політики вільної торгівлі та використовується у міжнародних економічних відно­синах. Д. Рікардо обґрунтував можливість взаємовигідної міжнародної торгівлі за наявності абсолютних переваг однієї країни над іншою у виробництві всіх то­варів. У такій ситуації висновки про доцільність обмі­ну необхідно робити на основі зіставлення порівняль­них витрат. Чимало країн одно­часно є експортерами та імпортерами капіталів.

Протекціонізм — система тариф­них і нетарифних обмежень імпорту, яка передбачає високі митні збори, заборону на ввезення певних товарів, викорис­тання дискримінаційних якісних стандартів, приховані фінан­сові методи торговельної політики, тимчасове обмеження ім­порту для вирівнювання платіжного балансу, використання субсидій і компенсацій, фітосанітарні бар’єри та інші заходи, які перешкоджають конкуренції іноземних товарів з національним виробником.

Політика протекціонізму, захищаючи національних виробників, сприяє розвитку вітчизняного виробництва, залученню до державної скарбниці додаткових грошо­вих надходжень від мита та інших зборів. Політика протекціонізму створює для вітчизняних торговців і підприємців особливі пільгові умови порівняно з іноземними. Вона захищає національних виробників від банкрутства, заохочує розвиток вітчизняного виробництва, захищає галузі, в яких впроваджуються передові і перспективні технології, регулює внутрішню зайнятість, забезпечує одержання державною казною додаткових грошових надходжень від митних та інших зборів.

Протекціонізм має не лише позитивні, а й негативні наслідки. Він може, зокрема, призвести до підвищення цін на продукти. Висока ціна на імпортні товари спонукає окремих споживачів купувати дешеві імпортні товари місцевого виробництва. Крім того, ціни на вітчизняні товари можуть піднятися в зв’язку з послабленням конкуренції з боку іноземних товарів.

Досвід країн, що розвиваються, засвідчує: у тих країнах, які активно використовували торгівельні бар’єри для захисту своїх національних економік, зростання було повільнішим, ніж у тих країнах, які проводили відкриту економічну політику.

Протилежним підходом до регулювання торгівлі є система лібералізму, або вільної торгівлі. Лібералізм – це зовнішньоекономічна політика, за якої митна органи виконують тільки реєстраційні функції, не збирають імпортного та експортного мита, не визначають ніяких кількісних або інших обмежень. Таку політику проводять розвинуті країни, наприклад Канада.

Поиск по сайту: