 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Попит. Закон попиту. Нецінові фактори зміни попиту
Попит – це кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу. Попит завжди конкретно визначений, має властивість динамічно змінюватись під впливом ряду факторів. Попит тісно пов’язаний з реальними суспільними потребами, але не збігається з їхньою кількісною визначеністю. Також попит залежить від платоспроможності покупців, тобто від забезпеченості потенційної потреби в товарах і послугах грошовим покриттям. Отже, універсальною формою вираження попиту, є гроші (обсяг сумарної вартості товарів чи послуг, що можуть бути куплені). Суб’єкт попиту репрезентує сферу споживання (виробничого чи особистого) і представлений на ринку покупцем. Об’єктами попиту можуть бути будь-які об’єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну корисність для споживання.
Коливання ринкового попиту зумовлюється багатьма факторами. Систематизація факторів створює теоретичні передумови для свідомого управління динамікою попиту та широкого використання в сучасній практиці маркетингу на мікроекономічному рівні.
Фактори формування попиту
| Об’єктивні | |||
| Економічні | Соціальні | Демографічні | |
| Базовий рівень розвитку виробництва, дійсних потреб і задоволення їх. Середній рівень грошових доходів населення. Структура і рівень оптових та роздрібних ринкових цін. Рівень цін споріднених товарів і товарів-замінників. Принципи розподілу доходів. | Рівень розвитку масової культури, духовних цінностей. Соціальна структура суспільства. Освітній ценз населення. Поширений спосіб життя | Ємність ринку, зумовлена кількістю населення. Розміри та склад середньої сім’ї. Статево-віковий склад нас. Співвідношення міського та сільського нас. | |
| Суб’єктивні | |||
| Психолого-традиційні | Естетичні | Природнокліматичні | |
| Уподобання і смаки. Поведінка продавця та стосунки, що склалися між ним і споживачем. Місцеві традиції та принципи виховання. Сила і особливості релігійного впливу на повсякденне споживання | Відповідність моді. Привабливість зовнішніх якостей товару, реклами, форми продажу. | Клімат. Кількість опадів. Середні та екстремальні температури. Рельєф та місцезнаходження. Флора і фауна | |
На попит суттєво впливають уподобання та смаки людей, мода, місцеві традиції та релігія, а також особливості погоди, природні ресурси, рельєф тощо.
Вирішальними для попиту є економічні і соціальні фактори. Це пояснюється сталими особливостями формування виробничих і соціальних відносин у сфері виробництва й обігу. Для ринкового попиту визначальними економічними факторами є базовий рівень розвитку потреб і задоволення їх, рівень доходів, принципи розподілу та структура цін.
Попит на благо – це не кількісна величина (на відміну від обсягу попиту), а функціональне співвідношення між двома економічними змінними – ціною і обсягом попиту. Залежність обсягу попиту від чинників, що його визначають, зветься функцією попиту. Ця функція може представлятись в трьох формах: аналітичній (кожному значенню ціни мусить відповідати одне значення обсягу попиту), табличній (таблиця попиту) та графічній (крива попиту).
Поиск по сайту: