АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розвиток економічних знань. Економічне мислення

Читайте также:
  1. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  2. I. Контроль, корекція та закріплення знань.
  3. II. Розвиток математичних знань.
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. II. Розвиток математичних знань.
  10. II. Розвиток математичних знань.
  11. III. Розвиток математичних знань.
  12. III. Розвиток математичних знань.

З моменту виникнення, людина, що вижити, активно діяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх вимог і потреб. Вона не одержувала все, що їй необхідно в готовому вигляді. Речі, що її оточували, треба було перетворювати, щоб одержати бажане в необхідній кількості, у тім місці, де вона жила, і в зручний час. Такий вид людської діяльності і назвали економікою. Щоб така діяльність стала успішною, необхідні певні уміння, знання про те, як слід діяти. Знання накопичувалися поступово, і спочатку являли собою певні інтуїтивні уявленнях, спостереження, закріплені в звичаях, традиціях, найдавніших писемних пам’ятках.

В епоху античності і середньовіччя з’являються елементи економічного аналізу: факти не просто реєструються, але й систематизуються. Філософи Платон, Аристотель та інші досліджували окремі проблеми економічної теорії: вартості, ціни, грошей, податків тощо. Вони роздумували про ідеальний суспільний устрій і проблему обліку як форму економічного зв’язку між людьми.

Схоласти, у формі церковних догматів формують уявлення про справедливий устрій суспільства, про роль праці як божественного приречення і кари за гріхи, про допустимість і межі товарно-грошових відносин.

Першою школою політично економії був меркантилізм, найвідомішим представником якого був французький учений А. Монкретьен. Метою суспільної системи меркантилісти вважали збагачення держави і населення. Вони першими поставили питання про причину багатства, втіленням якого були гроші. Також відстоювали ідею захисту вітчизняного ринку, виступали за втручання держави в економіку.

На зміну меркантилізму приходить класична школа, найвидатнішим представником якої були англійські економісти А. Сміт і Д. Рікардо. Представники класичної школи вважали, що джерелом багатства є вся сфера матеріального виробництва і започаткували теорію трудової вартості. Також класики виступали проти політики захисту вітчизняного ринку і вважали непотрібним втручання держави в економіку.

Марксистська політ економія – пов’язана з іменами К. Маркса та Ф. Енгельса. Маркс визначив предметом дослідження капіталістичний спосіб виробництва та обміну, а також вважав необхідним знищити клас буржуазії, недооцінював роль приватної власності, перебільшував роль державної власності.

Енгельс першим визначив предмет політичної економії як науку, що вивчає закони, які управляють виробництвом і обміном матеріальних благ.

Неокласичний напрям сформувався у 70-ті роки XIX ст., і відстоює ідею мінімального втручання держави в економіку. Найвидатнішими представниками цього напряму є Мільтон Фрідман і Хаєк.

Кейнсіанський напрям представлений економістом Д. Кейнсом. Він обґрунтував необхідність державного регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції за допомогою фінансово-кредитних важелів.

Інституціоналізм - стверджує думку, що у процесі розвитку суспільства здійснюється природний вибір інститутів. Засновником цього напряму є Веблен.

Сучасні представники інституціоналізму стверджують необхідність участі трудящих у розподілі власності та управлінні виробництвом.

Отже, важливим завданням економічної теорії є формування наукового економічного мислення. Це завдання неуки ще називають пізнавальною функцією. Суть економічного мислення полягає в тому, щоб глибоко і всебічно вивчати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ і послуг протягом усієї історії людського суспільства, виявляти закони й тенденції економічного процесу.

Н відміну від буденного наукове економічне мислення намагається виявити об’єктивну істину, тобто відобразити економічне життя таким, яким воно є насправді, незалежно від будь-яких поглядів і побажань.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)