АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Никулин С. И. Деятельное раскаяние и его значение для органов внутренних дел в борьбе с преступностью / С. И. Никулин – М., 1985. – С. 32–39

Читайте также:
  1. B) наиболее часто встречающееся значение признака в данном ряду
  2. I и II ополчения: их состав, значение.
  3. I. Понятие и значение охраны труда
  4. V. Grammatik. Wiederholen Sie die Grammatik zum Thema « Словообразование. Значение суффиксов »
  5. VI Обжалование решений, действий (бездействия) таможенных органов и их должностных лиц
  6. Write ('Значение В-',В)
  7. XI. ЦЕЛЬ МИРА И ЦЕЛЬ ЖИЗНИ (НАЗНАЧЕНИЕ ЧЕЛОВЕКА)
  8. XX съезд КПСС. Процесс политической реабилитации и десталинизации во второй половине 1950 – начале 1960-х гг. и его значение.
  9. А) исходное расположение; б) назначение позиционного допуска; в) указание предельных отклонений размеров, координирующих оси отверстий
  10. А) Спектр света и значение разного типа излучений
  11. А.) Значение Психической Энергии
  12. А.2. СИЗ органов дыхания для детей.

157. Портнов Н. Особенности квалификации идеальной совокупности преступлений / Н. Портнов // Сов. юстиция. – 1983. – № 16. – С. 5–6.

158. Савченко А. В. Звільнення від кримінальної відповідальності, покарання та його відбування в Україні й США (на рівні федерації): порівняльний аналіз / А. В. Савченко // Науковий вісник Київ. нац. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 4. – С. 274–286.

159. Ситникова А. И. Рецидив преступлений: теория и практика / А. И. Ситникова // Российский следователь. – 2009. – № 3. – С. 27–30.

160. Тарбагаев А. Н. Судимость и ее уголовно-правовое значение / А. Н. Тарбагаев, Н. М. Кропачев, А. И. Бойцов // Вестник Ленингр. ун-та. Сер.6. – 1990. – № 13. – С. 85–89.

161. Фролов Е. Совокупность и повторность преступлений, посягающих на один объект / Е. Фролов, Е. Сухарев, А. Гарбуза // Сов. юстиция. – 1979. – № 4. – С. 5–7.

5. Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю:

1. Поняття кримінального права як самостійної галузі права і як науки – галузі правознавства.

2. Система кримінального права.

3. Наука кримінального права.

4. Предмет і завдання науки кримінального права.

5. Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки й значення.

6. Структура Кримінального кодексу України.

7. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність: поняття, види та значення.

8. Чинність законів про кримінальну відповідальність у часі.

9. Зворотна сила закону про кримінальну відповідальність.

10. Принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.

11. Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності.

12. Кримінально-правові відносини: їх суб’єкт та зміст.

13. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання.

14. Юридичні підстави кримінальної відповідальності.

15. Визначення злочину.

16. Ознаки злочину.

17. Місце злочину в системі правопорушень.

18. Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості.

19. Поняття й види стадій вчинення злочину за чинним законодавством.

20. Готування до злочину, його поняття, об’єктивні й суб’єктивні ознаки.

21. Відмежування готування до злочину від виявлення наміру.

22. Замах на злочин, його поняття, ознаки та види.

23. Поняття закінченого злочину.

24. Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин.

25. Добровільна відмова при незакінченому злочині, її поняття та ознаки.

26. Діяльне каяття у вчиненні злочину. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

27. Поняття складу злочину і його значення. Співвідношення понять злочину і складу злочину.

28. Елементи складу злочину, їх зміст.

29. Ознаки складу злочину.

30. Види складів злочину залежно від їх тяжкості.

31. Склад злочину й кваліфікація злочину.

32. Поняття об’єкта злочину.

33. Класифікація (види) об’єктів злочину.

34. Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину. Відмінність предмета злочину від об’єкта злочину.

35. Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення.

36. Поняття об’єктивної сторони злочину, її обов’язкові та факультативні ознаки.

37. Поняття та ознаки дії у кримінальному праві.

38. Поняття та ознаки бездіяльності. Поняття нездоланої сили, фізичного та психічного примусу та їх значення для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння.

39. Поняття суспільно небезпечних наслідків, їх види та значення у кримінальному праві.

40. Злочини з матеріальними та формальними складами.

41. Причинний зв’язок у кримінальному праві та його значення.

42. Види причинного зв’язку.

43. Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.

44. Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину.

45. Загальний і спеціальний суб’єкт злочину в кримінальному праві.

46. Ознаки та види спеціального суб’єкта, його значення для кваліфікації злочину.

47. Суб’єкт злочину та особа злочинця.

48. Вік кримінальної відповідальності.

49. Поняття осудності та її значення.

50. Поняття та критерії неосудності.

51. Кримінальна відповідальність обмежено осудних осіб.

52. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин.

53. Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єктивної сторони.

54. Поняття вини. Форми вини в кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину й призначення покарання.

55. Умисел і його види. Відміна прямого умислу від непрямого.

56. Спеціальні види умислу, їх характеристика й значення.

57. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

58. Необережність і її види.

59. Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відміна від злочинної недбалості.

60. Подвійна, складна (змішана) форма вини і її значення для кваліфікації злочину.

61. Поняття та види помилок у кримінальному праві.

62. Поняття і значення співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

63. Види співучасників.

64. Причетність до злочину, її види.

65. Форми співучасті.

66. Підстави та межі відповідальності співучасників.

67. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті.

68. Спеціальні питання відповідальності співучасників. Посереднє виконавство. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом. Провокація злочину.

69. Ексцес виконавця, його види.

70. Добровільна відмова співучасників.

71. Поняття множини злочинів.

72. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.

73. Поняття повторності та її види.

74. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання.

75. Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів.

76. Відмежування сукупності від конкуренції норм.

77. Рецидив злочину, його ознаки та види.

78. Поняття й види обставин, що виключають злочинність діяння.

79. Необхідна оборона та умови її правомірності.

80. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні.

81. Підстави й ознаки затримання особи, що вчинила злочин.

82. Підстави і ознаки крайньої необхідності.

83. Фізичний або психічний примус.

84. Виконання наказу або розпорядження.

85. Діяння, пов’язане з ризиком.

86. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

87. Поняття та значення звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок такого звільнення.

88. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

89. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.

90. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки поручительства.

91. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

92. Поняття та ознаки покарання. Відмінність від інших заходів державно-правового та громадського впливу.

93. Мета покарання. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України та в науці кримінального права.

94. Поняття, ознаки та значення системи покарань.

95. Класифікація (види) покарань.

96. Штраф як вид покарання, його розміри та порядок призначення.

97. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

98. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

99. Громадські роби.

100. Виправні роботи.

101. Конфіскація майна як вид покарання.

102. Поняття й зміст арешту, строки й порядок його застосування.

103. Обмеження волі. Направлення військовослужбовців, які вчинили злочин, у дисциплінарний батальйон.

104. Поняття, види та строки позбавлення волі.

105. Довічне позбавлення волі.

106. Загальні начала призначення покарання за кримінальним правом України.

107. Характеристика, види та значення для призначення покарання обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання.

108. Призначення покарання за незакінчений злочин та злочин, вчинений у співучасті.

109. Підстави та порядок призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

110. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

111. Призначення покарання за сукупністю вироків.

112. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.

113. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

114. Звільнення від покарання особи, яка перестала бути суспільно небезпечною.

115. Звільнення від покарання за діяння, караність яких усунута законом.

116. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

117. Давність виконання обвинувального вироку.

118. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

119. Заміна не відбутої частини покарання більш м’яким.

120. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

121. Звільнення від відбування покарання за хворобою.

122. Звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» або акта про помилування.

123. Поняття та значення судимості.

124. Погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості.

125. Зняття судимості. Відміна зняття судимості від погашення судимості.

126. Поняття примусових заходів медичного характеру.

127. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

128. Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення.

129. Примусове лікування осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для життя інших осіб.

130. Особливості призначення покарання неповнолітнім.

131. Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх.

132. Призначення позбавлення волі неповнолітнім: строки позбавлення волі.

133. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

134. Види примусових заходів виховного характеру.

135. Загальна характеристика кримінального законодавства країн, що входять до СНД.

136. Кримінальне законодавство розвинутих зарубіжних країн: Англії, США, Німеччини, Японії. Англо-американська й континентальна (франко-німецька) системи кримінального права.

137. Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних країн.

138. Виникнення та основні етапи розвитку науки кримінального права.

139. Виникнення антропологічної школи кримінального права.

140. Виникнення соціологічної школи кримінального права та її подальша еволюція.

5. Методичні рекомендації (щодо підготовки, написання та захисту курсової роботи) та перелік тем курсових робіт:

Тему курсової роботи студент вибирає самостійно із переліку тем курсових робіт, що пропонується у цьому методичному посібнику. У виняткових випадках курсова робота може бути виконана з дозволу викладача і з іншої теми, якщо викладач визнає обґрунтованим бажання студента дослідити дану проблему, а саму проблему – актуальною.

Перш ніж розпочати виконання курсової роботи, треба відібрати літературу за обраною темою, скласти її список, вивчити та проаналізувати. На підставі одержаних знань складається план курсової роботи.

Основою курсової роботи повинні бути Конституція України, КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України з кримінальних справ та інші закони України.

При виконанні роботи необхідно врахувати зміни у КК України, звернути увагу на те, що у деяких наукових роботах, посібники та підручники зміни своєчасно не внесено.

Курсова робота повинна носити самостійних характер. Неприпустимо запозичення тексту, фактичних даних із літературних джерел без оформлення посилання на них, а також дослівне переписування з того чи іншого джерела.

Механічне запозичення не сприяє глибокому, осмисленому і творчому вивченню та усвідомленню програмного матеріалу. Тому курсові роботи, що виконані без врахування цих вимог, до захисту не допускаються.

Разом з тим, студент може спиратися у своїй роботі на відповідну навчальну і монографічну літературу з даної проблеми. При цьому, якщо він наводить цитату чи запозичує з певної публікації якесь положення (наприклад, визначення, висновки соціологічного дослідження, результати узагальнення судової практики, думку автора праці з того чи іншого питання тощо), то йому обов’язково треба робити посилання на використане джерело. Список використаних джерел (без повторів) формується за хронологією використання даних з джерел за текстом курсової роботи і оформлюється в кінці тексту, щодо кожного джерела має міститися інформація про його авторів (прізвища та ініціали), назва роботи, місце її видання, назва видавництва, рік видання і повну кількість сторінок. Якщо робота, з якої запозичується текст, опублікована в якомусь журналі, збірнику праць, матеріалах наукової конференції, в посиланні після прізвища та ініціалів автора та назви роботи ставиться дві скісні рисочки: «//» , а за ними назва журналу, рік видання, номер журналу і сторінки публікації. У тексті виноски позначаються квадратними дужками із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера використаних сторінок, наприклад: [5, с.12‑15].

Так само треба оформлювати посилання, коли в роботі використовується текст законів та інших нормативно-правових актах. За текстом повні назви кодексів, законів та інших нормативно-правових актів, якщо їх положення поширено використовуються під час написання робитися слід наводити лише один, перший раз. У подальшому у тексті роботи вони мають називатися скорочено, але так щоб це не призводило до плутанини через схожість абревіатур. Наприклад, Кримінальний кодекс України – КК 1960 р., Кримінальний кодекс України – КК 2001 р., Кримінальний процесуальний кодекс України ‑ КПК 2012 р.

Щоб курсова робота була змістовною та відповідала вимогам студент повинен глибоко зрозуміти сутність проблеми (питання). Це найбільш важливий, складний і відповідальний момент підготовчого етапу написання курсової роботи.

Вступна частина має містити положення щодо актуальності теми курсової роботи, мети і завдань її підготовки, обґрунтування її значення і використаної методології тощо.

Основна частина курсової роботи повинна мати такий вигляд: 1) спочатку дається загальна політико-правова характеристика питання, що розглядається; 2) розкривається його практична значущість; 3) аналізується нормативний матеріал (закони, підзаконні акти, матеріали судової практики) та літературні джерела; 4) наводиться думка студента з приводу того чи іншого питання або його приєднання до точки зору, висловленої в літературі. Власну позицію треба обґрунтувати.

Наприкінці роботи подаються висновки – найбільш важливі теоретичні та практичні результати, одержані під час підготовки і написання курсової роботи.

Список використаних джерел подається після висновків. Якщо у роботі є додатки, то вони зазначаються окремо після списку використаних джерел.

Оформлення курсової роботи. Її текст повинен бути надрукований або виконаний розбірливим (чітким) почерком. Якщо робота виконана на окремих аркушах, то вони повинні бути підшиті та пронумеровані. На першому (титульному) аркуші вказується назва навчального закладу, інституту, кафедри, назва роботи і навчальної дисципліни, з якої вона виконана; прізвище та ініціали студента, номер групи та дані про викладача, під керівництвом якого вона була виконана. На другому – план роботи. Текст за кожним питанням плану роботи повинен починатися з назви відповідного розділу плану. Завершується робота списком використаної літератури. В цьому переліку вказуються тільки ті джерела, які студент фактично використав, тобто зробив відповідні посилання на них у курсовій роботі. На останній сторінці роботи ставиться дата її виконання та особистий підпис виконавця. Обсяг роботи близько 25 сторінок друкованого тексту (30 рукописних сторінок). При цьому головним є відповідне розкриття теми курсової роботи.

Курсова робота, для реєстрації, здається на кафедру за 3 тижні до захисту.

Мета захисту: перевірити рівень засвоєння студентом теоретичного матеріалу з теми роботи і вміння його реагувати на виявлені рецензентом недоліки, якщо такі були допущені у викладенні її матеріалу. Курсові роботи захищаються перед викладачем. Захист курсових робіт проводиться публічно. Студенту надається можливість коротко викласти основні положення роботи, результати розгляду ним зауважень рецензента і заходи, вжиті для усунення недоліків, якщо про такі йшлося в рецензії викладача. В кінці доповіді студенту можуть бути задані питання з теми курсової роботи та зроблені зауваження щодо основних недоліків захисту.

Остаточна оцінка курсової роботи дається викладачем особисто. Студент, який отримав незадовільну оцінку, повинен належним чином доопрацювати свою роботу і повторно захистити її у визначений строк. Студент, який не захистив курсову роботу, не допускається до іспиту.

ПЕРЕЛІК ТЕМ ДЛЯ КУРСОВИХ РОБІТ:

1. Поняття, предмет, завдання та система кримінального права та його науки.

2. Джерела кримінального права.

3. Історія розвитку кримінального законодавства України.

4. Принципи кримінального права.

5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність.

6. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

7. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі.

8. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

9. Інститут екстрадиції у кримінальному законодавстві України.

10. Кримінальна відповідальність та її підстави.

11. Злочин: поняття, ознаки та класифікація.

12. Поняття і види стадій вчинення злочину.

13. Замах на злочин та його види.

14. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.

15. Співвідношення понять злочину та складу злочину.

16. Склад злочину і кваліфікація злочину.

17. Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину.

18. Об’єкт і предмет злочину. Поняття потерпілого від злочину та його кримінально-правове значення.

19. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину.

20. Причинний зв’язок у кримінальному праві.

21. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.

22. Поняття і види суб’єктів злочину.

23. Поняття неосудності та її критерії.

24. Обмежена осудність: теоретичні та практичні проблеми.

25. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

26. Вина, її форми та види.

27. Мотив і мета злочину.

28. Складна (подвійна) вина та її значення. Дискусійні питання.

29. Поняття та види помилок у кримінальному праві.

30. Співучасть у злочині: поняття, ознаки та значення.

31. Види співучасників у кримінальному праві.

32. Причетність до злочину та її види.

33. Форми співучасті у кримінальному праві.

34. Поняття та види множини злочинів.

35. Повторність злочинів: поняття, ознаки, види та кваліфікація.

36. Сукупність злочинів: поняття, ознаки, види та кваліфікація.

37. Рецидив злочинів: поняття, ознаки, види та кваліфікація.

38. Обставини, що виключають злочинність діяння.

39. Необхідна оборона та умови її правомірності.

40. Уявна оборона. Диференціація відповідальності при уявній обороні.

41. Підстави і ознаки затримання особи, що вчинила злочин.

42. Підстави і ознаки крайньої необхідності.

43. Фізичний або психічний примус.

44. Виконання наказу або розпорядження.

45. Діяння, пов’язане з ризиком.

46. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

47. Поняття та значення звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та порядок такого звільнення.

48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки поручительства.

50. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.

51. Поняття та ознаки покарання. Відмінність від інших заходів державно-правового та громадського впливу.

52. Мета покарання. Питання про мету покарання в історії кримінального законодавства України та в науці кримінального права.

53. Система та види покарань.

54. Штраф як вид покарання, його розміри та порядок призначення.

55. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

56. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

57. Громадські роби.

58. Виправні роботи.

59. Конфіскація майна як вид покарання.

60. Позбавлення волі за чинним кримінальним законодавством України.

61. Довічне позбавлення волі: теоретичні та практичні проблеми.

62. Загальні начала призначення покарання за кримінальним правом України.

63. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

64. Призначення покарання за сукупністю вироків.

65. Відмінність призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.

66. Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.

67. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

68. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

69. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

70. Звільнення від відбування покарання за хворобою.

71. Звільнення від покарання на підставі Закону України «Про амністію» або акта про помилування.

72. Поняття та значення судимості.

73. Погашення та зняття судимості. Обчислення строків погашення судимості.

74. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.

75. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

76. Питання реформування кримінального законодавства України на сучасному етапі.

 

ЗМІСТ

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ................................................................................................3

 

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ............................................................4

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ..................................................................5

 

Плани семінарських, практичних занять ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ………………................................................................................................6

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДО ДИСЦИПЛІНИ ........................................................19

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ...34

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ……38

 

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.03 сек.)