АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальні відомості про дитину

Читайте также:
  1. E. Відновлення свідомості
  2. I. Загальні положення
  3. I. Загальні положення
  4. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  5. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  6. Ви приступили до надання допомоги дорослому постраждалому на місці події. Він без свідомості й лежить на животі. У якому випадку Ви перевертаєте постраждалого на спину?
  7. Ви приступили до надання допомоги постраждалому на місці події. Він без свідомості й лежить на животі. Ви перевернули його на спину. Постраждалий не дихає. Ваші дії далі.
  8. Відомості про будь-які обмеження щодо права володіння цінними паперами.
  9. Властивості та оцінка масової свідомості
  10. Вопрос Загальні вимоги до форми і змісту позовної заяви.
  11. Вопрос Загальні положення договору оренди.
  12. Вопрос Загальні принципи доказування у господарському процесі.

2. Стан здоров’я: особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..

3. Спрямованість особистості: егоїстична, ділова, громадська; характеристика усвідомлених мотивів; погляди й переконання, інтереси, наявність єдності свідомості та поведінки; потреби, наміри, прагнення, мрії, ідеали, цінності.

4. Самооцінка: занижена, завищена, адекватна; рівень домагання; вимогливість до себе; ставлення до критичних зауважень вчителів і товаришів; відношення до самовиховання та його прояв.

5. Темперамент. Риси якого типу темпераменту переважають: сангвінічного, холеричного, флегматичного, меланхолійного.

6. Особливості емоційно-вольової сфери. Характер емоційної реакції на педагогічні дії. Розвиток відчуттів: моральних, інтелектуальних, їх глибина та стійкість, ступінь емоційної збудливості, зовнішнє вираження емоційних переживань; вольові якості особистості: цілеспрямованість, самостійність та ін.

7. Здібності: загальні та спеціальні.

8. Характер. Які позитивні та негативні якості характеру в поведінці виявляються у ставленні до навчання, праці: активність, дисциплінованість, сумлінність, відповідальність, легковажність, безпечність, впертість, брехливість; у ставленні до людей (старших і молодших): шанобливість, уважність, чуйність, доброта, грубість, егоїзм, зарозумілість, жорстокість; до самого себе: скромність, гідність та ін. І чи має шкідливі звички: куріння, лихослів’я, вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин.

9. Характеристика міжособистісних взаємин вихованця: у сім’ї (умови сімейного виховання, характеристика сім’ї по структурі, матеріальному забезпеченню, виховному потенціалу, особливості взаємин між дорослими членами сім’ї, дитини з дорослими, позиція дитини в сім’ї); у класному колективі (характеристика класного колективу, соціальний статус учня, його положення в колективі (лідер, популярний, прийнятий, ізольований), ставлення вихованця до думки колективу, симпатії, антипатії, ставлення до своєї позиції в класі); у сфері вільного спілкування (з ким спілкується у вільний час, до складу якої групи входить, яка спрямованість групи, яке положення займає в групі вільного спілкування, які потреби задовольняє; як і з ким вважає за краще проводити дозвілля).

10. Участь у різних видах діяльності: ставлення до навчальної діяльності (успішність, рівень знань, ступінь сформованості учбових навичок; основні мотиви навчання, вияв особливої цікавості до якого-небудь предмету; особливості пам’яті, мислення, рівень розвитку уваги); ставлення до трудової діяльності (наявність трудових навичок, умінь; види праці, яким віддається перевага; здатність до тривалих трудових зусиль; участь у суспільно корисній праці; трудові обов’язки по дому); прояв стійкого інтересу до якого-небудь виду діяльності (член якої-небудь секції, гуртка, клубу); наявність професійної спрямованості (наміри, орієнтація, мотиви вибору майбутньої професії).

11. Причини відхилень у поведінці: відхилення від норми в стані здоров’я (порушення у фізичному та психічному здоров’ї, невідповідність фізичному розвитку, відставання в зрості, акцентуація характеру, неврози, дефекти пам’яті, мислення); порушення у сфері міжособистісних взаємин (не популярний, не прийнятий, ізольований у класному колективі; примикаючий ціною жертв, втрат; керований, відштовхнутий у групі вільного спілкування; конфліктний, відчужений, безконтрольний, виштовхуваний з сім’ї); помилки педагогів (перевищення педагогічної влади; позбавлення дитини індивідуальних стимулів; покарання, пов’язані з приниженням особистості учня; суперечність вимог, що ставляться; поверхневе знання особливостей школяра, конфліктні стосунки між педагогами та батьками дитини або між педагогами й дитиною та ін.); помилки сімейного виховання („загублене дитинство”, „задавлене дитинство”, „знищене дитинство”, „самотнє дитинство”, „байдуже дитинство”); відсутність елементарних психолого-педагогічних знань, перекладання турбот про виховання на школу; усунення підлітка від фізичної праці; конфлікти в сім’ї та ін.; соціальні причини (суперечності в суспільстві, у мікросоціумі); психотравмуючі ситуації.

 

1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].

Інструкція. Просимо вас взяти участь у дослідженні, присвяченому вивченню дітей та підлітків з поведінкою, що відхиляється від норми.

Від вашої зацікавленої й щирої участі багато в чому буде залежати створення ефективних програм з профілактики та корекції девіантної поведінки молоді, які можуть виявитися корисними й для вашої роботи.

Вашій увазі пропонується ряд запитань, в деяких з них заздалегідь дані варіанти відповідей. Виберіть, будь ласка, ті з них, які найбільшою мірою відображають вашу думку, обведіть відповідну ним цифру або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок. У інших питаннях пропонується оцінити кожну відповідь за шестибальною системою.

Обведіть, будь ласка, відповідну цифру праворуч (0, 1, 2, 3, 4 або 5) у кожній відповіді.

Впевнені, що звернення до вашого досвіду дозволить зробити допомогу дітям більш ефективною. Заздалегідь дякуємо вам за участь.

Опитувальник.

1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:

0 – зовсім не зустрічаються;

1 – зустрічаються дуже рідко;

2 – зустрічаються рідко;

3 – зустрічаються іноді;

4 – зустрічаються часто;

5 – зустрічаються дуже часто.

1.1 Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).            
1.2 Втечі з дому.            
1.3 Грубість, лихослів’я.            
1.4 Вживання алкоголю, пияцтво.            
1.5 Куріння.            
1.6 Ранній початок статевого життя.            
1.7 Хуліганство.            
1.8 Приниження інших.            
1.9 Крадіжка.            
1.10 Непокора, критика дорослих.            
1.11 Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.            
1.12 Негативне ставлення до навчання.            
1.13 Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.            
1.14 Вживання наркотиків.            
1.15 Щось ще.            

 

2. З якими групами дітей із поведінкою, що відхиляється від норми, ви зазнаєте найбільших труднощів у роботі. Чому?__________________________________________________

3. Які види відхилень у поведінці дітей і підлітків (виходячи з вашого особистого досвіду) мають тенденцію до зростання?______________________________________________

4. Оціните за шестибальною системою роль різних причин негативних відхилень у поведінці дітей та підлітків.

 

4.1. Прагнення отримати сильні враження.            
4.2. Захворювання дитини.            
4.3. Підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе.            
4.4. Неблагополучна ситуація в сім’ї.            
4.5. Прагнення до самостійності й незалежності.            
4.6. Недостатність знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями.            
4.7. Відставання в навчанні.            
4.8. Зневага з боку однолітків.            
4.9. Нерозуміння дорослими труднощів дітей.            
4.10 Недостатня впевненість дитини в собі.            
4.11 Негативна оцінка дорослими здібностей дітей.            
4.12 Стресові життєві ситуації.            
4.13 Напружена соціально-економічна ситуація в житті дитини (погана забезпеченість, безробіття батьків і т.ін.).            
4.14 Приклади насильства, жорстокості, безкарності, отримувані через засоби масової інформації.            
4.15 Надмірна зайнятість батьків.            
4.16 Конфлікти з батьками.            
4.17 Велика кількість заборон з боку батьків (педагогів).            
4.18 Постійні нарікання, скандали в сім’ї.            
4.19 Слабкість інтелектуальної сфери дитини.            
4.20 Підвищена комунікативність дітей.            
4.21 Низький рівень емоційно-вольового контролю в дітей.            
4.22 Самотність, нерозуміння іншими.            
4.23 Зайвий контроль, авторитарний стиль батьків (педагогів).            
4.24 Нездатність дітей чинити опір шкідливим впливам.            
4.25 Генетична схильність.            
4.26 Нерівномірність психофізичного розвитку та статевого дозрівання.            
4.27 Щось ще.            

 

5. Які цілі ви ставите при організації профілактико-корекційної роботи?_______________________________________

6. Які заходи профілактики й корекції девіантної поведінки дітей та підлітків ви використовуєте найчастіше у своїй роботі.

 

6.1. Розробка індивідуальних програм розвитку та виховання (вкажіть, будь ласка, на що вони спрямовані)
6.2. Включення важких дітей у роботу шкільних гуртків, секцій, об’єднань. (вкажіть яких)
6.3. Включення дітей у цікаву, напружену діяльність (вкажіть яку)
6.4. Відвідування сім’ї, де виховуються важкі діти (скільки сімей)
6.5. Проведення батьківських зборів, присвячених проблемі девіантної поведінки (вкажіть тематику)
6.6. Навчання важких дітей за індивідуальними планами (скільки осіб)
6.7. Проведення класної години, присвяченої проблемам поведінки, що відхиляється від норми (вкажіть тематику)
6.8. Індивідуальні бесіди з батьками важких дітей (вкажіть основні теми)
6.9. Проведення педагогічних рад-консиліумів з проблем корекції девіантної поведінки когось з дітей (вкажіть тематику)
6.10 Проведення консультацій для підлітків (вкажіть, по яких проблемах)
6.11 Проведення групових занять з дітьми та підлітками (вкажіть яких)
6.12 Виявлення груп ризику та проведення діагностичного відстеження поведінки дітей у цих групах (за якими якостями)
6.13 Створення груп взаємодопомоги дітей та підлітків, волонтерських груп (вкажіть вік та кількість дітей у групах)
6.14 Щось ще.  

 

7. Які з використовуваних вами заходів профілактики є найбільш ефективними на ваш погляд (випишіть відповідні номери відповідей з шостого питання)?______________________

8. На які позитивні якості дітей з поведінкою, що відхиляється від норми, ви б порадили спиратися при організації виховної роботи?

 

8.1. Активність.            
8.2. Незалежність.            
8.3. Наполегливість.            
8.4. Різноманітність інтересів.            
8.5. Самостійність.            
8.6. Досвід зустрічі з життєвими труднощами.            
8.7. Сміливість.            
8.8. Нестандартність.            
8.9. Щось ще.            

 

9. Які труднощі ви зазнаєте найчастіше при роботі з дітьми, що мають відхилення в поведінці?

10. З ким із фахівців ви найчастіше співпрацюєте при роботі з дітьми, що проявляють девіантну поведінку?

 

10.1 Психологом.            
10.2 Соціальним педагогом.            
10.3 Дефектологом.            
10.4 Психотерапевтом.            
10.5 Педіатром.            
10.6 Інспектором у справах неповнолітніх.            
10.7 Логопедом.            
10.8 Психоневрологом.            
10.9 Працюю самостійно.            
10.10 З кимсь ще.            

 

11. Що зазвичай є результатом вашої роботи з профілактики й корекції девіантної поведінки дітей та підлітків?

________________________________________________________

12. З якою кількістю дітей та підлітків, що мають девіантну поведінку, вам доводиться зазвичай працювати протягом навчального року (можна вказати приблизну цифру)?

________________________________________________________

Повідомите, будь ласка, деякі відомості про себе:

 

Назва установи, в якій ви зараз працюєте:  
Отримана вами спеціальність:  
Тривалість роботи з дітьми та підлітками  

1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].

Інструкція. Переконливо просимо вас відповісти на запитання цієї анкети. Ви, ймовірно, знаєте, що динаміка дитячої злочинності змінюється швидше за злочинність дорослих, діти швидше реагують на всі негаразди дорослого суспільства. Погано, коли ми намагаємося виправити те, що вже відбулося. Набагато краще – постаратися попередити нещастя, яке може торкнутися й наших дітей.

Ваші відповіді допоможуть не тільки об’єктивно судити про стан даної проблеми в суспільстві, але й зробити життя ваших дітей, а значить і ваше, безпечнішим і щасливішим.

Будь ласка, прочитайте запитання та запропоновані до них відповіді. Вибравши один або декілька варіантів відповіді, які вам більше підходять, обведіть цифру, що стоїть поряд з ними або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок.

Заздалегідь дякуємо вам за увагу та участь.

Опитувальник.

1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:

 

1. Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).  
  Втечі з дому.  
  Грубість, лихослів’я.  
  Вживання алкоголю, пияцтво.  
  Куріння.  
  Ранній початок статевого життя.  
  Хуліганство.  
  Приниження інших.  
  Крадіжка.  
  Непокора, критика дорослих.  
  Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.  
  Негативне ставлення до навчання.  
  Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.  
  Вживання наркотиків.  
  Щось ще.  

 

2. Які з них ви вважаєте найбільш поширеними серед однолітків ваших дітей або вашої дитини (перерахуйте, будь ласка, відповідні номери відповідей з першого питання)________________________________________________

3. Скільки приблизно часу на день ваша дитина (або ваші діти) надана сама собі:

 

  не більше 1 години;  
  2-3 години;  
  4-5 годин;  
  6-8 годин;  
  більше 8 годин;  
  важко відповісти.  

4. Що зазвичай робить ваша дитина у вільний від навчання час_____________________________________________________

5. Що, на ваш погляд, є основними причинами поведінки, що відхиляється від норми:

 

1. Прагнення отримати сильні враження.  
2. Захворювання дитини.  
3. Підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе.  
4. Неблагополучна ситуація в сім’ї.  
5. Прагнення до самостійності й незалежності.  
6. Недостатність знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями.  
7. Відставання у навчанні.  
8. Зневага з боку однолітків.  
9. Нерозуміння дорослими труднощів дітей.  
  Недостатня впевненість дитини в собі.  
  Негативна оцінка дорослими здібностей дітей.  
  Стресові життєві ситуації.  
  Напружена соціально-економічна ситуація в житті дитини (погана забезпеченість, безробіття батьків і т.ін.).  
  Приклади насильства, жорстокості, безкарності, отримувані через засоби масової інформації.  
  Надмірна зайнятість батьків.  
  Конфлікти з батьками.  
  Щось ще.  

 

6. До кого з фахівців ви звернулися б у першу чергу за допомогою, якби у вашої дитини з’явилися проблеми в поведінці:

 

  До класного керівника  
  До шкільного психолога.  
  До соціального педагога.  
  До психотерапевта.  
  До інспектора у справах неповнолітніх.  
6. До лікаря.  
7. Впорались би самостійно.  
  До когось ще.  
  Затрудняюся відповісти  

 

7. Чи виникають у вас побоювання, що ваша дитина може потрапити у важку компанію:

 

  так  
  ні  
  важко відповісти  

 

8. Якщо ви побоюєтеся, що викликає ваші побоювання?

________________________________________________________

Повідомте, будь ласка, деякі дані про себе:

 

ваш вік;  
освіта;  
професія або рід занять;  
місце проживання (вкажіть назву населеного пункту);  
скільки у вас дітей (вкажіть їхню стать та вік).  

 

1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].

Інструкція. Ви знаєте, що в сучасному світі існує багато проблем: пияцтво, наркоманія, злочинність та ін. На жаль, вони стосуються не тільки дорослих, але й молоді. Якщо ми не будемо прагнути справитися з ними, наше життя не зміниться на краще, не стане безпечнішим.

Для того, щоб запобігти розповсюдженню цих проблем, нам і потрібна ваша допомога. Ми просимо вас щиро й правдиво відповісти на питання цієї анкети.

Будь ласка, прочитайте запитання та запропоновані до них відповіді. Вибравши один або декілька варіантів відповіді, які вам більше підходять, обведіть цифру, що стоїть поряд з ними, або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок.

Заздалегідь дякуємо вам за увагу й участь.

Опитувальник.

1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:

 

1. Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).  
  Втечі з дому.  
  Грубість, лихослів’я.  
  Вживання алкоголю, пияцтво.  
  Куріння.  
  Ранній початок статевого життя.  
  Хуліганство.  
  Приниження інших.  
  Крадіжка.  
  Непокора, критика дорослих.  
  Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.  
  Негативне ставлення до навчання.  
  Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.  
  Вживання наркотиків.  
  Щось ще.  

 

2. Які з цих видів поведінки переважають у ваших однолітків:

 

1. Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).  
  Втечі з дому.  
  Грубість, лихослів’я.  
  Вживання алкоголю, пияцтво.  
  Куріння.  
  Ранній початок статевого життя.  
  Хуліганство.  
  Приниження інших.  
  Крадіжка.  
  Непокора, критика дорослих.  
  Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.  
  Негативне ставлення до навчання.  
  Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.  
  Вживання наркотиків.  
  Щось ще.  

 

3. На чому переважно ґрунтується ваша думка по перших двох питаннях:

 

1. власні спостереження;  
  повідомлення засобів масової інформації;  
  думка батьків;  
  думка вчителів;  
  думка ваших друзів;  
  щось ще.  

 

4. Чому, на Вашу думку, молодь здійснює вчинки, що відхиляються від норми:

 

1. Прагнення отримати сильні враження.  
2. Захворювання дитини.  
3. Підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе.  
4. Неблагополучна ситуація в сім’ї.  
5. Прагнення до самостійності й незалежності.  
6. Недостатність знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями.  
7. Відставання в навчанні.  
8. Зневага з боку однолітків.  
9. Нерозуміння дорослими труднощів дітей.  
  Недостатня впевненість дитини в собі.  
  Негативна оцінка дорослими здібностей дітей.  
  Стресові життєві ситуації.  
  Напружена соціально-економічна ситуація в житті дитини (погана забезпеченість, безробіття батьків і т.ін.).  
  Приклади насильства, жорстокості, безкарності, отримувані через засоби масової інформації.  
  Надмірна зайнятість батьків.  
  Конфлікти з батьками.  
  Щось ще.  

 

5. Якби у Вас виникли проблеми, з якими самим не впоратися, до кого б ви звернулися за допомогою, порадою:

 

  До класного керівника  
  До шкільного психолога.  
  До соціального педагога.  
  До психотерапевта.  
  До інспектора у справах неповнолітніх.  
6. До лікаря.  
7. Впорались би самостійно.  
  До когось ще.  
  Затрудняюся відповісти  

6. Якщо по допомогу звернулися б до вас, чим ви змогли допомогти_______________________________________________

7. Які види поведінки, що відхиляється від норми, на ваш погляд, вимагають втручання дорослих:

 

1. Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).  
  Втечі з дому.  
  Грубість, лихослів’я.  
  Вживання алкоголю, пияцтво.  
  Куріння.  
  Ранній початок статевого життя.  
  Хуліганство.  
  Приниження інших.  
  Крадіжка.  
  Непокора, критика дорослих.  
  Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.  
  Негативне ставлення до навчання.  
  Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.  
  Вживання наркотиків.  
  Щось ще.  

 

15.Як Ви вважаєте, до яких наслідків може привести поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих норм?

________________________________________________________

Повідомте, будь ласка, деякі дані про себе:

 

стать  
вік  
місце проживання (вкажіть назву населеного пункту);  
професія або рід занять батьків;  
хто, окрім вас, входить до складу вашої сім’ї.  

ІІ. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
„ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ”

 

2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].

Метод заснований на незалежних характеристиках дитини її педагогом, психологом, батьками та ідентифікації отриманих характеристик і діагностично значущими ознаками досліджуваного стану, розкритими у вигляді зовнішньої симптоматики. Метод визначає наявність або відсутність стану, виявляє картину основних відхилень та недоліків, викликаних цим станом, та рівень цих відхилень. Цей метод використовується одночасно із спостереженням за дітьми, яке паралельно ведуть соціальний педагог, психолог і батьки.

Інструкція: уважно прочитайте твердження кожної шкали. Якщо вказане твердження підходить до характеристики вашої дитини, закреслюйте відповідний номерів бланку, що додається. Щирість ваших відповідей сприятиме правильній оцінці ситуації і допоможе вашій дитині подолати наявні труднощі. У шкалі III – СД відповідайте на запитання по тій графі, яка відповідає віку вашої дитини.

Список тверджень.

Шкала I – ВС (властивості суб’єкта самосвідомості)

1. Хоче бути дуже маленькою або великою.

2. Вважає себе непривабливою.

3. Вважає себе хворою.

4. Вважає себе слабкішою за інших.

5. Не любить своє ім’я.

6. Не хоче бути дівчинкою (для дівчаток), хлопчиком (для хлопчиків).

7. Думає, що в неї мало друзів.

8. Думає, що в її знайомих більш дружна сім’я.

9. Їй здається, що вдома вона всім заважає.

10. Їй здається, що вона більш дружня за інших.

11. Вважає себе не дуже здібною.

12. Вважає, що батьки нею незадоволені.

13. Вважає, що їй часто не щастить.

14. Їй здається, що вчителька (вихователька) нею незадоволена.

15. Вважає, що в неї все погано виходить, що вона нічого не вміє.

16. Думає, що вона погана дівчинка (хлопчик).

17. Вважає, що вона нікому не потрібна, її ніхто не любить і часто говорить про це.

Шкала II – С (властивості суб’єкта спілкування).

1. Любить, коли до неї проявляють симпатію.

2. Хоче бути відміченою, але сама не проявляє активності.

3. Рідко просить когось про допомогу й допомагає комусь сама.

4. У неї мало друзів.

5. Рідко підходить до вихователя (вчителя) за власною ініціативою.

6. Дитина-підлеглий (погоджується на невиграшні ролі).

7. Має тільки одного друга в групі (решту дітей ігнорує).

8. Часто скаржиться на дітей у групі.

9. Шумно поводиться, коли поряд немає вихователя (вчителя).

10. Іноді, коли їй роблять зауваження, грає „героя”.

11. Трапляється, що прикидається „блазнем”, блазнює.

12. Заважає дітям в іграх, підсміюється над ними, любить лякати.

13. Рідко реагує на зауваження, не звертає на них уваги.

14. Не розуміє, чому її вчинки не подобаються оточуючим.

15. Набридає дітям, пристає до них.

16. Знаходиться в поганих стосунках з однолітками.

17. Проявляє агресивність до оточуючих, псує речі, іграшки.

18. Наслідує хуліганським витівкам.

19. Поводиться в групі як стороння, знедолена людина, буває „цапом-відбувайлом”.

20. Уникає контактів з вихователем (вчителем).

21. Часто поводиться невлад.

Шкала III – ВД (властивості суб’єкта діяльності).

 

Для батьків і вихователів дошкільників (гра) – СДІ Для батьків і педагогів молодших школярів (навчання) – СД
А. Комплекс ігрових здібностей. А. Мотивація навчання.
1. Повільно входить у гру, не одразу бере на себе роль. 2. Важко домовляється з партнерами по грі. 3. Часто не дотримується правил гри. 4. Не говорить про те, що вона робить по ходу гри. 5. Схожі ролі грає всякий раз однаково. 6. Часто не розуміє, як треба грати ту або іншу роль. 7. Інтерес до гри швидко проходить. 1. Їй подобається мати шкільне приладдя і бути учнем 2. У школу вона ходить тому, що там багато дітей. 3. Особливої допитливості не проявляє. 4. До навчання ставиться байдуже, іноді негативно. 5. Ходить у школу без особливого бажання. 6. Не любить учитися. 7. Боїться поганих оцінок, тому що за них вдома лають або карають. 8. Не любить учитися, тому що її рідко хвалять. 9. У школі не подобається тому, що там не люблять поганих учнів.
Б. Ігрова активність. Б. Навчально-пізнавальна активність.
1. У багатьох колективних іграх не бере участі. 2. Сюжет гри вибирають інші діти 3. Дістаються ролі, які не подобаються. 4. Рідко грає в колективних іграх роль „вчителя”, „вихователя”. 5. Обходиться невеликою кількістю іграшок, важко замінити їх чимось іншим. 6. Часто міняє сюжет, роль і не доводить гру до кінця. 1. Не відрізняється старанністю в навчанні. 2. Особливого інтересу до певного предмету не проявляє. 3. Запитання ставить і прагне відповідати рідко. 4. Працює тоді, коли над ним „стоїть” вчитель (батьки). 5. Домашні завдання самостійно виконує рідко або не дуже якісно. 6. Мало читає.
В. Ігрова рефлексія. В. Цілеспрямованість та усвідомленість навчання.
1. Не може по ходу гри змінити ігрову поведінку у відповідь на реакцію дітей. 2. Часто заздалегідь не знає результатів гри. 3. Затрудняється в оцінці своєї ролі в грі, невпевнений у правильності своїх дій. 1. Погано розуміє навчальне завдання, часто не знає, як його виконати. 2. Забуває швидко завдання та запитання. 3. Частіше виконує завдання за стандартом. 4. Помилки у своїх діях виявляє й виправляє насилу. 5. Не впевнена в правильності своїх дій. 6. Незадоволена результатами своєї навчальної діяльності.

Шкала IV – ЗТ (загальний рівень тривожності).

1. Проявляє надмірне бажання привітатися з педагогом.

2. Надмірно доброзичлива по відношенню до нього.

3. Часто приносить і показує йому різні предмети.

4. „Підлизується”, прагне сподобатися педагогові.

5. Постійно потребує підтримки та допомоги.

6. Добивається монополії на педагога, але безуспішно.

7. Постійно стурбована, щоб зацікавити собою інших.

8. Легко усувається у випадках невдачі.

9. Грає „героя”, коли їй роблять зауваження.

10.Ризикує без потреби.

11.Грає виключно з дітьми старше або молодше за себе.

12.Неадекватно ставиться до оцінок оточуючих.

Шкала V – ВМС (виховний мікросоціум, сім’я).

1. Батьки згодні, що часті покарання формують сильний характер.

2. Батьки вважають, що їх поведінка повинна бути непохитною.

3. Робота батьків пов’язана з відрядженнями.

4. У батьків дуже відповідальна посада.

5. Дитина часто пропускає заняття.

6. Вона росте досить неохайною.

7. Дитина „псує нерви” батькам.

8. Батьки можуть поскаржитися на слабкі здібності дитини.

9. Батьки заздрять тим, у кого здібні діти.

10. Батьки думають, що з цією дитиною їм не пощастило.

11. Батьки хочуть, щоб їх дитина дружила з хорошими, вихованими дітьми.

12. Батьки вважали б за краще не розпитувати педагогів про свою дитину, і рідше з ними зустрічатися.

13. Батькам рідко вдається відвідувати батьківські збори.

14. Нерідко батькам буває соромно за свою дитину перед знайомими.

15. Батьки бачать всі недоліки дитини, яких більше, ніж чеснот.

 

Шкала V – ВМН (виховний мікросоціум, школа, дитячий сад).

1. Дитина в педагога викликає швидше співчуття, ніж симпатію.

2. На думку педагога, дитина відстає багато в чому від своїх однолітків.

3. Для педагога дуже важливо зробити так, щоб відстаюча дитина не підводила групу (клас).

4. Педагог вважає, що активність дитини хороша, якщо вона відповідає цілям навчання та виховання.

5. Педагог вважає, що хвалити можна таку дитину, яка цього заслуговує.

6. Педагог впевнений в тому, що діти повинні бути слухняними та дисциплінованими, цьому основа – виховання.

7. Педагог вважає, що діти повинні довіряти вчителеві й ділитися з ним своїми думками та переживаннями.

8. Педагог впевнений, що успіхів можна досягти, лише працюючи за чітким планом, строго його дотримуючись.

9. Педагог вважає, що недоліки дитини пов’язані, перш за все, з її сімейним вихованням.

10. Педагог упевнений, що вчить дітей тільки хорошому.

Шкала ДД – достоїнства дитини.

У довільному порядку відповідайте на запитання:

 

Що вона любить? Що вона вміє? Що вона хоче? Яка вона?
       

Обробка результатів.

Шкала I – ВС (властивості суб’єкта самосвідомості) показує рівень самосвідомості. Перші чотири думки свідчать про неприйняття фізичного „Я”, 5 і 6 вказують на відсутність ідентифікації з ім’ям статі, 7, 8, 9, 12, 14 характеризують її соціальну непристосованість, останні свідчать про неадекватну самооцінку та рівень домагань. Загальна кількість збігів відповідей за шкалою вказує на рівень порушень формування самосвідомості запущеної дитини.

Шкала II – С (властивості суб’єкта спілкування) визначає рівень сформованості властивостей суб’єкта спілкування. Перші дві думки стосуються потреби дитини у визнанні; твердження 5, 6, 7, 20 говорять про низьку комунікативну активність дитини та її незадоволену потребу в спілкуванні; у 4, 8, 16, 19 містяться вказівки на низький соціальний статус дитини і її відторгнення оточуючими. Позиції 13, 14, 15, 21 свідчать про соціальну неадекватність дитини, пов’язану із слабкою соціальною рефлексією, а останні демонструють способи захисно-компенсаторної поведінки дитини, як соціально знедоленої людини.

Шкала III – ВД (властивості суб’єкта діяльності) показує рівень розвитку властивостей суб’єкта діяльності. Шкала має два варіанти: для дошкільників (ВДІ) і молодших школярів (ВДУ). За шкалою ВДІ питання 1-7 характеризують комплекс ігрових здібностей, 8-13 – ігрову діяльність, а 14-18 – ігрову рефлексію дитини.

За шкалою ВДУ думки 1-9 демонструють дисгармонії мотивації навчання, 10-16 свідчать про порушення в навчально-пізнавальній активності дитини, 17-22 характеризують несформованість усвідомленості й цілеспрямованості навчання, що спираються на психічні новоутворення молодшого шкільного віку (рефлексія, внутрішній план дій, довільність психічних процесів).

Шкала IV – ЗТ (загальний рівень тривожності) містить 22 питання, 10 з них характеризують сімейну тривожність дитини. Найбільш значущим цей показник (ЗТС) є для діагностики дошкільників. Друга частина питань (12) містить характеристику тривожності дитини в школі (дошкільній установі) – ЗТН. Чим вище бал загальної тривожності, тим більше вказівок на відкидання запущеної дитини референтними громадами, її соціальну дезадаптацію. Цей показник більшою мірою характерний для молодших школярів.

Шкала V – ВМ (виховний мікросоціум) також має два аспекти: ВМС – виховний мікросоціум сім’ї (15 думок) і ВМУ – виховний мікросоціум установи (10 думок).

У цих думках відбивається несприятлива сімейна і шкільна атмосфера, відкидання запущеної дитини педагогами і батьками, авторитарно-гіперсоціалізований тип ставлення до дитини, стримуючий її активність та самовираження. Загальна висока кількість балів за шкалою діагностує несприятливість соціально-педагогічної ситуації розвитку дитини.

Додатково вводиться шкала ДД (достоїнства дитини), яка в опитувальнику не зашифрована. Ця шкала містить чотири запитання про дитину, які стосуються її позитивних якостей, і виявляє, чи знають батьки, педагоги, що вона любить, що вона вміє, що вона хоче, яка вона. Не заповнення цієї шкали свідчить про незнання, відкидання, неприйняття, односторонньому підході до дитини з боку педагогів або батьків.

Соціально-педагогічна занедбаність діагностується за наявності збігів по I, IV, V і одній з шкал (II, III), що залишилися, або по всіх шкалах. Кількість збігів при легкому ступені занедбаності складає 10-25%, вираженому ступеню – 25-30% і більше. При легкому ступені занедбаності збігу тверджень опитувальника та відповідей респондентів групуються в першій третині тверджень.

 

 

Бланк відповідей

Ім’я, прізвище дитини
Вік
Група (клас)
I – СС 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
II – С 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
III – ВДІ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
ВДН 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
IV – ЗТС 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
ЗТН 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
V – ВМС 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ВМН 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

 

2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (СПВ) [8].

Інструкція. Прочитайте кожне твердження та вирішіть, чи є воно вірним по відношенню до вас. Якщо є вірним, то на бланку відповідей, поряд із номером, відповідним до твердження, у квадратику під позначкою „так” поставте хрестик або галочку. Якщо воно не є вірним, то поставте хрестик або галочку в квадратику під позначкою „ні”. Якщо вам важко з відповіддю, постарайтеся вибрати варіант відповіді, яка все ж таки більше за іншу відповідає вашій думці. Якщо помилитеся, то закресліть помилкову відповідь та поставте ту, яку вважаєте потрібною.

Пам’ятайте, що ви висловлюєте власну думку про себе. Тут не може бути „поганих” або „добрих”, „вірних” або „помилкових” відповідей. Не обдумуйте відповіді занадто довго, важлива ваша перша реакція на зміст тверджень. Поставтеся до роботи уважно та серйозно. Недбалість, а також прагнення „поліпшити” або „погіршити” відповіді призводять до недостовірних результатів. У разі виникнення труднощів, ще раз прочитайте інструкцію або зверніться до того, хто проводить тестування. Не робіть ніяких позначок у тексті опитувальника.

Запитання для хлопчиків:

1. Я віддаю перевагу одягу неяскравих, приглушених тонів.

2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинен зробити сьогодні.

3. Я охоче б записався добровольцем для участі в яких-небудь бойових діях.

4. Буває, що іноді я сварюся з батьками.

5. Той, хто в дитинстві не бився, зростає „матусиним синочком”, і нічого не може досягти в житті.

6. Я узявся б за небезпечну роботу, якби за неї добре заплатили.

7. Іноді я відчуваю таке сильне занепокоєння, що просто не можу всидіти на місці.

8. Іноді буває, що я трохи вихваляюся.

9. Якби мені довелося стати військовим, то я хотів би стати льотчиком-винищувачем.

10. Я ціную в людях обережність і обачність.

11. Я віддав би перевагу роботі, яка пов’язана зі змінами та подорожами, навіть якщо вона є небезпечною для життя.

12. Я завжди говорю тільки правду.

13. Якщо людина в міру та без шкідливих наслідків вживає збудливі для психіки речовини – це цілком нормально.

14. Навіть якщо я злюся, то прагну не вдаватися до сварок.

15. Я думаю, що мені сподобалося б полювати на левів.

16. Якщо мене образили, то я обов’язково повинен помститися.

17. Людина повинна мати право випивати стільки, скільки вона хоче.

18. Якщо мій приятель запізнюється й не приходить вчасно, то я зазвичай зберігаю спокій.

19. У мене зазвичай викликає труднощі вимога зробити роботу до певного часу.

20. Іноді я переходжу вулицю там, де мені зручно, а не там, де належить.

21. Деякі правила та заборони можна відкинути, якщо відчуваєш сильний сексуальний (статевий) потяг.

22. Я іноді не слухаюся батьків.

23. Якщо при купівлі автомобілю мені доведеться вибирати між швидкістю та безпекою, то я оберу безпеку.

24. Я думаю, що мені сподобалося б займатися боксом.

25. Якби я міг вільно обирати професію, то став би дегустатором вин.

26. Я часто відчуваю потребу в гострих відчуттях.

27. Іноді мені так і хочеться зробити собі боляче.

28. Моє ставлення до життя добре описує прислів’я: „Сім разів відмір, один раз відріж”.

29. Я завжди купую квиток у транспорті.

30. Серед моїх знайомих є люди, які пробували одурманюючі токсичні речовини.

31. Я завжди виконую обіцянку, навіть якщо мені це не вигідно.

32. Буває, що мені так і хочеться вилаятися.

33. Мають рацію люди, які в житті слідують прислів’ю: „Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна”.

34. Бувало, що я випадково потрапляв у бійку після вживання спиртних напоїв.

35. Мені рідко вдається змусити себе продовжувати роботу після ряду прикрих невдач.

36. Якби в наш час проводилися бої гладіаторів, то я обов’язково в них взявби участь.

37. Буває, що іноді я говорю неправду.

38. Терпіти біль на зло всім буває навіть приємно.

39. Я краще погоджуся з людиною, чим стану сперечатися.

40. Якби я народився в давнину, то став би благородним розбійником.

41. Якщо немає іншого виходу, то суперечку можна вирішити й бійкою.

42. Бували випадки, коли мої батьки або інші дорослі висловлювали своє занепокоєння з приводу того, що я трохи випив.

43. Одяг повинен з першого погляду виділяти людину серед інших.

44. Якщо у фільмі немає жодної пристойної бійки – це погане кіно.

45. Іноді я нудьгую на уроках.

46. Якщо мене хтось випадково зачепив у натовпі, то я обов’язково вимагатиму від нього вибачень.

47. Якщо людина дратує мене, то я готовий виказати їй все, що про неї думаю.

48. Під час подорожей та поїздок я люблю відхилятися від звичайних маршрутів.

49. Мені сподобалася б професія дресирувальника хижих звірів.

50. Якщо вже ти сів за кермо мотоциклу, то варто їхати тільки дуже швидко.

51. Коли я читаю детектив, то мені часто хочеться, щоб злочинець втік від переслідування.

52. Іноді я просто не можу втриматися від сміху, коли чую непристойний жарт.

53. Я прагну уникати в розмові висловлювань, які можуть збентежити оточуючих.

54. Я часто засмучуюся через дрібниці.

55. Коли мені заперечують, я часто вибухаю та відповідаю різко.

56. Мені більше подобається читати про пригоди, ніж про кохання.

57. Щоб отримати задоволення, варто порушити деякі правила та заборони.

58. Мені подобається бувати в компаніях, де в міру випивають та розважаються.

59. Мене дратує, коли дівчата палять.

60. Мені подобається стан, який наступає, коли вип’єш у міру та в гарній компанії.

61. Бувало, що в мене виникало бажання випити, хоча я розумів, що зараз не час і не місце.

62. Сигарета в скрутну хвилину мене заспокоює.

63. Мені легко змусити інших людей боятися мене, іноді заради забави я це роблю.

64. Я зміг би своєю рукою знищити злочинця, справедливо засудженого до вищої міри покарання.

65. Задоволення – це головне, до чого варто прагнути в житті.

66. Я хотів би взяти участь у автомобільних перегонах.

67. Коли в мене поганий настрій, до мене краще не підходити.

68. Іноді в мене буває такий настрій, що я готовий першим почати бійку.

69. Я можу пригадати випадки, коли я був таким злим, що хапав першу річ, що попалася під руку, і ламав її.

70. Я завжди вимагаю, щоб оточуючі поважали мої права.

71. Мені сподобалося б стрибнути з парашутом.

72. Шкідливу дію алкоголю та тютюну на людину сильно перебільшують.

73. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось вдарить мене.

74. Я не отримую задоволення від відчуття ризику.

75. Коли людина в розпалі суперечки вдається до „сильних” висловлювань – це нормально.

76. Я часто не можу стримати свої відчуття.

77. Бувало, що я спізнювався на уроки.

78. Мені подобаються компанії, де всі жартують один над одним.

79. Секс повинен займати в житті молоді одне з головних місць.

80. Часто я не можу втриматися від суперечки, якщо хтось не згоден зі мною.

81. Іноді траплялося, що я не виконував шкільне домашнє завдання.

82. Я часто здійснював вчинки під впливом хвилинного настрою.

83. Мені здається, що я не здатний вдарити людину.

84. Люди справедливо обурюються, коли дізнаються, що злочинець залишився непокараним.

85. Буває, що мені доводиться приховувати від дорослих деякі свої вчинки.

86. Наївні простаки самі заслуговують того, щоб їх обдурювали.

87. Іноді я буваю такий роздратований, що гримаю по столу кулаком.

88. Тільки несподівані обставини та відчуття небезпеки дозволяють мені по-справжньому проявити себе.

89. Я спробував би якусь одурманюючу речовину, якби твердо знав, що це не нашкодить моєму здоров’ю та не призведе до покарання.

90. Коли я стою на мосту, то мене іноді так і тягне стрибнути вниз.

91. Всякий бруд мене лякає або викликає сильну огиду.

92. Коли я злюся, то мені хочеться когось вдарити.

93. Я вважаю, що люди повинні відмовитися від усякого вживання спиртних напоїв.

94. Я міг би на спір влізти на високу фабричну трубу.

95. Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти біль іншим людям.

96. Я міг би після невеликих попередніх пояснень керувати гелікоптером.

Запитання для дівчаток.

1. Я прагну в одязі слідувати найсучаснішій моді або навіть випереджати її.

2. Буває, що я відкладаю на завтра те, що повинна зробити сьогодні.

3. Якщо була б така можливість, то я б із задоволенням пішла служити в армію.

4. Буває, що іноді я сварюся з батьками.

5. Щоб досягти свого, дівчина іноді може й побитися.

6. Я узялася б за небезпечну для здоров’я роботу, якби за неї добре платили.

7. Іноді я відчуваю таке сильне занепокоєння, що просто не можу всидіти на місці.

8. Я іноді люблю пліткувати.

9. Мені подобаються професії, які пов’язані з ризиком для життя.

10. Мені подобається, коли мій одяг і зовнішній вигляд дратують людей старшого покоління.

11. Тільки дурні та боязкі люди виконують усі правила та закони.

12. Я віддала б перевагу роботі, яка пов’язана із змінами та подорожами, навіть якщо вона небезпечна для життя.

13. Я завжди говорю тільки правду.

14. Якщо людина в міру та без шкідливих наслідків вживає збудливі та психоактивні речовини – це цілком нормально.

15. Навіть якщо я злюся, то прагну нікого не сварити.

16. Я із задоволенням дивлюся бойовики.

17. Якщо мене образили, то я обов’язково повинна помститися.

18. Людина повинна мати право випивати стільки, скільки вона хоче та де вона хоче.

19. Якщо моя подруга спізнюється до призначеного часу, то я зазвичай зберігаю спокій.

20. Мені часто буває важко виконати роботу до точно встановленого часу.

21. Іноді я переходжу вулицю там, де мені зручніше, а не там, де належить.

22. Деякі правила та заборони можна відкинути, якщо чогось сильно захочеш.

23. Бувало, що я не слухалася батьків.

24. У автомобілі я більше ціную безпеку, ніж швидкість.

25. Думаю, що мені сподобалося б займатися карате або схожим видом спорту.

26. Мені сподобалася б робота офіціантки в ресторані.

27. Я часто відчуваю потребу в гострих відчуттях.

28. Іноді мені так і хочеться зробити собі боляче.

29. Моє ставлення до життя добре описує прислів’я: „Сім разів відмір, один раз відріж”.

30. Я завжди плачу за проїзд у громадському транспорті.

31. Серед моїх знайомих є люди, які пробували одурманюючі токсичні речовини.

32. Я завжди виконую обіцянки, навіть якщо мені це не вигідно.

33. Буває, що мені так і хочеться вилаятися.

34. Мають рацію люди, які в житті слідують прислів’ю: „Якщо не можна, але дуже хочеться, то можна”.

35. Бувало, що я випадково потрапляла у неприємну історію після вживання спиртних напоїв.

36. Я часто не можу змусити себе продовжувати яке-небудь заняття після прикрої невдачі.

37. Багато заборон в області сексу старомодні, і їх можна відкинути.

38. Буває, що іноді я говорю неправду.

39. Терпіти біль на зло всім буває навіть приємно.

40. Я краще погоджуся з людиною, чим стану сперечатися.

41. Якби я народилася в давнину, то стала б благородною розбійницею.

42. Добиватися перемоги в суперечці потрібно за будь-яку ціну.

43. Бували випадки, коли мої батьки, або інші люди висловлювали своє занепокоєння з приводу того, що я трохи випила.

44. Одяг повинен з першого погляду виділяти людину серед інших у натовпі.

45. Якщо у фільмі немає жодної пристойної бійки – це погане кіно.

46. Буває, що я нудьгую на уроках.

47. Якщо мене хтось випадково зачепив у натовпі, то я обов’язково буду вимагати вибачень.

48. Якщо людина дратує мене, то я готова виказати їй все, що я про неї думаю.

49. Під час подорожей, поїздок я люблю відхилятися від звичайних маршрутів.

50. Мені б сподобалася професія дресирувальниці хижих звірів.

51. Мені подобається відчувати швидкість під час їзди на автомобілі та мотоциклі.

52. Коли я читаю детектив, то мені часто хочеться, щоб злочинець відірвався від переслідування.

53. Буває, що я з цікавістю слухаю непристойний смішний анекдот.

54. Мені подобається бентежити та ставити у незручне становище оточуючих.

55. Я часто засмучуюся через дрібниці.

56. Коли мені заперечують, я часто „вибухаю” та різко відповідаю.

57. Мені подобається слухати або читати про криваві злочини або про катастрофи.

58. Щоб отримати задоволення, варто порушити деякі правила та заборони.

59. Мені подобається бувати в компаніях, де в міру випивають та розважаються.

60. Я вважаю цілком нормальним, якщо дівчина палить.

61. Мені подобається стан, коли знаходилися в гарній компанії та трохи вип’єш.

62. Бувало, що в мене виникало бажання випити, хоча я розуміла, що зараз не час і не місце.

63. Сигарета у скрутну хвилину мене заспокоює.

64. Деякі люди побоюються мене.

65. Я хотіла б бути присутньою при страті злочинця, якого справедливо засуджено до вищої міри покарання.

66. Задоволення – це головне, до чого варто прагнути в житті.

67. Якби я могла, то із задоволенням взяла б участь у автомобільних перегонах.

68. Коли в мене поганий настрій, до мене краще не підходити.

69. Іноді в мене буває такий настрій, що я готова першою почати бійку.

70. Я можу пригадати випадки, коли я настільки розсердилася, що хапала першу річ, що попадалася мені в руки, та ламала її.

71. Я завжди вимагаю, щоб оточуючі поважали мої права.

72. Мені хотілося б із цікавості стрибнути з парашутом.

73. Шкідливу дію алкоголю та тютюну на людину сильно перебільшують.

74. Щасливі ті, хто вмирає молодими.

75. Я отримую задоволення, коли трохи ризикую.

76. Коли людина в розпалі суперечки вдається до лайок – це допустимо.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.122 сек.)