АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Та рівень його моральності

Читайте также:
  1. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
  2. Автономно гуманістичне обґрунтування моральності в епоху Відродження та Новий час
  3. Академічний рівень
  4. Базовий рівень підготовки.
  5. В. Творчий рівень
  6. Види безробіття. Фактичний та природний рівень безробіття.
  7. Визначення місця даного готелю на ринку туристичних послуг. Охарактеризувати контингент мешканців та середній рівень завантаженості протягом року і порівняно з минулим
  8. Витікання рідини через отвори і насадки під рівень при постійному напорі
  9. Державний рівень організації господарської діяльності та керівництво нею
  10. Дискусійний характер спілкування в аудиторії та рівень його моральності
  11. Економіка країн-членів ЄС: рівень розвитку, спільні та специфічні проблеми
  12. Економіка країн-членів ЄС: рівень розвитку, спільні та специфічні проблеми

 

Суперечка в аудиторії - це зіткнення різних думок, під час якого кожна із сторін відстоює свою позицію. У науці природа суперечки розглядалася неодноразово. Найкраще це зробив С. І. Поварнін. Його книга "Суперечка. Про теорію та практику суперечки" — пер­ша спроба серйозно розібратися в цій проблемі.

Єдиної класифікації суперечки в науковій та методичній літера­турі немає. До основних факторів, що впливають на визначення виду суперечки, належать її мета, моральна та соціальна значущість пред­мета, форма та кількість учасників обговорення.

За метою суперечки поділяються на такі:

• суперечка як засіб пошуку істини. Вона використовується для перевірки якоїсь думки, ідеї. Із глибини віків до нас дійшов афоризм: "У суперечці народжується істина";

• суперечка як переконання іншої сторони. Досягти його мож­на лише тоді, коли відправник сам глибоко переконаний у предметі обговорення, а інша людина готова до сприймання;

• суперечка заради перемоги. Для деяких людей головне — перемога в будь-який спосіб. Вони керуються тезою "переможців не судять". Останнє слово завжди намагаються залишити за со­бою;

• Суперечка заради суперечки. Іноді такий вид суперечки нази­вають "суперечка-спорт". Людині подобається сам процес, для неї не так важливо, про що йдеться і які будуть результати;

•, понад усе цікавить, як можна довести чи спростувати певне положення;

суперечка як гра. Тут мета — домогтися спростування опонен­том його першої тези. У цьому разі можна користуватися для відповіді лише словами "так" чи "ні".

Отже, суперечка призначена для досягнення трьох цілей: виправ­дання своїх думок, спростування думок опонента та одержання до­даткової інформації.

Розрізняють ще два види суперечки: зосереджену — коли її учасники дотримуються основної тези і говорять лише для того, щоб захистити або спростувати її; безформну — думки учасників суперечки перескакують з однієї тези на іншу. Врешті-решт, вони запитують: "А з чого ж ми починали?".

На специфіку суперечки впливає кількість осіб, які беруть у ній участь. За цією ознакою можна виокремити суперечку-монолог, суперечку-діалог і суперечку полілог. Останні два види характерні саме для аудиторії. Тут суперечка може бути масовою (якщо в ній беруть участь усі присутні) або груповою (сперечається лише певна частина присутніх).

Чи завжди варто вступати в суперечку в аудиторії? Доцільні­ше ухилитися від неї. Якщо цього не можна зробити, то досвідчені промовці вважають, що поводитися треба за принципом "на війні — як на війні", викриваючи нечесні або помилкові докази опонента, використовуючи логічні прийоми. Проте в цьому разі існує межа, яку порядна людина не переступає. Зрозуміло, високий моральний рівень матиме суперечка, в якій присутні ставляться один до одного з повагою, проявляють розум, такт, людяність. На жаль, дуже часто, особливо за відсутності доказів, на людей навішують ярлики: "дема­гог", "екстреміст", "крикун" та ін.

Звичайно, суттєвими елементами культури суперечки є вміння слухати та вміння говорити, дотримуючись етичних норм і правил. У Давній Індії, наприклад, існували спеціальні процедури, за допомо­гою яких встановлювали, чи має людина моральні якості, необхідні для того, щоб вести чесну та пізнавально-орієнтовану суперечку. Лише за наявності якостей, що сприяють встановленню взаєморозу­міння, високій моральній культурі спілкування, людині довіряли керувати іншими.

 

 

ВИСНОВКИ:

• Спілкування в аудиторії — це взаємодія, в якій беруть ак­тивну участь рівноправні партнери — промовець та люди, котрі його слухають.

• Оратор є основним джерелом впливу на аудиторію. Ефек­тивність спілкування значною мірою залежить від його моральних і соціально-психологічних та інтелектуальних характеристик.

• Орієнтованість, мотивація та цілеспрямованість — необхідні умови ефективного спілкування оратора з аудиторією.

• Ораторське мистецтво промовця — це насамперед мистец­тво переконання, впливу на людей.

• Позитивний результат матиме лише така суперечка в ауди­торії, яка відбувається на високому моральному рівні, коли

 

обидві сторони дотримуються моральних цінностей та етич­них норм.

 

Питання для обговорення:

1. Чим спiлкування в аудиторiї вiдрiзняється вiд його форм?

2. Яку роль вiдiграє контакт у спiлкуваннi лектора з аудиторiєю?

3. Що є моральною основою спiлкування в аудиторiї?

4. Що необхiдно знати промовцевi для того, щоб забезпечити ефективне спiлкування в аудиторiї i досягти поставленої мети?

5. У чому полягає ораторське мистецтво промовця?

6. Якi особливостi має суперечка в аудиторiї?

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ

ТА РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Демосфен. Речи. — М., 1954.

2. Кенійський Георгій. Історія Русів: Пер. І. Драча. — К., 1991.

3. Лекционная пропаганда: вопросьі теории, организации и мето­дики.- К., 1989.

4. Леонтьев А. А. Лекция как общение. — М., 1974.

5. Леонтьев А. А. Психологические особенности деятельности лектора. — М., 1981.

6. Леонтьев А. А. Психология общения. — М., 1997.

7. Михневич А. Е. Ораторское искусетво лектора. — М., 1984.

8. Ножин Е. А. Мастерство устного вьіступления: Учеб. посо­бие.- М., 1978.

9. Павлова К. Г. Психология спора. — Владивосток, 1988.

10.Парьиин Б. Д. Основи социально-психологической теории. — М, 1971.

11.Поварнин С. И. Спор. О теории и практике спора // Вопр. философии.— 1990.— № 3.

12.Поуст Е. Американський етикет. — К.; Тернопіль, 1991.

 

Мiнiстерство освiти та науки України Днiпропетровський технiкум зварювання та електронiки iменi Е. О. Патона

 

Лекцiя №13 з предмету: «Етики i психологiї дiлового спiлкування» на тему:«Етика та етикет у дiловому спiлкуваннi з iноземцями»

 

Викладач: Важданова Г. I.

 

м. Днiпропетровськ, 2011р.

 

План:

^ Етичні засади спілкування з іноземцями

^ Етика усного ділового спілку­вання з іноземцями

^ Знайомство

^ Вітання

^ Візитна картка

^ Ділові переговори

^ Особливості письмового діло­вого спілкування

^ Рекомендації щодо особливо­стей поведінки в різних краї­нах

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)