АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ТА ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ БЮДЖЕТІВ

Читайте также:
  1. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  2. Аналіз розробки нафтових родовищ
  3. Аналіз розробки родовищ природних газів
  4. Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
  5. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
  6. Варіанти завдань розробки принципових електричних
  7. Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
  8. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів
  9. Видатки та кредитування місцевих бюджетів
  10. Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
  11. Визначення показників розробки газового родовища при газовому режимі
  12. Визначення показників розробки газоконденсатного родовища

Для студентів, які навчаються за галуззю знань

Економіка та підприємництво»

За напрямом підготовки

Фінанси і кредит»

Освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

 

 

ЛЬВІВ – 2010

УДК

ББК

Засоби діагностики знань студентів з навчальної дисципліни «Бюджетування діяльності суб’єктів господарювання / Укладач: к.е.н., в.о. доцента Пасінович І.І. – Львів, 2010. –23с.

 

 

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри фінансів суб’єктів господарювання

Протокол № 1 від 02.09.2010 р.

Зав. кафедри__________

д.е.н.. професор Васьківська К.В.

 

ББК

ЛДФА, 2010

Тема 1: ПЛАНУВАННЯ ЯК ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

1. Планування – це:

а) аналіз перспектив розвитку підприємства в порівнянні з іншими підприємствами тієї ж галузі;

б) вибір оптимальної альтернативи розвитку підприємства, враховуючи існуючі обмеження щодо засобів його реалізації;

в) процес визначення цілей, які підприємство хоче досягнути за певний період, а також засобів, шляхів і умов їх досягнення;

г) порівняння основних показників роботи підприємства у майбутньому і звітному періодах.

 

2. Який тип планування спирається на кількісні моделі, які вважаються точним відображенням проблем:

а) інкрементальне;

б) формальне;

в) директивне;

г) системне.

 

3. Який вид планування носить рекомендаційний направляючий характер:

а) директивне;

б) інкрементальне;

в) індикативне;

г) стратегічне.

 

4. Формалізованим результатом планувальної діяльності є:

а) виявлення ймовірних ризиків;

б) розробка плану як моделі майбутнього стану підприємства;

в) покращення конкурентних позицій на ринку;

г) підвищення ефективності діяльності підприємства в майбутньому.

 

5. В основі розробки планів підприємств лежать:

а) величина попиту на продукцію;

б) завдання, встановлені вищестоящою організацією;

в) договори на поставку продукції;

г) середньогалузеві показники.

 

6. Який принцип планування передбачає необхідність коригування планових показників у випадку змін зовнішнього або внутрішнього середовища:

а) системності;

б) оптимальності;

в) гнучкості;

г) партисипативності.

 

7. Переваги у здійснені планування найбільшою мірою належить:

а) малим підприємствам;

б) середнім підприємствам;

в) великим підприємствам;

г) всі відповіді правильні.

 

8. Поточне планування є функціє менеджерів:

а) вищої ланки;

б) середньої ланки;

в) низової ланки;

г) всі відповіді правильні.

 

9. Що з переліченого не відноситься до функцій поточного планування:

а) розподіл виробничих ресурсів;

б) адаптація до зовнішнього середовища;

в) розподіл роботи між виконавцями;

г) координація роботи структурних підрозділів.

 

10. Що відноситься до переваг стратегічного планування:

а) прогнозування майбутніх проблем;

б) зменшення господарського ризику;

в) ув′язка планових показників структурних підрозділів підприємства;

г) універсальність підходів при прийняті рішень;

д) високий рівень обґрунтованості управлінських рішень.

 

11. Фінансове планування згідно П(С)БО здійснюється за такими напрямками діяльності підприємства:

а) операційною діяльністю;

б) інвестиційною діяльністю;

в) фінансовою діяльністю;

г) всі відповіді правильні.

 

12. Фінансовий план складається:

а) у випадку зовнішнього фінансування;

б) одночасно із фінансовою звітністю;

в) на початковому етапі формування зведеного поточного плану;

г) на кінцевому етапі формування зведеного поточного плану підприємства.

 

13. Фінансове планування може бути:

а) стратегічним;

б) поточним;

в) оперативним;

г) всі відповіді правильні.

 

14. Фінансовий план підприємства не включає:

а) баланс грошових надходжень і витрат;

б) визначення точки беззбитковості;

в) баланс матеріально-технічного забезпечення;

г) баланс активів і пасивів.

15. Фінансовий результат на кінець планового періоду відображено у:

а) плані доходів і видатків;

б) плані поступлень і виплат;

в) балансі активів і пасивів;

г) платіжному календарі;

д) касовому плані.

Тема 2: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ БЮДЖЕТУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1. Бюджет - це:

а) план діяльності підприємства або підрозділу в кількісному вираженні;

б) кошторис;

в) система адресних завдань щодо виробництва продукції відповідного асортименту;

г) програма заходів стосовно модернізації основних фондів підприємства.

 

2. Будь-який бюджет відповідно до балансового підходу формування складається з такої кількості частин:

а) однієї;

б) двох;

в) трьох;

г) залежно від виду бюджету і його призначення.

3. Основними причинами, що зумовлюють необхідність впро­вадження бюджетування, є:

а) вирішення проблем із платоспроможністю підприємства;

б) низька кваліфікація працівників;

в) застаріла технологія виробництва;

г) забезпечення цільового використання ресурсів підприємства.

 

4. Найбільш результативним є впровадження та використання бюджетування на:

а) великих підприємствах;

б) малих підприємствах;

в) середніх підприємствах;

г) асоціаціях.

 

5. Метою бюджетування на підприємстві є:

а) визначення стратегії розвитку підприємства;

б) виявлення потреб в грошових ресурсах і оптимізація грошових потоків;

в) оцінка перспектив розвитку підприємства;

г) мотивація керівників на місцях на досягнення цілей підприємства.

 

6. Бюджетування створює для підприємства такі переваги:

а) забезпечує цільове використання та економію ресурсів організації;

б) вирішує проблеми технічного переоснащення;

в) сприяє модернізації основних виробничих фондів;

г) зміцнення фінансової дисципліни на підприємстві.

 

7. До основних характеристик бюджетування належать:

а) короткостроковість (до одного року) і внутрішня спрямованість;

б) високий рівень конкретизації;

в) тісний взаємозв′язок із контролем та аналізом відхилень;

г) всі відповіді правильні

 

8. До принципів побудови бюджетів не належать:

а) принцип альтернативності.

б) принцип координування;

в) принцип партисипативності;

г) принцип системності;

 

9. До принципів функціонального призначення бюджетів на­лежать:

а) принцип гнучкості;

б) принцип цільового використання фінансових ресурсів підприємства;

в) принцип інноваційного спрямування;

г) принцип цілеспрямованості.

 

10. До принципів змістового наповнення бюджетів належать:

а) принцип збалансованості;

б) принцип декомпозиції;

в) принцип активізаційної дії;

г) принцип координування.

Тема 3: МІСЦЕ БЮДЖЕТУВАННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1. Бюджетування як управлінська технологія реалізується в такій послідовності:

а) інформаційне забезпечення, визначення цілей, завдань та методів розроблення бюджетів, формування моделі консолідації бюджетних показників;

б) бюджетне планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання;

в) визначення показників, розроблення заходів, формуван­ня бюджетів;

г) формування центрів відповідальності, створення бюджет­ного комітету, здійснення автоматизації бюджетування.

 

2. Основними споживачами бюджетної інформації підприємств є:

а) власники;

б) керівники вищого рівня;

в) Державна податкова адміністрація;

г) керівники середнього рівня.

 

3. Бюджетна система підприємства − це:

а) те саме, що і технологія бюджетування;

б) процес аналізу бюджетів на підприємстві;

в) процес формування бюджетної структури управління організацією;

г) сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, що задіяні у процесі формування та реалізації бюджетів.

 

4. Положення про преміювання працівників підприємства за виконання та перевиконання бюджетних показників є методом менеджменту, що застосовується на етапі:

а) бюджетного планування;

б) бюджетного організування;

в) бюджетного мотивування;

г) бюджетного контролювання.

 

5. До економічних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) збільшення канцелярської роботи;

б) опір працівників;

в) відсутність чітко визначених цілей впровадження бю­джетування;

г) зростання ресурсних потреб.

 

6. До технічних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) існування часового лагу між впровадженням бюджетування та отриманням результатів;

б) незрозумілість процедури консолідування бюджетних показників;

в) проблема адаптації програмних і технічних засобів;

г) невідпрацьована методологія бюджетування.

 

7. До організаційних проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) проблема вибору адекватних методів розроблення бюджетів;

б) відсутність автоматизованих систем для здійснення бюджетних процедур;

в) надлишкова деталізація статей бюджету;

г) збільшення канцелярської роботи.

8. До соціальних проблем впровадження та застосування бю­джетних систем на підприємствах належать:

а) значні витрати часу на збільшення ітерацій у процесі бюджетування;

б) зростання навантаження на працівників, задіяних у про­цесі бюджетування;

в) неправильна реалізація розробленої методології бюдже­тування;

г) невідпрацьованість мотиваційних механізмів.

 

9. До часових проблем впровадження та застосування бюджетних систем на підприємствах належать:

а) очікування надмірного ефекту від впровадження технічних засобів;

б) невідповідне проектування бюджетної структури управ­ління;

в) пасивність працівників підприємства;

г) існування часового лагу між впровадженням бюджетуван­ня та отриманням результатів.

10. Типовий проект автоматизації бюджетування на підприємстві охоплює такі етапи:

а) проектування бюджетної системи та створення необхід­ної технічної архітектури;

б) розроблення бюджету руху грошових коштів;

в) формування бюджетів центрів відповідальності;

г) вибір, встановлення, налагодження та тестування про­грамної продукції.

Тема 4: БЮДЖЕТНЕ ПЛАНУВАННЯ

1. Бюджетне планування є одним із етапів реалізації:

а) стратегічного планування;

б) поточного планування;

в) перспективного планування;

г) державного планування.

 

2. Бюджетне планування охоплює такі етапи:

а) формування стратегії діяльності підприємства;

б) розроблення заходів досягнення обраної стратегії;

в) забезпечення консолідування бюджетних показників;

г) вибір методів бюджетного планування.

 

3. Тривалість бюджетного періоду залежить від чинників:

а) державного регулювання;

б) тривалості виробничого циклу;

в) сезонності;

г) всі відповіді правильні.

 

4. Який з принципів бюджетного планування передбачає оперативне реагування процесу бюджетного планування та бюджетів на вплив зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування:

а) принцип точності;

б) принцип збалансованості;

в) принцип гнучкості;

г) принцип оптимальності.

 

5. Який принцип функціонального призначення бюджетів полягає у залученні до процесу бюджетного планування працівників, які надалі братимуть участь у реалізації бюджетів:

а) принцип партисипативності;

б) принцип координації;

в) принцип своєчасності доведення до виконавців;

г) принцип цілеспрямованості.

 

6. Що не може бути використано в якості інформаційного забезпечення розроблення бюджетів підприємства:

а) стратегічний план підприємства;

б) планово-кошторисна документація;

в) результати аналізу бухгалтерської звітності;

г) прогнозні розрахунки щодо реалізації продукції;

д) правильної відповіді немає.

 

7. Проставте у відповідних рамках послідовність етапів бюджетного планування:

а) інформаційне забезпечення бюджетного планування: (___);

б) вибір методів бюджетного планування: (___);

в) формування зведених бюджетів підприємства: (___);

г) забезпечення консолідування бюджетних показників (___);

д) визначення видів, складу і структури бюджетів підприємства: (___);

е) встановлення цілей і завдань бюджетного планування (___);

 

Тма54: МЕТОДИ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ

ТА ПІДХОДИ ДО РОЗРОБКИ БЮДЖЕТІВ

1. Методи бюджетного плануванняце:

а) способи та прийоми розроблення бюджетів в організації;

б) способи впливу керуючої системи організації на керовану;

в) інструменти аналізу виконання бюджетних показників;

г) процедури корегування бюджетів підприємства.

 

2. В основі балансового підходу лежить:

а) рівноважне узгодження потреб та ресурсів;

б) формування адресних завдань з виробництва певних видів продукції;

в) виявлення залишків запасів на складах;

г) формування програми розвитку підприємства.

 

3. За порядком розроблення бюджетів виділяють такі методи бюджетного планування:

а) метод стабільного бюджетного планування;

б) метод фіксованого бюджетного планування;

в) метод синхронного бюджетного планування;

г) метод послідовного бюджетного планування.

 

4. За способом розрахунку планових бюджетних показників виділяють такі методи бюджетного планування:

а) нормативний метод бюджетного планування;

б) динаміко-статистичний (екстраполяційний);

в) метод гнучкого бюджетного планування;

г) метод неперервного бюджетного планування.

 

5. За вхідною базою бюджетного планування виділяють такі методи бюджетного планування:

а) метод бюджетного планування з нульової бази;

б) метод бюджетного планування за центрами відповідаль­ності;

в) динаміко-статистичний метод бюджетного планування;

г) факторний метод бюджетного планування.

 

6. На підприємстві, що характеризується високим рівнем ди­версифікації діяльності, при розробленні бюджетів доцільно застосовувати:

а) метод бюджетного планування за операціями;

б) метод бюджетного планування за центрами відповідальності;

в) метод бюджетного планування за видами бізнесу;

г) метод бюджетного планування за проектами та програ­мами.

 

7. При використанні неперервного методу бюджетного планування:

а) бюджети формуються на визначений бюджетний період та не підлягають перегляду протягом періоду виконання;

б) бюджети формуються для декількох діапазонів ділової активності з урахуванням оптимістичних та песимістичних про­гнозів;

в) бюджети перманентно корегуються відповідно до змін середовища функціонування;

г) бюджетний період постійно зміщується.

 

8. При використанні факторного методу бюджетного плану­вання для оцінювання рівня узгодженості експертів, які визначають пріоритетність факторів впливу на підприємство у майбутньому бюджетному періоді, використовують показники:

а) коефіцієнт конкордації;

б) Р-критерій Фішера;

в) коефіцієнт кореляції;

г) коефіцієнт рентабельності.

 

9. Відповідно до поопераційного методу бюджетного плану­вання під операцією розуміють:

а) окрему технологічно однорідну частину виробничого процесу, що виконується на одному робочому місці одним ро­бітником чи групою;

б) наскрізну міжфункціональну систему взаємозалежних споріднених процедур, реалізація яких призводить до використання ресурсів з метою створення певної продукції, що має цінність для внутрішньоорганізаційних чи зовнішніх спожи­вачів та формування конкурентних переваг підприємства;

в) потенційну здатність людини виконувати роботу;

г) визначений перелік правил та процедур щодо виконання систематичних робіт.

10. Перевагами динаміко-статистичного методу бюджетного планування є:

а) високий рівень точності у розрахунку бюджетних показ­ників;

б) не потребує високої кваліфікації розробників бюджетів;

в) враховує майбутні умови діяльності підприємства;

г) не потребує застосування програмного забезпечення.

 

11. Вибір методів бюджетного планування залежить від:

а) стабільності середовища функціонування;

б) кваліфікації розробників бюджету;

в) життєвого циклу підприємства;

г) стану основних фондів підприємства.

 

12. Гнучкий бюджет показує:

а) бюджет реалізації при різному обсязі діяльності;

б) розміри витрат і результатів при різному обсягу діяльності;

в) бюджет прямих витрат на оплату праці при різному обсягу діяльності;

г) всі відповіді правильні.

13. Різновидами фіксованих бюджетів є:

а) бюджет «від досягнутого»;

б) бюджети з опрацюванням додаткових варіантів;

в) бюджети «з нуля»;

г) всі відповіді правильні.

14. Бюджети «від досягнутого» складають:

а) на основі опрацювання додаткових варіантів (наприклад, при яких сума витрат скорочується або збільшується на 5, 10, 20%);

б) виходячи з припущення про те, що для даного центру відповідальності бюджет складається вперше;

в) на основі статистичних даних минулих періодів з урахуванням можливої зміни умов діяльності підприємства;

г) встановлення критеріїв досягнення мети.

15. Бюджет «з нуля» розробляється, виходячи з припущення, що:

а) плануються від досягнутого;

б) опрацьовуються додаткові варіанти;

в) бюджет складається вперше;

г) всі відповіді правильні.

16. Підхід до розробки бюджетів для центру виручки:

а) гнучкий бюджет;

б) бюджет «від досягнутого»;

в) бюджет з опрацюванням додаткових варіантів;

г) всі відповіді правильні.

17. Підхід до розробки бюджетів для центру прибутку:

а) від досягнутого;

б) з опрацюванням додаткових варіантів;

в) «з нуля»;

г) всі відповіді правильні.

 

18. Підхід до розробки бюджетів для центру інвестицій:

а) поточний бюджет;

б) гнучкий бюджет;

в) фіксований бюджет;

г) всі відповіді правильні.

 

19. До методів ієрархічного бюджетного планування належать:

а) метод централізованого бюджетного планування («зверху-вниз»);

б) метод децентралізованого бюджетного планування («знизу-вверх»);

в) метод «зустрічного» бюджетного планування («круговим способом»);

г) методи жорсткого апаратного бюджетного планування.

 

 

Тема 6: НОРМАТИВНА БАЗА РОЗРОБКИ БЮДЖЕТІВ

1. Норми − це:

а) встановлені величини, що характеризують витрати трудових, матеріальних, фінансових ресурсів в умовах найбільш раціонального діапазону ділової активності з урахуванням організа­ційних, техніко-технологічних, виробничо-господарських, со­ціальних, фінансових та інших умов функціонування;

б) регламентовані розрахункові величини витрат праці, режимів роботи обладнання, чисельності тощо;

в) показники нормативів;

г) показники місткості.

 

2. Нормативи − це:

а) встановлені величини, що характеризують витрати трудових, матеріальних, фінансових ресурсів в умовах найбільш раціонального діапазону ділової активності з урахуванням організаційних, техніко-технологічних, виробничо-господарських, соціальних, фінансових та інших умов функціонування;

б) регламентовані розрахункові величини витрат праці, ре­жимів роботи обладнання, чисельності тощо;

в) показники норм;

г) показники ресурсовіддачі.

 

3. До сумарних методів розроблення норм належать:

а) аналітично-дослідницький метод;

б) досвідний метод;

в) статистичний метод;

г) аналітично-розрахунковий метод.

 

4. Техніко-обгрунтовані норми розробляються на засадах застосування:

а) досвідного методу;

б) статистичного методу;

в) порівняльного методу;

г) аналітично-розрахункового методу.

 

5. За рівнем формування виділяють норми:

а) тимчасові;

б) умовно-постійні;

в) галузеві;

г) внутрішньоорганізаційні.

 

6. За ступенем агрегування виділяють норми:

а) сезонні;

б) укрупнені;

в) типові;

г) досвідно-статистичні.

 

7. За обов'язковістю застосування виділяють норми:

а) директивні;

б) разові;

в) індикативні;

г) єдині.

 

8. До матеріальних норм і нормативів не відносяться:

а): тривалість чергових відпусток;

б): норми оплати відряджень;

в): норми витрачання електроенергії;

г): норми технологічних відходів матеріалів;

д): нормативна трудомісткість виробництва;

е): норми амортизаційних відрахувань.

 

9. До фінансових норм і нормативів відносять:

а): норми амортизаційних відрахувань, податкові ставки;

б): відрахування у фонди соціального забезпечення;

в): внутрішня норма рентабельності, норматив фондовіддачі;

г): тривалість і виробничого циклу, величина партії деталей.

 

10. До трудових норм і нормативів належить:

а): норми видачі спецодягу;

б): норми часу і виробітку;

в): норми обслуговування;

г): норми управління;

д): норми витрат основного матеріалу.

11. До норм витрат сировини та матеріалів належать:

а) норми чисельності;

б) норми керованості;

в) норми витрат інструменту;

г) норми відходів, браку та втрат.

 

12. До норм використання засобів праці належать:

а) норми обслуговування;

б) норми тривалості виробничих циклів виготовлення про­дукції;

в) норми змінності роботи обладнання;

г) норми використання середньорічної потужності.

 

13. До норм організування виробництва належать:

а) норми незавершеного виробництва;

б) норми ділової активності;

в) норми часу на обслуговування;

г) норми встановлення обладнання.

 

14. Якість норм і нормативів характеризують такі параметри:

а) точність і обґрунтованість;

б) прогресивність і стабільність;

в) динамічність і напруженість;

г) всі відповіді правильні.

 

15. Яка група норм і нормативів визначає умови використання ресурсів:

а) витрачальні;

б) режимні;

в) ефективності;

г) специфіковані.

 

 

Тема 7: СТРУКТУРУВАННЯ ТА КОНСОЛІДУВАННЯ БЮДЖЕТІВ ПІДПРИЄМСТВА

1. Якщо у бюджеті ресурсна частина відповідає частині потреб, то він:

а) збалансований;

б) дефіцитний;

в) профіцитний;

г) плинний.

 

2. Бюджети, які розробляються на визначений бюджет­ний період та не корегуються протягом періоду виконання, на­зивають:

а) гнучкі,

б) неперервні;

в) фіксовані;

г) актуалізовані.

 

3. Бюджети, які розробляють одночасно для декількох діа­пазонів ділової активності, називають:

а) жорсткі;

б) неперервні;

в) гнучкі;

г) плинні.

 

4. Бюджети, які перманентно корегуються зі зміщенням бюджетного періоду, називають:

а) стабільні;

б) операційні;

в) гнучкі;

г) неперервні.

 

5. Процес бюджетування виробничого підприємства починається зі складання:

а) бюджету виробництва;

б) бюджету продажу;

в) бюджету капітальних вкладень;

г) бюджету закупок матеріалів;

д) бюджету використання матерілів.

 

6. У процесі складання бюджету виробництва визначаються:

а) кількість і номенклатура матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми;

б) кількість і номенклатура матеріалів, які необхідно придбати в бюджетному періоді;

в) номенклатура та обсяг випуску продукції в бюджетному періоді;

г) прогноз збуту за видами продукції в натуральному і вартісному виразі.

 

7. Бюджет використання матеріалів − це плановий документ, у якому визначено:

а) кількість і номенклатуру матеріалів, які необхідно придбати в бюджетному періоді;

б) кількість і номенклатуру матеріалів, необхідних для виконання виробничої програми;

в) кількість і номенклатуру продукції, яку необхідно виробити в бюджетному періоді;

г) розмір накладних витрат, які пов′язані з виробництвом продукції.

8. Бюджет витрат на збут складається на основі бюджетів:

а) виробництва;

б) загальновиробничих витрат;

в) собівартості виготовленої продукції;

г) продажу.

 

9. Бюджет прямих витрат на оплату праці виробничого підприємства складається на основі:

а) бюджету виробництва;

б) бюджету продажу;

в) технологічних норм праці на одиницю продукції;

г) бюджету собівартості реалізованої продукції;

д) тарифних ставок робітників відповідної кваліфікації;

е) бюджету виробничих накладних витрат.

 

10. Операційні бюджети − це:

а) сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства;

б) сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток;

в) сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства;

г) бюджети доходів і витрат по основниму виду діяльності підприємства.

 

11. Генеральний (зведений) бюджет − це:

а) сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства;

б) сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток;

в) сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства;

г) бюджети доходів і витрат по основниму виду діяльності підприємства.

 

12. Які з наведених бюджетів формують поточний (операційний) бюджет фірми:

а): бюджети продаж, комерційних витрат, виробництва, виробничих запасів;

б): бюджети прямих затрат на матеріали, на оплату праці, загальнозаводських накладних витрат, управлінських витрат;

в): прогнозні звіти про прибутки і збитки;

г): інвестиційний та касовий бюджет;

д): прогноз балансового звіту.

 

13. До фінансових бюджетів відносять:

а) бюджет капітальних інвестицій;

б) бюджет продажу;

в) бюджетний баланс;

г) бюджетний звіт про прибуток;

д) бюджет грошових коштів.

14. У бюджет витрат на маркетингові комунікації включають­ся витрати на:

а) рекламу;

б) паблік-рілейшнз;

в) заробітну плату адміністративного персоналу;

г) амортизацію загальновиробничих приміщень.

 

15. У плані реалізації за періодами відображається продукція:

а) відвантажена;

б) частково оплачена;

в) цільовий рівень запасів готової продукції;

г) повністю оплачена.

 

16. Бюджет руху грошових коштів підприємства відображає:

а) доходи і витрати;

б) активи і пасиви;

в) надходження і видатки;

г) грошові потоки.

 

17. Для яких видів витрат доцільне складання гнучкого бюджету:

а) частково регульованих витрат;

б) повністю регульованих витрат;

в) слабо регульованих витрат;

г) постійних витрат.

 

18. Матриця Моблі дозволяє:

а) розробити бюджет активів і пасивів;

б) розробити бюджет руху грошових коштів;

в) розробити бюджет доходів та витрат;

г) взамопов'язати три основних бюджети підприємства.

19. Які з перерахованих відділів відповідають за підготовку наведених бюджетів (фінансових планів): відділ маркетингу (ВМ), виробничий відділ (ВВ), відділ постачання (ВП), відділ праці і зарплати (ЗП), планово-економічний відділ(ПЕВ), фінансовий відділ (ФВ). Проставте абревіатури у відповідні рамки:

А: прогнози звітів про прибутки і збитки, рух грошових

коштів, балансу (_______)

Б: бюджет витрат на матеріали (_______)

В: бюджет виробництва (_______)

Г: бюджет продаж і комерційних витрат (_______)

Д: бюджети загально виробничих, управлінських та

капітальних витрат (_______)

 

20. Проставте послідовність етапів процесу підготовки бюджету:

А: визначення руху грошових коштів та інших фінансових показників;

Б: складання запланованих фінансових звітів;

В: розрахунок виробничих та експлуатаційних витрат;

Г: визначення очікуваного обсягу виробництва;

Д: підготовка прогнозу продаж (плану збуту).

 

Тема 8: БЮДЖЕТНЕ МОТИВУВАННЯ ТА ОРГАНІЗУВАННЯ

1. Бюджетне організування:

а) дозволяє забезпечити реагування на непередбачувані зміни;

б) забезпечує систематичний моніторинг реалізації бюджетних процесів;

в) формує мотиваційні механізми до активізації та якісної реалізації бюджетних процесів;

г) формує механізми відповідальності, визначає обсяги повноважень і функцій працівників при реалізації бюджетування.

2. Бюджетне мотивування:

а) дозволяє забезпечити реагування на непередбачувані зміни;

б) забезпечує систематичний моніторинг реалізації бюджетних процесів;

в) формує мотиваційні механізми до активізації та якісної реалізації бюджетних процесів;

г) формує механізми відповідальності, визначає обсяги повноважень і функцій працівників при реалізації бюджетування.

 

3. Бюджетне організування включає:

а) посадові інструкції працівників бюджетного комітету;

б) звіти про виконання бюджетів;

в) схему документообігу при бюджетуванні;

г) норми та цільові ліміти бюджетних показників.

4. Центри відповідальності за обсягом повноважень та відпо­відальності поділяють на:

а) обслуговуючі;

б) тотожні;

в) центри вартості;

г) збутові.

 

5. Центри відповідальності за функціональним принципом поділяють на:

а) центри інвестицій;

б) центри обороту;

в) центри прибутку;

г) матеріальні.

 

6. Центри відповідальності за зв'язком з діючою організацій­ною структурою управління поділяють на:

а) керівні;

б) виробничі;

в) обслуговуючі;

г) інтегровані.

 

7. Бюджетний комітетце:

а) планово-економічний відділ;

б) бухгалтерія;

в) спеціальна постійно діюча формальна група;

г) спеціальна тимчасово діюча формальна група.

 

8. Бюджетний комітет складається із:

а) керівників інституційного рівня управління;

б) основних робітників;

в) спеціально залучених експертів з бюджетування;

г) допоміжних робітників.

 

 

Т ема 9: ВРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У БЮДЖЕТУВАННІ

1. Імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків для підприємства у формі втрачання доходів або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності − це:

а) ринковий ризик;

б) підприємницький ризик;

в) фінансовий ризик;

г) всі відповіді правильні.

 

2. Який з факторів, що впливають на рівень фінансових ризиків, не відносяться до внутрішніх:

а) розмір власного капіталу;

б) основні напрями фінансової стратегії підприємства;

в) кон′юнктура попиту і пропозиції на фінансовому ринку;

г) склад і структура використовуваних активів.

3. До ресурсних бюджетних ризиків належать:

а) економічні ризики;

б) матеріальні ризики;

в) майнові ризики;

г) маркетингові ризики.

 

4. До виробничо-господарських ризиків належать:

а) інноваційні ризики;

б) соціальні ризики;

в) торгівельні ризики;

г) енергетичні ризики.

5. До комерційних ризиків належать:

а) технічні ризики;

б) політичні ризики;

в) транспортні ризики;

г)науково-технічні ризики.

 

6. Для бюджету доходів та витрат характерними є такі ризики:

а) втрати чи недоотримання доходів;

б) втрати платоспроможності;

в) негативної зміни структури капіталу;

г) отримання збитків.

 

7. Коефіцієнт комерційного ризику розраховується як співвідношення:

а) прогнозованих обсягів збитків до очікуваного обсягу до­ходів;

б) прогнозованих обсягів доходів до очікуваного обсягу збитків;

в) прогнозованих обсягів витрат до прогнозованих обсягів доходів;

г) прогнозованих обсягів доходів до очікуваних обсягів витрат.

 

8. До методів управління ризиками належать:

а) уникнення ризиків;

б) екстраполяція;

в) локалізація ризику;

г) лімітування.

Тема 10: СПОСОБИ КОНТРОЛЮВАННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ БЮДЖЕТІВ

1. Бюджетне контролювання:

а) дозволяє забезпечити реагування на непередбачувані зміни;

б) забезпечує систематичний моніторинг реалізації бюджетних процесів;

в) формує мотиваційні механізми до активізації та якісної реалізації бюджетних процесів;

г) формує механізми відповідальності, визначає обсяги повноважень і функцій працівників при реалізації бюджетування.

2. Бюджетне регулювання:

а) дозволяє забезпечити реагування на непередбачувані зміни;

б) забезпечує систематичний моніторинг реалізації бюджетних процесів;

в) формує мотиваційні механізми до активізації та якісної реалізації бюджетних процесів;

г) формує механізми відповідальності, визначає обсяги повноважень і функцій працівників при реалізації бюджетування.

3. За етапами контролю бюджетних процесів виділяють:

а) попередній бюджетний контроль;

б) кількісний бюджетний контроль;

в) суцільний бюджетний контроль;

г) перманентний бюджетний контроль.

 

4. За рівнем охоплення контролем об'єктів виділяють:

а) поточний бюджетний контроль;

б) вибірковий бюджетний контроль;

в) децентралізований бюджетний контроль;

г) якісний бюджетний контроль.

5. За періодичністю проведення виділяють:

а) завершальний бюджетний контроль;

б) суцільний бюджетний контроль;

в) централізований бюджетний контроль;

г) перманентний бюджетний контроль.

 

6. До об'єктів бюджетного контролю належать:

а) суб'єкти бюджетного контролю;

б) інструментарій бюджетного контролю;

в) методи бюджетного контролю;

г) складові та результати бюджетних процесів.

 

7. В інструментарій бюджетного контролю включаються:

а) об'єкти бюджетного контролю;

б) методи бюджетного контролю;

в) процедури бюджетного контролю;

г) технологія бюджетного контролю.

 

8. До принципів здійснення бюджетного контролю належать:

а) системність;

б) економічність;

в) попередження порушень та зловживань;

г) виявлення нецільового використання ресурсів організації.

 

9. До системи бюджетного контролю входять:

а) принципи здійснення бюджетного контролю;

б) об′єкти, суб′єкти бюджетного контролю;

в) методи та процедури бюджетного контролю;

г) всі відповіді правильні.

 

10. Відхилення змінних витрат за рахунок ефективності використання ресурсів обчислюється так:

а) (Планова ціна за одиницю ресурсів − Фактична ціна за одиницю ресурсів) х Фактична кількість використаних ресурсів;

б) (Планова кількість використаних ресурсів − Фактична кількість використаних ресурсів) х Планова ціна за одиницю ресурсу;

в) (Планова тарифна ставка − Фактична тарифна ставка) х Фактична кількість годин;

г) Фактична кількість матеріалів х (Планова ціна − Фактична ціна).

 

11. Бюджетне регулювання може стосуватись таких етапів бюджетування:

а) бюджетного планування;

б) бюджетного організування;

в) бюджетного мотивування і контролювання;

г) всі відповіді правильні.

 

 

12. Процес бюджетного контролю здійснюється в такій послідовності (в дужках проставте номер етапу):

а) аналіз відхилень та визначення потреби в корективах (___);

б) оцінювання об′єктів та предметів дослідження (___);

в) встановлення цілей та завдань бюджетного контролю (___);

г) зіставлення фактичних даних зі стандартами і критеріями (___);

д) підбір та уточнення критеріїв і стандартів бюджетного контролю (___).

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.116 сек.)