АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 15. Філософські концепції соціальних процесів: раціоналістична традиція

Читайте также:
  1. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  2. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  3. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  4. Взаємовідносини людини і природи.Екологічні проблеми ,її наукові ,соціально-філософські та етиико-гуманістичні аспекти.
  5. Видатні економ-географи світу та сучасні концепції розвитку економічної географії
  6. Види і функції соціальних інститутів
  7. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
  8. Види соціальних відносин
  9. Виховання – це усвідомлене і цілеспрямоване зрощування людини як особистості у відповідності зі специфікою цілей, соціальних груп і організацій в яких воно здійснюється.
  10. Геополітичні концепції
  11. Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
  12. Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу.

«Великий основний закон» О. Конта – кожна галузь пізнання й суспільство в цілому проходить послідовно три різні теоретичні стани: теологічний, або вигаданий; метафізичний, або абстрактний; науковий, або позитивний.

Концепція «історичної інтерпретації» К. Поппера – філософська інтерпретація двох полярних типів соціальної організації: магічного, племінного, чи колективістського, закритого суспільства, і такого, що існує на основі особистих рішень та відповідальності індивідів, відкритого суспільства.

Матеріалістичне розуміння історії – концепція соціально-історичного розвитку суспільств, автором якої є німецький учений Карл Маркс. В основі розвитку суспільства, згідно з Марксом, лежать не ідеї, а матеріальний чинник, а саме економічні взаємини людей з приводу виробництва матеріальних благ.

 

Механічна солідарність – форма єднання людей, притаманна примітивним, чи то архаїчним суспільствам, де індивіди не диференційовані, а існуючі норми сприймають невідворотно як схід чи захід сонця. Це, по суті, колективістські суспільства.

 

Неокантівська інтерпретація соціального поступу М. Вебера – концепція заснована на трансцендентальній теорії вартостей. Визначальною цінністю в соціальному поступі різних культур М. Вебер взяв розум у значенні формальної раціональності, що виражена логікою історичного саморозвитку культури. Наростання раціональності з ходом історії є, на його погляд, закономірністю в поступі людської культури.

Органічна солідарність – форма єднання людей у суспільстві на основі усвідомлення індивідами своєї відмінності одне від одного. Для них характерна диференціація соціальних функцій, що виражається у розподілі праці.

Позитивістський варіант соціальної філософії О. Конта – концепція виходить з принципу історизму, обстоює соціальний прогрес, розглядає суспільство як цілісну систему, основою його поступу є «великий основний закон», згідно з яким, відбувається перехід від мілітарного способу життя до індустріального.

 

Раціоналістична соціальна філософія – сукупністьсоціальних теорій, що ставлять завданняз’ясувати феномен соціального буття, запропонувати теоретичні засади його раціональної організації, сформулювати закони функціонування та розвитку суспільства, а також визначити місце і роль людини в соціальному світі та з’ясувати хто є суб’єктом соціальних процесів.

 

Розвиток суспільства (за М. Вебером) в основі історичного розвитку суспільства є діяльність кожної окремої особистості, проте сила впливу на хід історичних подій залежить від її соціального статусу та її типу соціальної дії.

 

Соціальна «фізика» або соціологія – теорія розвитку й функціонування суспільства в концепції О. Конта. Включає соціальну статику, яка розкриває будову суспільства та його механізм і соціальну динаміку яка пояснює, що змістом історії є невпинний прогрес від теологічного світогляду до позитивного.

 

Структурно-функціональний підхід до суспільства – започаткований соціологом кінця ХІХ–початку ХХ ст. Е. Дюркгаймом. Вихідними поняттями підходу є «соціальна злагода, консенсус» та соціальна структура. Нею є ціннісно-нормативна система, що становить систему цінностей, норм, правил, які є умовою нормального функціювання суспільства.

 

Суспільно-економічна формація – суспільство на певному історичному етапі еволюції, в основі якого, згідно з К. Марксом, лежить певний спосіб виробництва. Маркс виділив такі способи виробництва: азійський, античний, феодальний і буржуазний.

 

Типи «соціальної дії» – ідеальні схеми в соціальній філософії М. Вебера, що виражають наростання раціоналізації з ходом історії.

Ціннісно-нормативна система – прийняті в суспільстві ідеали, цінності, норми, вірування тощо. Поняття застосовується в структурно-функціональному підході до суспільства.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)