АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Складнопідрядне речення

Читайте также:
  1. Безсполучникові складні речення
  2. Безсполучникові складні речення.
  3. В яких реченнях артикль не вживається?
  4. Вправа 21. Прочитайте речення, роз’єднавши слова. Перекладіть.
  5. Вправа 31. Поставте модальне дієслово, що підходить за змістом (інколи можливо кілька варіантів), у потрібній особі та числі та перекладіть речення.
  6. Вправа 39. Перекладіть подані речення, звертаючи увагу на вживання видо-часових форм дієслова.
  7. Другорядні члени речення; їх роль у формуванні структури простого речення
  8. Неповні та еліптичні речення.
  9. Окличні речення
  10. Поняття про речення.Класифікація речень за метою висловлювання.
  11. Поставте слова, наведені в дужках, у формі множини. Перекладіть речення.
  12. РЕЧЕННЯ

§199. Загальніпоняття
проскладнопідрядніречення

Складне речення, що складається з двох або більше пре-
дикативних одиниць, які поєднані в єдине семантичне і гра-
матичне ціле підрядним зв’язком за допомогою сполучників
підрядності чи сполучних слів та інших граматичних за-
собів, називається складнопідрядним.

Предикативні частини складнопідрядних речень синтак-
сично нерівноправні: одна з них підлягає, підпорядковується
іншій, головній, перебуває в певній залежності від неї. Ця,
залежна, частина складнопідрядного речення називається
підрядною, а та частина, якій підпорядковується підряд-
на, — головною.

Залежність підрядної частини від головної є поняттям
синтаксичним. У семантичному відношенні обидві частини
складнопідрядного речення бувають рівноцінні, однак нерідкі
випадки, коли саме підрядна частина передає основний зміст
усього складнопідрядного речення. Так, у реченні Навіть
чути
, як пливе в далечінь невтомна земля (Ст.) його го-
ловна частина (Навіть чути) не розкриває значення само-
го вислову, а навпаки, предметний зміст його міститься саме
в підрядній частині. До того ж головна частина складнопід-
рядного речення не завжди є самостійною і з погляду струк-
турного, що формально виявляється в її неповності, у наяв-
ності вказівного слова, яке потребує розкриття, пояснення
(порівняйте, наприклад: Писав щось, чого ніколи не повин -
но побачить стороннє око
(Коц.).

Складнопідрядні речення дуже різні за своєю будовою.
В одних із них підрядна частина відноситься до окремого
слова головної частини, пояснюючи його, в інших — до го-


ловної частини в цілому; в одних підрядні частини при-
єднуються до головних за допомогою сполучників, в інших —
за допомогою сполучних слів, які, однак, і в першому, і в
другому випадку завжди супроводжують ці підрядні части-
ни, будучи їхніми невід’ємними елементами; в одних склад-
нопідрядних реченнях наявні співвідносні слова як необхідні
складники головної частини, в інших — вони відсутні, в
одних місце підрядної частини стосовно головної відносно
вільне, в інших — стійке, фіксоване тощо.

Основними засобами зв’язку між предикативними части-
нами складнопідрядних речень, крім інтонації, яка об’єднує
предикативні частини цих речень в одне інтонаційно завер-
шене ціле, є: 1) сполучники підрядності, які належать до
складу підрядної частини і поєднують її з головною части-
ною в одне ціле і водночас є й співвиразниками найріз-
номанітніших відношень, що існують між цими частинами
(з’ясувальні, означальні, причинові, наслідкові, часові, умовні
тощо); 2) сполучні слова, виражені переважно відносними
займенниками і прислівниками займенникового походжен-
ня (хто, що, який, чий, котрий, як, де, куди, звідки, чому
та ін.), які, пов’язуючи підрядну частину з головною, водно-
час є й членами речення підрядної частини; 3) співвідносні,
або вказівні, слова, в ролі яких виступають вказівні займен-
ники або прислівники займенникового походження (той,
такий
, там, туди, тоді, так та ін.), які належать до скла-
ду головної частини, однак не виражають самого значення,
а лише сигналізують про те, що воно буде виражене у
наступній, підрядній частині (порівняйте, наприклад: Я той,
що греблі рвав
(Вор.), де співвідносне слово той, що міс-
титься у головній частині, розкривається підрядною части-
ною).

Важливим елементом побудови складнопідрядного речен-
ня є також розміщення у ньому його предикативних частин
(в одних складнопідрядних реченнях, наприклад у причино-
вих, означальних, підрядна частина завжди перебуває у пост-
позиції стосовно головної частини або слова, яке вона пояс-
нює, в інших — як після головної, так і перед нею, ще
в інших вона може стояти всередині головної частини),
а також співвідношення видо-часових і способових форм
дієслів-присудків головної і підрядної частин, роль яких у
різних складнопідрядних реченнях далеко не однакова, що
буде видно далі з аналізу окремих різновидів складнопід-
рядних речень.


§200. Принципикласифікації
складнопідряднихречень

У процесі вивчення складнопідрядних речень у вітчиз-
няній синтаксичній традиції склалося три принципи їх кла-
сифікації: 1) логіко-граматичний, заснований на співвіднос-
ності підрядних частин цих речень з членами простого ре-
чення, згідно з якою серед складнопідрядних речень розріз-
няють підметові, присудкові, додаткові, означальні і різні різно-
види обставинних речень (ця класифікація, до речі, знайшла
послідовне втілення в існуючих наукових курсах україн-
ського синтаксису1); 2) формально-граматичний, що спираєть-
ся на засоби зв’язку підрядної і головної частини цих речень,
згідно з яким серед складнопідрядних речень розрізняють
безсполучникові, сполучникові і складнопідрядні речення із
сполучними словами, а сам аналіз цих речень по суті зво-
диться до аналізу сполучників і сполучних слів, за допомо-
гою яких поєднуються їхні предикативні частини; 3) струк-
турно-семантичний, який в основу класифікації складнопід-
рядних речень кладе установлення структурних і семантич-
них співвідношень між підрядною і головною частинами цих
речень.

Структурно-семантична класифікація останнім часом знай-
шла втілення у ряді посібників для вищої і середньої школи,
а у дещо спрощеному вигляді була запроваджена також у
шкільних підручниках. Вона уявляється її прибічникам най-
повнішою і всебічною, оскільки враховує: 1) до чого нале-
жить підрядна частина (до всієї головної чи тільки до окре-
мого її слова); 2) за допомогою яких формально-граматич-
них засобів вона приєднується до головної; 3) в яких семан-
тичних стосунках знаходяться предикативні частини склад-
нопідрядного речення.

§201. Структурно - семантичнітипи
складнопідряднихречень

За будовою серед складнопідрядних речень розрізняють
два основні структурно-семантичні типи: 1) речення нероз-
членованої структури, або нерозчленовані, одночленні; 2) ре-
чення розчленованої структури, або розчленовані, двочленні.

'Курс сучасної української літературної мови / За ред. Л. А. Була-
ховського. — К., 1951. — Т. 2. — С. 188—317; Сучасна українська літе-
ратурна мова. Синтаксис. — К., 1972. — С 310—386.


Речення нерозчленован-ої структури — це такі
складнопідрядні речення, підрядна частина яких відноситься
до одного слова або словосполучення головної частини, при-
чому зв’язок підрядної частини з головною в них здійснює-
ться за допомогою асемантичних, функціональних сполуч-
ників і співвідносних слів.

Підрядна частина у складнопідрядних реченнях нерозчле-
нованої структури стосується того слова чи словосполучен-
ня головної частини, яке потребує доповнення, уточнення,
розширення, конкретизації, а сама головна частина таких ре-
чень, потребуючи уточнення, доповнення, продовження, не
може функціонувати без підрядної.

До складнопідрядних речень нерозчленованої структури
належать: 1) складнопідрядні речення з підрядними присуб-
стантивно-атрибутивними (у шкільній практиці їх назива-
ють означально-приіменникові); 2) займенниково-співвідносні
(у шкільній практиці — означально-займенникові); 3) з’ясу-
вальні.

Складнопідрядні речення розчленованої струк-
тури — це такі речення, підрядна частина яких звичайно
відноситься до всієї головної частини в цілому і пов’язуєть-
ся з нею за допомогою так званих семантичних сполучників,
тобто сполучників, що виражають певні семантичні відно-
шення (причинові, умовні, допустові, наслідкові тощо). В ок-
ремих випадках можливий зв’язок підрядної частини таких
складнопідрядних речень лише з одним словом головної
частини, наприклад: 3 весною, коли розпочались справжні
роботи
, розмови ставали більш різнобарвні і розроста -
лись
(Коц.).

Зв’язок між предикативними частинами у складнопідряд-
них реченнях розчленованої структури не такий тісний, як у
реченнях нерозчленованої структури: головна частина їх
може існувати окремо, без підрядної частини, яка не є необ-
хідним продовженням головної.

До складнопідрядних речень розчленованої структури
належать речення з підрядними часу, умови, причини, мети,
місця, наслідковими, допустовими, порівняльними, а також
складнопідрядні речення з підрядними супровідними. Підрядні
частини цих речень, як і обставинні другорядні члени, вказу-
ють на різні обставини, в яких відбувається дія головної
частини, виявляється стан або ознака, несучи в собі одно-
часно додаткові значення чи відтінки. В семантичному відно-
шенні вони значно повніші і об’ємніші, ніж відповідні обста-
вини, ширші за своїм значенням від них.


Складнопідрядні речення
нерозчленованої структури

§202. Складнопідрядніреченнязпідрядними
присубстантивно
- атрибутивними

Присубстантивно-атрибутивними нази-
ваються такі складнопідрядні речення нерозчленованої струк-
тури, в яких підрядна частина, відповідаючи на питання
який? яка? яке?, стосується іменника чи субстантивова-
ного слова, що входить до складу головної частини і означає
його. Так, у реченні: Між подвійними сходами, що вели на
другий поверх
, колись стояв величезний акваріум, в яко -
му плескалися золоті краснопері риби
(Рил.), в якому
при одній головній частині маємо аж дві підрядних, перша з
яких (що вели на другий поверх) стосується іменника схо -
дами
, а друга (в якому плескалися золоті краснопері ри -
би
) — іменника акваріум головної частини, означаючи їх.

Означуваний іменник може виконувати в головній час-
тині функцію будь-якого члена речення і, отже, виступати в
будь-якій формі.

Засобом зв’язку предикативних частин присубстантивно-
атрибутивних речень є сполучні слова-займенники який, чий,
котрий
, що, хто та сполучні слова-прислівники де, куди,
звідки
, коли, як, а також сполучники що, щоб, мов, немов,
наче
, неначе, ніби, причому у головній частині сполучникові
чи сполучному слову підрядної може відповідати вказівний за-
йменник той, такий, що супроводжує означуваний іменник:
Немидорі знов приснився сон, ніби вона блукає з Миколою
(Н.-Лев.); Море було таке гладеньке, синє, наче туго на -
тягнений екран
, на якому показували небо (Коц.); Люблю
я дуже ті дні
, коли дома у нас збиралися гості (Вас).

Залежно від значення означуваного іменника і структури
предикативних частин серед складнопідрядних присубстан-
тивно-атрибутивних речень розрізняються два різновиди:
1) власне атрибутивні, головна частина яких обов’язково ви-
магає підрядної, бо означуваний іменник її, маючи надто за-
гальне значення, потребує конкретизації, наприклад: Благо -
словенна та ясна година
, коли буквар до рук бере дити -
на
(Павл.); 2) атрибутивно-поширювальні, головна частина
яких може обійтися без підрядної частини, оскільки остання
подає про означуваний іменник лише додаткові відомості, на-
приклад: Густа біла рослинність, що оточувала навкру -
ги
, переносила мрію в якусь зачаровану країну (Коц.).


§203. Складнопідрядніреченнязпідрядними
займенниково
- співвідносними

Займенниково-співвідносними назива-
ються такі складнопідрядні речення нерозчленованої струк-
тури, в яких підрядна частина стосується співвідносного (вка-
зівного) слова головної, розкриваючи і пояснюючи його зна-
чення.

Співвідносні слова, функцію яких виконують звичайно
вказівні займенники і прислівники займенникового похо-
дження, як відомо, лексично неповноцінні, не визначені і по-
требують розкриття їхнього значення, у зв’язку з чим голов-
на частина цих речень наповнюється відповідним значен-
ням тільки в поєднанні з підрядною. Так у реченнях: Хто
сіє хліб
, хто ставить дім, хто створює поему, той
буде предком дорогим нащадкові своєму (Рил.) і Все,
що здобуте кров’ю і потом
, у нашій славі ожило
(Мал.) співвідносні слова той, все, що виконують у го-
ловній частині роль підмета, надто загальні і потребують
конкретизації, розкриття їхнього значення, що й здійсню-
ється у першому реченні за допомогою трьох однорід-
них підрядних частин, поєднаних з головною за допомо-
гою сполучного слова хто, а в другому — за допомогою
однієї підрядної, приєднаної до головної сполучним сло-
вом що.

Співвідносні слова можуть виступати у ролі різних членів
речення: 1) підмета: Те, що пройшло, навіки одшуміло
(Мал.); 2) присудка: Гора така, що з неї спускалися цілий
день
(Гонч.); 3) додатка: Іван продав усе, що мав (Вас);
4) обставини способу дії: Хай суд іде так, як велять йому
народи
(Ян.); 5) обставини місця: Піти туди, куди серце
кличе й обов’язок
(Коц.).

Предикативні частини займенниково-співвідносних склад-
нопідрядних речень пов’язуються в одне ціле за допомогою
сполучних слів хто, що, який, котрий, чий, як, де, куди,
звідки
, скільки, наскільки і сполучників що, щоб, наче,
ніби
та ін., яким у головній частині відповідають співвідносні
слова, внаслідок чого і виникає співвідносність вказівних
співвідносних слів головної частини і сполучних слів та
сполучників підрядної, яка найчастіше виступає у вигляді
таких моделей: 1) той, та, тещо, як, щоб; 2) такий,
так
, стільки, настількияк, наче, мов, неначе; 3) та -
кий
, стільки, настількищо, щоб та ін.


§204. Складнопідрядніречення
зпідряднимиз’ясувальними

З’ясувальними називаються такі складнопідрядні
речення нерозчленованої структури, в яких головна частина
відзначається семантичною і структурною неповнотою, а
підрядна, розкриваючи зміст певного слова головної частини,
компенсує цю неповноту.

Підрядна частина цих речень виступає звичайно у ролі
описової заміни відсутнього у головній частині підмета чи
додатка (порівняйте, наприклад: Гафіŭці здавалось, що ясна
для неї кожна душа і кожна думка
(Коц.); Було видно,
було чути
, як реве ревучий (Т. Ш.), де в першому реченні
підрядна частина виконує функцію відсутнього підмета, а в
другому — додатка).

Важливою структурною ознакою складнопідрядних ре-
чень із підрядними з’ясувальними є те, що їхні підрядні час-
тини безпосередньо стосуються певного слова (зрідка слово-
сполучення) головної частини, яке є пояснюваним, базовим,
опорним. Поширюючись підрядною частиною, це пояснюва-
не слово виступає як своєрідне структурне ядро всього склад-
нопідрядного речення.

Найчастіше такими пояснюваними, базовими, опорними
словами виступають окремі семантичні розряди дієслів, зокре-
ма дієслова, що означають процеси мовлення (говори-
ти, казати, розповідати, передавати, запевняти, зауважити тощо),
порівняйте: Сумна повернулася додому Маланка й ніко -
му не
похвалилась, що бачила й чула (Коц.); розумо-
вої діяльності (думати, розуміти, знати, збагнути,
передбачити та ін.): Ми знаєм, для чого жить (Б. Ол.);
волевиявлення, спонукання (хотіти, бажати,
прагнути, намагатися, просити, радити та ін.): Хочу, щоб ви
надихалися цього повітря
(Гонч.); сприймання,
відчуття (бачити, чути, стежити, спостерігати, відчувати,
уявляти та ін.): Ви чули, як шумлять бори у вересневі
вечори
(Мал.); сподівання, віри (надіятися, спо-
діватися, вірити та ін.): Я все надіявся, що ви таки наду -
маєтеся і зважитесь приїхати до нас
(Коц.); піклу-
вання, турботи (дбати, турбуватися, старатися,
клопотатися та ін.): Оці добродії почали клопотатися,
щоб прийняти Шевченка до академії (U. M.); психічні
процеси, почуття та їх виявлення (боятися, обра-
жатися, соромитися, сумувати та ін.): Раділа, що йду, живу,
п’ю цілюще степове повітря
(Гонч.); буття, вияв-


л е н н я (бувати, статися, траплятися, виявлятися та ін.):
З’ясувалося, що він перевіряє, чи справний кулемет (Ян.)
та ін., а також предикативні прислівники, прикметники,
віддієслівні і співвідносні з дієсловами іменники, що харак-
теризуються тією ж, що й відповідні дієслова, семантикою
(порівняйте: Людині треба, щоб її робота залишалася
після неї самої жити
(Ян.); Ми горді собою, що набли -
жаємо трудом золотим щастя весни трудової
(Вас);
Віру, напевне, схвилювала його своєрідна оповідь, чому
він став саме словесником
(Цюпа), а зрідка й стійкі сло-
восполучення, що своїм змістом співвідносні з відзначени-
ми семантичними розрядами дієслів {датисловоза -
певнити
, датизнатиповідомити, спастинадум -
ку
подумати та ін.): Даю голову на відруб, що з ними
нічого не сталося
(Гонч.).

Підрядні частини складнопідрядних з’ясувальних речень
поєднуються з головними в одне ціле за допомогою з’ясу-
вальних сполучників що, як, мов, ніби, наче, щоб, аби,
якби
, коли, поки, доки, чи та сполучних слів що, який,
котрий
, чий, де, куди, звідки, коли, як, чому, скільки
та ін., причому найчастіше в ролі сполучного засобу в ре-
ченнях цього типу виступає сполучник що.

Підрядна частина складнопідрядних з’ясувальних речень
стоїть звичайно після головної або всередині її, але після
слів, яких вона стосується. Щоправда, зрідка трапляються
випадки, коли підрядна частина знаходиться перед головною,
що буває тоді, коли необхідно якось виділити зміст підряд-
ної частини, логічно підкреслити його, зосередити на ньому
увагу: Що хотіла зробити, не знає (Коц.); Як ми зайшли
сюди
, тобі не знати (Вас).

Складнопідрядні речення розчленованої
структури

§205. Складнопідрядніречення
зпідряднимичасу

Складнопідрядні речення з підрядними часу — це такі
складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядні
частини яких вказують на час або період тривання дії голов-
ної частини.

Підрядні частини цих речень, як правило, відносяться до
головної частини в цілому і залежать від неї. Вони відпові-


дають на питання коли? як довго? з яких пір?
до яких пір? з якого часу? до якого ч а -
с у? тощо і поєднуються з головною частиною за допомо-
гою сполучників як, як тільки, ледве та ін.

За співвідношенням дії головної і підрядної частин часові
складнопідрядні речення поділяються на дві групи: 1) склад-
нопідрядні часові речення з відношенням одночасності, коли
дії підрядної і головної частин відбуваються водночас: Поки
сонце з неба сяє
, тебе не забудуть (Т. Ш.); 2) складнопід-
рядні часові речення з відношенням різночасності, коли дія
підрядної частини почалася раніше, ніж дія головної: Коли
баркас наблизився
, Мемет покинув кав’ярню і подавсь
на берег
(Коц.), або коли дія підрядної частини відбувається
після дії головної: А мати стояла нерухомо, доки син на
горб не вийшов
(Гол.).

Підрядні частини складнопідрядних часових речень мо-
жуть стояти перед головною частиною, після неї і всередині
її: Ну вже тепер, як тільки насмілюся, так і підійду
(М. В.) і наведені вище приклади.

§206. Складнопідрядніречення
зпідряднимиумови

Складнопідрядні речення з підрядними умови — це
такі складнопідрядні речення розчленованої структури, підряд-
на частина яких виражає реальну чи ірреальну (можливу,
припустиму) умову, за якої відбувається чи могла б відбути-
ся дія головної предикативної частини. Підрядні частини цих
речень відповідають на питання за якої умови?
при якій умові?

Серед складнопідрядних речень з підрядними умовними
розрізняють два різновиди: 1) складнопідрядні речення з
реальною умовою, в яких підрядні частини поєднуються за
допомогою сполучників якщо, коли, як, зрідка — раз (по-
рівняйте: Як не буде птахів, то й людське серце стане
черствим
(Ст.); В повіті вже видно, щось почули, раз
дозори вже порозсилали в усі кінці (Гонч.); 2) складнопід-
рядні речення з ірреальною, з можливою або припустимою
умовою, в яких для поєднання предикативних частин вико-
ристовуються сполучники коли б, якби, зрідка — аби (по-
рівняйте: Пам’ять могла б убити нас, колиб не мала
рятівної властивості забувати
(Л. П.); Тебе я слухала
б довіку
, куме мій, аби б хотів співати (Гл.); Якби ви з
нами подружили
, багато б дечому навчились (Т. Ш.).


§207. Складнопідрядніречення
зпідряднимимети

Складнопідрядні речення з підрядними мети — це такі
складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядні
частини яких означають мету дії головної частини і відпо-
відають на питання для чого? з якою метою?

Підрядні предикативні частини складнопідрядних речень
цього різновиду, займаючи стосовно головної будь-яке місце,
поєднуються з останньою за допомогою сполучників щоб,
щоби
, аби та складених сполучників для того щоб, задля
того щоб
, затим щоб, з тим щоб, причому складений
сполучник для того щоб та інші часто розчленовуються на
співвідносні, вказівні слова (що входять до головної части-
ни), і сполучник щоб (який залишається у підрядній час-
тині), наприклад: Я сказав для того, щоб тільки не йти
з ним
(Л. У.); Для того щоб ознайомитись з будь - яким
великим містом
, треба обійти найбільш характерні його
вулиці й завулки
(Панч); Пригнувшись, щоб не зачепи -
тись за різьбу пухнастого зілля
, дівчина виходить на
дзвінку дорогу
(Ст.); / він рад буде навіть поступитися
чим
- небудь, аби привести діло до кінця (П. М.).

§208. Складнопідрядніречення
зпідряднимипричини

Складнопідрядні речення з підрядними причини — це
такі складнопідрядні речення розчленованої структури, в яких
підрядна частина розкриває причину, що викликає дію го-
ловної частини, або дає обґрунтування причини того, про що
говориться у головній частині.

Підрядна частина у складнопідрядних причинових речен-
нях відповідає на питання чому? через що? з якої
причини? і поєднується з головною за допомогою
сполучників бо, бо ж, через те що, тому що, у зв’язку з
тим що
, затим що та парним сполучником а що... то,
причому складені сполучники типу через те що можуть
розчленовуватися на дві частини, з яких перша через те,
тому
, у зв’язку з тим, перетворившись на своєрідне
співвідносне слово, переходить до складу головної частини, а
в підрядній частині залишається один сполучник що: Ма -
буть
, тому, що село коло річки близько, таке все світле,
зелене та ярке
(М. В.); А більший меншого турсає та
ще й б’є
, Затим що сила є (Гл.).


З підрядних причинових сполучників найчастіше в укра-
їнській мові вживається сполучник бо, що завжди стоїть
після головної частини: Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу
(Тич.); Люблю людей землі моєї, бо й я землі
моєї син
(Ст.). В окремих випадках сполучник бо може, як
і в давнину, стояти не на початку підрядної частини, а все-
редині її, найчастіше після присудка: Спи ж ти, малесень -
кий
, пізній бо час (Л. У.); До краю оп’янів, Любився бо
багато у токаї
(Рил.). Складнопідрядні ж речення при-
чини, в яких підрядна частина приєднується за допомогою
інших сполучників, можуть починатися з підрядної частини
і закінчуватися нею: Відтогощо сонце ніколи не загля -
дало в це тісне місце
, дощова вода нікуди не стікала,
тут завсіди було вогко
(П. М.); Хіба він повинен був
зупинятися через те
, що мав перед собою застарілу
карту центральної Європи
(Гонч.). У складнопідрядних
реченнях причини із- сполучником а що підрядна частина
завжди стоїть перед головною: А що тепер були дні га -
рячі
, то вона ходила лише в сорочці підперезана (Коб.);
А що не було місця на лаві у тісній хаті, послалася
баба долі
(Коц.).

§209. Складнопідрядніречення
зпідряднимимісця

Складнопідрядні речення з підрядними місця — це та-
кі складнопідрядні речення розчленованої структури, підрядні
частини яких вказують на місце чи напрямок дії головної
частини і відповідають на питання де? куди? звідки?

Підрядні частини складнопідрядних речень з підрядними
місця відносяться звичайно до всієї головної частини, хоча
можуть пояснювати й окреме слово головної, але й у таких
випадках підрядна частина відноситься не до окремого слова,
а до всієї головної частини чи до складу її присудка: Скрізь,
куди сягали їхні тьмяні відсвіти
, вся земля була всте -
лена людом
(Гонч.).

Підрядні частини у складнопідрядних реченнях місця мо-
жуть стояти після головної, перед нею і всередині її, поєдну-
ючись з нею за допомогою сполучних слів-прислівників де,
куди
, звідки: Заплакали, розійшлися, відкіля взялися
(Т. Ш.); Де громи гриміли Смертю огняною, Зливи про -
шуміли сивою стіною
(Мал.); Оддалік, де жита вигина -
лись на рівнинах
, плив комбайн (Довж.).


§210. Складнопідрядніреченняпорівняльні

Порівняльними називаються такі складнопід-
рядні речення розчленованої структури, підрядна частина яких,
поєднуючись із головною за допомогою порівняльних спо-
лучників як, мов, немов, наче, неначе, ніби та ін., пояснює
її шляхом порівняння і відповідає на питання я к?

Підрядні частини складнопідрядних порівняльних ре-
чень можуть стояти після головної частини, перед нею і все-
редині її: Усі кинулися на страву, мов три дні не їли
(П. М.); Неначе цвяшок в серце вбитий, оцю Марину я
ношу
(Т. Ш.); Десь здалеку бриніла, як муха повесні,
притишена пісня
(Коц.).

У складнопідрядних порівняльних реченнях присудки го-
ловної і підрядної частин можуть бути спільними, у зв’язку з
чим присудок підрядної частини може опускатися: А коза -
ки
, як хміль отой, в’ються круг Ганнусі (Т. Ш.); / світ
стрепенувся
, мов збуджений птах (Рил.).

§211. Складнопідрядніреченнядопустові

Складнопідрядні речення допустові — це такі склад-
нопідрядні речення розчленованої структури, підрядна час-
тина яких, поєднуючись із головною за допомогою допусто-
вих сполучників, означає умову, всупереч якій відбувається
дія головної частини, і відповідає на питання незважаю-
чи н а що?

Підрядна частина допустових складнопідрядних речень,
займаючи стосовно головної будь-яке місце, поєднується з
нею за допомогою сполучників хоч (хоча), хай (нехай),
дарма що
, незважаючи на те що, з яких останні два мо-
жуть розчленовуватися і розподілятися між головною і підряд-
ною частинами, внаслідок чого в останній залишається один
сполучник що.

Сполучникам хоч (хоча), хай (нехай) та ін. у головній
частині можуть відповідати сурядні сполучники але, та, про -
те
, однак, якщо підрядна частина стоїть перед головною: Хоч
ніжку натрудив
, хоч крилечко прим’ялось, одначе вирвав -
ся і полетів
(Гл.); Хоч була рання весна, але надворі було
вже гаряче
(Н.-Лев.); Нехай умру, та думка не умре
(Л. У.); Дармащо вони цілими днями були вкупі, але пе -
ред самим сном їм теж хотілося переговорити
(Гонч.).

Окрему підгрупу становлять узагальнено-допус-
т о в і складнопідрядні речення, в яких зміст підрядної ча-


стини має узагальнений характер, а в головній йдеться про
результат, протилежний тому, якого слід було б чекати.
Підрядні частини у таких реченнях поєднуються з голов-
ною за допомогою складених сполучних слів як не, де не,
скільки не
, куди не, коли не, який не, хто не, що не, хоч
як
, хоч який: Як не мудруй, а правди ніде діти (Гл.); Як
не лає
, як не кричить на неї пані, бабуся не лякається
(М. В.); Скількине кликали Гафійку їсти, вона не
ввійшла
(Коц.).

Допустові сполучники можуть ускладнюватися умовною
часткою би, що надає таким реченням умовно-допустового
значення: Одна в нас голова, хоч би ми як несли її висо -
ко
(М. Р.); Ждатиме його, хоч би й довго довелося жда -
ти
(Гонч.); / хоч би коли прийшов, і хоч би яким при -
йшов
, вона чекатиме його (Ст.).

§212. Складнопідрядніречення
наслідкові

Наслідкове складнопідрядне речення — це таке
складнопідрядне речення розчленованої структури, підрядна
частина якого означає результат дії головної або наслідок,
що логічно випливає із змісту всієї головної частини. У склад-
нопідрядних реченнях цього різновиду існує зумовлена
змістом взаємозалежність як підрядної, так і головної части-
ни. Якщо їхня підрядна частина означає наслідок, що випли-
ває із змісту головної, то зміст останньої виступає причиною
того, про що йдеться в підрядній. Так, у реченні: Теплий
туман слався по полю і наливав балку по самі вінця
,
так що дерева потопали в ньому
(Коц.) головна частина
називає факт, що зумовлює дію підрядної, а підрядна — на-
слідок, що випливає з цього факту.

Підрядна частина складнопідрядних наслідкових речень,
пояснюючи їх головну частину в цілому, поєднується з нею
за допомогою нерозкладного сполучника так що, який, що-
правда, може ускладнюватися частками і набирати вигляду
так що аж, так що й, причому підрядна предикативна
частина цих речень завжди стоїть після головної: Молоді,
чорняві скрипалі позакидали назад голови
, так що на їх
ледве держалися шапки
(Н.-Лев.); Здоровенний дуб роз -
лягся
, розширився своїм кострубатим гіллям, так що
аж темно під ним
(Коц.).


§213. Складнопідрядніречення
зпідряднимисупровідними

Складнопідрядні речення супровідні, або приєдну-
вальні, — це такі складнопідрядні речення розчленованої
структури, підрядна частина яких, приєднуючись до головної
за допомогою сполучних слів, містить у собі додаткове по-
відомлення з приводу висловленого у головній.

Підрядна частина цих речень, стосуючись всієї головної,
передає звичайно якісь додаткові зауваження до неї, а також
може виражати оцінку висловленого у головній частині та
висновки, що випливають з неї.

У головній частині, за винятком інтонаційної незаверше-
ності, будь-які граматичні ознаки, що вказували б на не-
обхідність підрядної, відсутні, а сама підрядна частина має у
своєму складі лексично невизначене сполучне слово, яке
набирає конкретного змісту від головної.

Підрядна частина складнопідрядних супровідних речень
приєднується до головної за допомогою сполучного слова
що в різних відмінках: Ну, він рішуче має до нас симпа -
тію
, що видно з його обличчя (Коц.); Народу зібралося
дуже багато
, чого ніхто не сподівався (Коц.); Леся Укра -
їнка
, як відомо, добре володіла й російським віршем, про
що свідчать і її оригінальні поезії
(Рил.).

Крім сполучного слова що, у реченнях цього різновиду
зрідка вживаються й сполучні слова де, куди, звідки, коли,
як
, навіщо, причому, які надають підрядній частині відпо-
відно до свого лексичного значення додаткових відтінків:
Ми сяк - так помостилися, постелилися і полягали спати,
причому вікно треба було заткнути подушкою
(Л. У.);
Як і слід було чекати, шосту атаку розпочали танки
(Гонч.).

Підрядна частина у складнопідрядних супровідних речен-
нях звичайно стоїть після головної, але зрідка вона може
бути і перед нею, а також і всередині її.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.)