АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Із виступу Голови РНК УСРР X. Раковського на XII з'їзді РКП(б) 1923 р

X. Г. Раковский:

Я считаю необходимым... что во вторую палату входят... государ­ственные объединения, и мы давно сказали т. Сталину, что мы, Украина, не хотим иметь одинаковое число голосов с РСФСР. Нет, мы гораздо более скромны, мы были бы довольны, если бы РСФСР удовлетворилась бы в этой палате голосами не более 2/5......Я поддерживаю следующее предложение: «Ни одно из гос­объединений, входящих во вторую палату, не может иметь боль­ше двух пятых всех голосов». Председательствующий;

Кто поддерживает поправку т. Раковского? Кто против? Поправ­ка отклонена.

Двенадцатый съезд РКП(б). - С.658, 660

 

Запитання: __- Чому X. Раковський дав негативну оцінку союзному будівництву?

 

З інформаційного листа секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя секретарям губкомів Компартії України. Серпень, 1922 р.

ЦК дав директиву провести арешти і намітити до висилки профе­сорів і представників інтелігенції, які явно чи таємно починають протягувати свої зміновіхівські міркування в практику культурне праці у вищій школі та інших радянських установах. Із наміченихпрофесорів і кількох лікарів більшість виявляється упертими ідео­логами буржуазії, колишніми членами кадетської партії, які зараз намагаються в новій фразеології проповідувати старі кадетські гасла.

Касьянов Г. Українська інтелігенція 1920-х -і 30-х років Соціальний портрет та історична доля. -К: Вік, 1992. - С. 42-43.

Запитання: - Виходячи із змісту документа, зроби висновок, чому в представни­ках української інтелігенції ЦК більшовиків бачив «ворогів народу».

 

Із резолюції червневого (1926) пленуму ЦК КП(б)У «Про підсумки українізації»

«Соціальне коріння російського шовінізму на Україні залягає в товщі російського міського міщанства (буржуазії) та в інтелігент­сько-спецівському прошарку.

При цьому треба підкреслити, що російський шовінізм на Україні має міцну підтримку в масах російського міщанства поза Украї­ною. За його спиною старі, далеко не вижиті забобони щодо «українського діалекту», щодо переваги російської культури і та ін. (розмови про переваги російської культури і висування положен­ня про неминучість перемоги більш високої російської культури над культурою більш відсталих народів - українського, азербай­джанського, киргизького та ін. - є не що інше, як спроба закріпи­ти панування великоросійської національності), - говорить постанова XII з'їзду РКП(б)).

Партія мусить вести рішучу боротьбу і у власних рядах, і в проле­тарських масах проти забобонів російської та русифікованої час­тини пролетаріату, проти перекручень інтернаціоналізму, проти псевдо інтернаціоналізму, русотапства, шовінізму....Рішуче борючись проти пережитків російського шовінізму, що є головною перешкодою до розв'язання національного питання, партія мусить водночас боротися і проти українського шовінізму.

Культурне будівництво в Українській PCP. -ТІ. - С. 313,314. Запитання: - Яким було ставлення більшовиків до процесу українізації згідно з резолюцією червневого (1926) пленуму ЦК ЦП(б)У «Про підсум­ки українізації»?

 

Д. Лебідь про «боротьбу» двох культур.

Квітень 1923 р.

Поставити перед собою завдання активно українізувати партію, отже й робітничу клясу (за цю українізацію партія не може взяти­ся, не перекинувши своєї роботи й на робітничу класу) тепер буде для інтересів культурного поступу заходом реакційним, бо націо­налізація, тобто штучне запровадження української мови в пар­тії, в робітничій класі за теперішнього політичного, економічного й культурного співвідношення між містом і селом - це значить ста­ти на погляд нижчої культури села, як рівняти з вищою культурою міста.

Майстренко І. Історія Комуністичної партії України. -Мюнхен, 1979. - С.88.

 

Запитання: - У чому полягає антиукраїнський характер теорії боротьби двох куль­тур? Дай розгорнуту відповідь.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)