АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фізичні властивості рідини. Ідеальна і реальна рідина

Читайте также:
  1. E. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача
  2. Xімічні властивості аренів
  3. АРЕАЛЬНАЯ И ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ КЛАССИФИКАЦИИ ЯЗЫКОВ
  4. БОРОШНОМЕЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЗЕРНА
  5. Будова і властивості аналізаторів.
  6. В чьих руках реальная власть?
  7. В якому випадку не враховується тиск на поверхні рідини при розрахунку навантажень, що спричиняє рідина на тверді поверхні?
  8. В. Добрі органолептичні властивості та оптимальний мінеральний склад
  9. Важно, чтобы реальная карьера и желания человека совпадали.
  10. Вивчити основні поняття кінематики і динаміки рідини.
  11. Види та класифікація суб’єктів комерційної діяльності, фізичні та юридичні особи
  12. ВИДИ ТКАНИН. РЕГЕНЕРАТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ РІЗНИХ ТКАНИН

Рідина розглядається як деформована система матеріаль­них частинок, які неперервно заповнюють простір, у якому руха­ються.

Під час розгляду руху рідини велике значення мають пра­вильні та чіткі уявлення про рідинне середовище. Структура ріди­ни не є неперервною, бо рідина, як і всяка речовина, складається з окремих молекул, а між молекулами є вільні проміжки. Але на практиці, а також й у теорії, на якій ґрунтується робота нагнітача, вважають, що рідина - це неперервне середовище ( континуум).

У теоретичних, а також і практичних розробках розгляда­ють рідини зі спрощеними властивостями, які називають моделя­ми. Потреба в цьому викликана тим, що фізична суть роботи рідин надзвичайно складна. Умови роботи рідин у природі і техніці залежать від багатьох факторів, унаслідок чого власти­вості рідин проявляються по-різному. Врахувати всі фактори та прояви всіх властивостей рідин у кожному окремому випадкові важко, не завжди можливо та й не потрібно. Так, при розв'язанні більшості задач не беруть до уваги хімічних і термодинамічних явищ, а також тих механічних факторів, які не впливають на робо­ту рідин. Уводячи моделі рідини, звичайно, враховують лише ос­новні їх властивості, які найбільше впливають на роботу машини.

Рідиною називається фізичне тіло, здатне зберігати об'єм, але не здатне самостійно зберігати форму. Перша властивість на­ближає рідину до твердого тіла, друга - до газу. Наведені власти­вості не є абсолютними. Рідини під дією тиску змінюють свій об'єм, хоча і значно менше ніж гази. Всі рідини чинять опір зміні форми, переміщенню однієї частини об'єму відносно іншої, хоча й менше ніж тверді тіла.

Рідини поділяють на два класи:

Стисливі рідини або газоподібні (гази).

Дуже малостисливі рідини або краплинні рідини.

Гази заповнюють увесь наданий їм об'єм; не утворюють вільної поверхні; легко змінюють об'єм під час розширення або стиснення; чинять дуже малий опір зсуву (малов'язкі) і майже не протидіють розтягуванню.

Краплинні рідини утворюють вільну поверхню; майже не змінюють свого об'єму при деформаціях; чинять дуже великий опір стисненню і невеликий - зсуву; майже не протидіють розтя­гуванню.

Розглядаючи рідину як суцільне, нескінченно подільне се­редовище, його стан можна описати диференціальними рівняння­ми.

В інженерних розрахунках, а також для розв'язання ряду практичних задач, пов'язаних із гідравлічними та аеродинамічни­ми машинами, необхідно знати такі фізичні параметри (характе­ристики) рідини: питому вагу, в'язкість, густину, стисливість, теп­лове розширення тощо.

Інші властивості рідини (теплоємність, теплопровідність, колір тощо) в гідравлічних задачах використовуються рідко, тому їх не розглядатимемо.

Питома або об'ємна вага - це вага одиниці об'єму рідини. Для однорідних рідин її визначають за формулою

(1.1)

де G - вага рідини, Н; W - об'єм рідини, мЗ; у - питома вага, Н/м3.

У технічних розрахунках питому вагу вимірюють у кгс/м3. Зв'язок одиниці вимірювання в технічній системі і системі СІ має такий вигляд: (1.2)

Густина — це маса рідини в одиниці об'єму. Для однорідної рідини, маса якої рівномірно розподілена по її об'єму, густину визначають відношенням маси рідини до її об'єму, а саме:

(1.3)

де m - маса рідини, кг; ρ- густина, кг/см (система СІ), інколи в техніці використовують відносну густину.

Відносною густиною називається відношення густини да­ної рідини до густини води при температурі 277 °К (4 °С):

 

, (1.4)

де рр — густина визначуваної рідини; рв — густина повітря.

Густи­на рідини дещо змінюється зі зміною температури й тиску. Вона, як правило, збільшується з підвищенням тиску. Всі рідини, крім води, характеризуються зменшенням густини зі збільшенням тем­ператури. Густина води найбільша при t=4 °С (277 °К), та вона зменшується як із зменшенням, так і збільшенням температури від цього значення. В цьому проявляється одна з аномальних вла­стивостей води. Відомо, що вага тіла визначається як добуток ма­си тіла і прискорення сили земного тяжіння.Таким чином, маємо

(1.5)

Поділивши обидві частини цього рівняння на об'єм, одер­жимо

 

(1.6)

 

Густина газу зменшується з підвищенням температури. Для так званих досконалих (ідеальних) газів залежність густини від температури визначається рівнянням Клапейрона

(1.7)

де Р - тиск, Н/м; g - прискорення сили земного тяжіння м/с2;R - універсальна газова стала для повітря R= 287 Дж/кг-К; Т - аб­солютна температура, яка дорівнює (273,15 + t°C), К°.

Бачимо, що густина газу збільшується з підвищенням тиску.

Рідини, густина яких стала, називають нестисливими. Рідина, густина якої змінюється, називається стисливою

В'язкість рідини - це властивість рідини чинити опір взаємному переміщенню частинок, тобто зміні форми чи об'єму рідини. Вона обмежує текучість і проявляється переважно як опір силам зсуву, а також як опір силам розтягу.

В'язкість у краплинних рідинах зумовлена взаємним притя­ганням молекул, а в газоподібних - обміном молекул між шарами під час їх руху (переміщення) із шару в шар. Із підвищенням тем­ператури в рідині посилюється молекулярний рух, порушуються зв'язки між молекулами і в'язкість її зменшується, а в газах - на­впаки, в'язкість зростає. Вона проявляється тільки під час руху рідини. В'язкість рідини - властивість, протилежна текучості. Більш в'язкі рідини менш текучі й навпаки.

В'язкість - це основна ознака, якою реальна рідина відрізняється від ідеальної (такої умовної рідини, у якої в'язкість відсутня). В'язкість рідини характеризується двома коефіцієнтами в'язкості: динамічним і кінематичним.

Для практичних розрахунків замість динамічного ко­ефіцієнта в'язкості зручніше використовувати кінематичний ко.- ефіцієнт в'язкості. Він визначається із відношення коефіцієнта динамічної в'язкості до її густини

, (1.8)

При вирішенні звичайних гідравлічних задач краплинні рідини вважають нестисливими. Од­нак, розглядаючи деякі гідравлічні явища, нехтувати стисливістю рідини не завжди правильно.

У задачах, де рідина буде під значним тиском, виникає по­треба вводити поправку на її стисливість.

Стисливість - властивість рідини змінювати свій об'єм під дією тиску.

На відміну від краплинних рідин, гази зазнають сильного стискання, внаслідок чого густина і питома вага її залежать від ти­ску.

іноді використовують величину, обернену до коефіцієнта стисливості, яку називають модулем пружності рідини:

(1.9)

Поверхневий натяг і капілярність. Поверхневий натяг зумовлений існуванням взаємного притягання між частинками рідини. Завдяки дії сил поверхневого натягу на рідину діє додат­ковий тиск по нормалі до її поверхні.

Капілярність - це властивість рідини підійматися або опу­скатися в трубах малого діаметра під дією додаткового тиску, спричиненого поверхневим натягом. Якщо у воду занурити будь- яке тверде тіло (наприклад, скло), то на частинки води діятимуть сили притягання до скла.

Ідеальною рідиною називається така умовна рідина, яка вважається нестисливою, нерозширюваною, має абсолютну рухомість частинок; в ідеальній рідині відсутні сили внутрішнього тертя. До таких рідин наближається рідкий гелій у стані надтекучості при Т < 2,2К.

У деяких задачах така "заміна" реальної рідини на ідеальну не призводить до суттєвих похибок. Наприклад, розв'язуючи задачі гідростатики, немає потреби враховувати таку важливу характеристику реальних рідин, як в'язкість, а при розгляді усталеного руху рідини у відкритих руслах не треба враховувати її стисливість.

Отже, в'язкість ідеальної рідини дорівнює нулю.

В реальності ідеальної рідини не існує, але це поняття дозволяє спростити вивчення законів реальної рідини.

Реальна рідина - це рідина, яка має в’язкість та в якій проявляється внутрішнє тертя.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)