|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Прилади і матеріалиЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 Тема: Визначення в’язкості рідин. Мета: Ознайомитися з різними біофізичними методами дослідження макромолекул, навчитись користуватись віскозиметром ВПЖ-4, виміряти в’язкість води. Теоретичний вступ В'язкiсть рiдин − властивiсть, завдяки якiй вирiвнюються швидкостi руху рiзних шарiв рiдини. При цьому через одиничний перерiз (перпендикулярний до напрямку потоку рідини) за одиницю часу переноситься імпульс величиною . Механiзм перенесення iмпульсу − обмiн молекулами мiж шарами внаслiдок їхнiх безладних теплових рухiв. В результаті повільніші молекули з шарів, ближчих до стінки труби, попадають у шар швидших молекул і сповільнюють їхній рух. Це спричиняє ефект сили тертя між шарами, яку і називають силою в’язкості. В'язкість рідини характеризує внутрішнє тертя, зумовлене міжмолекулярними взаємодіями. На рисунку показано розподіл швидкостей впоперек труби, то якій тече рідина. Розглянемо два шари рідини, відстань між якими dx, а різниця швидкостей – dv. Сила тертя між ними визначається за законом Ньютона: , де S ─ площа контакту між цими шарами. Коефіцієнт в'язкості η є характеристикою розчину і залежить від природи та форми розчинених макромолекул і температури середовища, [η]=Па·с. В'язкість розчину визначають капілярним віскозиметром Оствальда, вимірюючи час, за який розчин витікає з певного об'єму. Закон Пуазейля: де Δp − середній перепад гідростатичних тисків між поверхнею рідини і нижнім кінцем капіляра, Δp=ρgh З закону Пуазейля одержуємо робочу формулу для обчислення коефіцієнта в’язкості рідини: де V − об’єм розширення (4), t − час витікання рідини, r − радіус капіляра, η − коефіцієнт в’язкості рідини, l − довжина капіляра, ρ − густина досліджуваної рідини, g − прискорення вільного падіння, h − усереднена висота стовпчика рідини від середини розширення (4) до нижнього кінця капіляра. Відносну похибку можна обчислити за формулою: а абсолютну − за формулою: Дані для обчислення беремо такі: V=3 мл, l =95 мм, ρ=1000 кг/м3, g=9,8 Н/кг, h=125 мм, Δr =0,005 мм, Δ l =1 мм, Δh=2 мм ΔV=0,1 мл. Радіус капіляра r визначаємо після того як прочитуємо дані про його діаметр на розширенні (4), час витікання рідини t визначаємо за допомогою секундоміра. Прилади і матеріали Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |