АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 9. Оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Читайте также:
  1. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  2. II. Мотивація навчальної діяльності школярів
  3. II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
  4. III. Витрати діяльності
  5. III. Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  6. IV. Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  7. IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
  8. IV. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СТАТУТНИХ ОРГАНІВ
  9. SWOT-аналіз підприємства та складання профілю середовища.
  10. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  11. V. ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  12. V. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Ключові терміни: економічна ефективність зовнішньоеко­номічної операції; критерій економічної ефективності; валют­на ефективність зовнішньоекономічної операції; ефективність експорту та імпорту; економічний ефект експорту та імпор­ту; рентабельність експорту та імпорту.

9.1. Сутність ефективності зовнішньоекономічних

операцій

Головною умовою проведення зовнішньоекономічної опе­рації є її ефективність.

Підприємства нерідко зазнають значних збитків унаслідок недостатнього техніко-економічного обґрунтування ефектив­ності зовнішньоекономічної операції, відсутності в ньому оцінок вибору валюти ціни, валюти платежу та інших валют­но-фінансових умов угоди.

Розрахунок економічної ефективності проводиться шля­хом зіставлення досягнутого економічного результату (ефек­ту) з витратами ресурсів на отримання цього ефекту. Під ре­зультатами розуміють грошове, вартісне оцінювання отрима­ного прибутку для підприємства: грошові надходження за відправлену продукцію, виконані роботи та послуги, вартість отриманого товару, робіт, послуг та ін. Під витратами ро­зуміють грошове вартісне оцінювання виробничих ресурсів, які залучилися у господарський обіг: вартість сировини, ма­теріалів, енергії, трудових ресурсів, послуг сторонніх ор­ганізацій, обов'язкові відрахування в різноманітні державні фонди та інші витрати, без яких торгова угода не може бути здійснена. Економічні результати та витрати ресурсів мають кількісний вимір. А тому й економічна ефективність може вимірюватися кількістю, тобто мати критерій ефективності.

Критерій — це головна ознака, що відрізняє його від інших класифікаційних одиниць.

Критерій економічної ефективності неоднаковий для різних рівнів зовнішньоекономічної діяльності. Кожному рівню оцінювання відповідає свій вид економічних інтересів і свій критерій ефективності.

Так, на макроекономічному (народногосподарському) рівні під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі ро­зуміють ступінь економії національної праці, що досягається країною її участю в міжнародному поділі праці та зовнішньо­торговельному обміні.

У цьому випадку критерієм економічної ефективності є економія національної праці як додаткове джерело зростання валового внутрішнього продукту та інших економічних і соціальних макропоказників.

На рівні підприємства під економічною ефективністю зовнішньоторговельних операцій розуміють ступінь збільшен­ня доходу від цих операцій. Критерієм економічної ефектив­ності є прибуток як основна міра ефективності.

Визначення ефективності зовнішньоекономічних опе­рацій зумовлює ступінь зацікавленості підприємства у виході на світовий ринок, дає змогу обґрунтувати окремі пропозиції щодо закупівлі та продажу певних товарів. Одержані дані мо­жуть бути використані при розробці планів експорту та імпор­ту підприємства, при оцінюванні структури та напрямів зовнішньоторговельного обігу.

Усю систему показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства, організації, фірми можна поділити на чотири групи

1 група. Абсолютні показники:

♦ обсяг експорту;

♦ обсяг імпорту;

♦ обсяг накладних витрат на експорт/імпорт;

♦ середній залишок коштів;

♦ кількість отриманих рекламацій;

♦ сума рекламацій;

♦ кількість задоволених рекламацій;

♦ обсяг використання торговельної марки фірми;

♦ обсяг експорту нових товарів.

2 група. Відносні показники:

а) індекси динаміки:

♦ індекс вартості;

♦ індекс фізичного обсягу;

♦ індекс ціни;

♦ індекс кількості (наприклад, динаміка частки світового, європейського ринків, частка нових товарів в експорті, які з'явилися на ринках за останні 5 років, частка зни­ження витрат, яка одержана за рахунок використання нових технологій тощо);

б) коефіцієнти виконання зобов'язань з експорту та імпор­ту:

♦ за вартістю;

♦ за фактичним обсягом;

♦ за ціною;

в) середня тривалість обороту експортної (імпортної) опе­рації;

г) коефіцієнт віддачі коштів від експортних/імпортних операцій.

3 група. Показники структури:

♦ товарна структура експорту або імпорту;

♦ географічна структура експорту або імпорту;

♦ структура накладних витрат на експорт або імпорт.

4 група. Показники ефективності (ефекту):

♦ валютна ефективність експорту/імпорту;

♦ ефективність експорту/імпорту;

♦ рентабельність експорту/імпорту;

♦ економічний ефект експорту/імпорту;

♦ інтегральний економічний ефект від експортно-імпорт­ної діяльності;

♦ ефективність реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

♦ ефективність придбання і використання імпортного об­ладнання;

♦ ефективність придбання та продажу ліцензій. Розрахунок показників економічної ефек­тивності здійснюється за такими принципа­ми [62, с.32]:

♦ найповніший облік усіх складових вит­рат і результатів. Неповний облік витрат та отриманих результатів може спотворити вис­новки про оцінку ефективності того чи іншо­го рішення;

♦ необхідність порівняння з базовим варіантом. За базо­вий варіант може бути прийнятий стан справ до прий­няття рішення. Неправильний вибір бази порівняння може призвести до спотворення оцінок;

♦ приведення витрат і результатів до однієї бази зістав­лення;

♦ приведення різних за часом витрат і результатів до од­ного моменту часу;

♦ наявність достовірності інформації, системи збору та аналізу інформації.

Конкретний розрахунок показників ефективності залежа­тиме значною мірою від виду зовнішньоекономічної операції, її мети, умов та інших особливостей і конкретної угоди.

9.2. Оцінювання виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій

Для визначення ефективних напрямів діяльності підприємства у сфері зовнішньоекономічної діяльності потрібен ретельний аналіз її стану.

Проведення аналізу експортних та імпортних операцій включає:

♦ визначення виконання зобов'язань за вартістю, фізич­ним обсягом та ціною експортованих (імпортованих) товарів;

♦ визначення виконання зобов'язань за термінами їх по­ставок та якістю;

♦ установлення факторів і величин їх впливу на еко­номічні показники;

♦ з'ясування причин недовиконання зобов'язань за тими чи іншими позиціями.

Процес проведення аналізу має чотири етапи. На першому етапі аналізується виконання зобов'язань за товарами та то­варними групами, на другому — виконання зобов'язань за країнами експорту (імпорту), на третьому — виконання зо­бов'язань за країнами ближнього зарубіжжя, на четвертому — узагальнюються результати аналізу.

У ході аналізу виконання зобов'язань за торговими угода­ми з'ясовується:

♦ кількість та загальна сума укладених угод;

♦ кількість та сума виконаних торгових угод;

♦ кількість, види та сума прострочених контрактів;

♦ причини неповної реалізації угод і порушень термінів поставок товарів.

Для аналізу ЗЕД підприємства використовують систему аналітичних показників.

Для повнішої характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку можна розрахувати такі показники [57, с. 43-45]:

а) частка сум контрактів, прострочених у звітному періоді

 

де Кп — сума контрактів, прострочених протягом року; Кв — сума контрактів, що підлягають виконанню у звітно­му періоді;

 

) коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю (Квзв). Він розраховується і для окремих товарів, і для їх сукупності:

(9.2)

 

де Цф та Оф — фактичні ціни і кількість г-того товару; Цп та ()п — планові ціни і кількість г-того товару; п — кількість товарів;

в) коефіцієнт виконання зобов'язань з експорту товарів за фізичним обсягом (КВЗф):

(9.3)

 

 

де 0,), х Ц„ - вартість експорту г-того товару в звітному періоді перерахована за плановими цінами;

2п х Ц„ — планова вартість експорту г-того товару; п — кількість товарів;

г) коефіцієнт виконання зобов'язань по експорту товарів за ціною (КВЗЛІ):(9.4)

де Оф хЦф — фактична вартість експорту г-того товару; (2,, х Ц„ -вартість експорту г-того товару у звітному періоді перерахована за плановими цінами; п — кількість товарів.

9.3. Економічна ефективність зовнішньоекономічних

угод

Для визначення ефективності ЗЕД підприємства важливо знати валютну ефективність експорту та імпорту.

Показник валютної ефективності будь-якої зовнішньоеко­номічної операції насамперед характеризує купівельну силу валюти, її курс [57, с. 82-83].

Валютна ефективність експорту (Ев.е) розраховується за формулою

(9.5)

 

 

де Цве — валютна ціна г-того експортного товару (послу­ги), вал.од/од;

 

Ос — обсяг експорту г-того товару (послуги), натур.од.; Вс — витрати на виробництво та реалізацію одиниці і-тог0 товару (послуги), грн/од.,

т — кількість назв експортних товарів (послуг).

Валютна ефективність імпорту (Еві) розраховується за формулою

(9.6)

де Црв — ціна -того товару (послуги) на внутрішньому ринку, грн/од.;

0і — обсяг імпортуу'-того товару, натур.од.;

Ц;— валютна ціна (ціна придбання) одиниці;-того товару (послуг), вал.од./од.;

п — кількість назв імпортованих товарів (послуг).

Для оцінювання вигідності експортної (імпортної) опе­рації необхідно порівняти дані показники (коефіцієнти) з пев­ною базою, оскільки самі по собі вони про це не свідчать. Ба­зою порівняння, як правило, є валютний курс. Якщо коефі­цієнт валютної ефективності перевищує значення курсу валю­ти, то зовнішньоторговельна діяльність вважається ефектив­ною. При цьому базою порівняння для валютної ефективності експорту слід використовувати обернений курс обміну (не­пряме котирування), а для валютної ефективності імпорту — звичайний обмінний курс (пряме котирування).

 

 

Показники, які характеризують ступінь вигідності для підприємства зовнішньоекономічних операцій, доцільно роз­раховувати перед укладенням зовнішньоторговельних угод, при плануванні зовнішньоторговельної діяльності, а також з метою оцінювання ефективності експортних та імпортних операцій за попередній період [57, с. 84-89; 62, с. 33-34; 77, с. 19-25].

Для загальної характеристики експортної діяльності підприємства використовують такі показники: ефективність експорту, рентабельність експорту, економічний ефект екс­порту.

Ефективність експорту підприємства (Еефе) розрахо­вується за формулою

(9.7)

де ЧВ — чистий виторг в іноземній валюті за реалізований товар, переведений у гривні за офіційним курсом на день над­ходження валютної виручки;

ЧВ = (ВВхКр)-Дв-МП,

де В В — валютний виторг за експортований товар;

Кр- діючий ринковий курс іноземної валюти до гривні;

Дв — додаткові витрати всередині країни, пов'язані з екс­портом товару (можливі витрати на оплату ліцензії, комісійні посереднику, транспортні, складські та інші витрати);

МП — митні платежі;

ОП — обсяг продажу за експортом, грн.

Показник ефективності експорту свідчить, наскільки ефективно підприємство проводить свою ЗЕД, а також частку виторгу в загальному обсязі експорту підприємства. Якщо цей показник більший за одиницю, тоді реалізація товарів на зовнішньому ринку буде вигідніша, ніж в середині країни.

 

 

Рентабельність експорту (Ре) розраховується за форму­лою:

(9.8)

де ПВ — повні витрати підприємства на експорт продукції,

грн.

 

 

Цей показник демонструє суму інвалютного доходу від ре­алізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню.

Наведені показники ефективності експорту необхідно порівняти з аналогічними показниками за минулий період,
щоб установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Економічний ефект експорту (Ее) розраховується за фор­мулою


 

(9.9)

де Воп — виторг у гривнях від обов язкового продажу част­ки валюти держави.

 

де Кс — середньорічна вартість основних виробничих і оборотних фондів, що використовуються у виробництві екс­портної продукції.

Показник Е3сфе свідчить про ефективність використання виробничих фондів при експорті.

Показники Е'сфс, Е2ефс, Е3сфе доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Е'сфс>1, а Е'ефе >Е2ефе. Якщо виконуються ці дві умови, то екс-

Для визначення економічної ефективності експортної діяльності на рівні підприємства широко використовують ме­тодику, згідно з якою визначаються такі три показники еко­номічної ефективності:



порт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси слід шукати шляхи збільшення експорту да­них товарів. Показник Е3сфє вказує на рівень ефективності відповідних товарів, причому перша частина формули вказує, який саме відсоток від результатів експорту підприємства ста­новить доход від експорту, а друга частина формули визначає, скільки разів за досліджуваний період зміг обернутись авансо­ваний на експорт капітал. Таким чином, чим більші обидві ча­стини формули, а значить і Е3ефе, тим вигідніший експорт цих товарів.

Для характеристики імпортної діяльності підприємства використовуються показники: економічної (абсолютної) ефективності імпорту, економіний ефект імпорту, рента­бельність імпорту.

Показник економічної (абсолютної) ефективності імпорту (Еефі) товарів розраховується за формулою:

(9.13)

 

 

де Ці в р — вартість імпортної продукції на внутрішньому інку, грн;

Ві — витрати на придбання імпортної продукції, грн; В, «Вм + М + А + ПДВ + М3 + Д, + ПДВд, де Вм — митна вартість товару, перерахована у гривні за [)іційним курсом (К) на дату подання митної декларації, яка;лючає валютні витрати імпортера (В В;) до місця ввезення івару на митну територію України, тобто: Вм = ВВі х К; М — імпортне мито;

А — сума акцизного збору з підакцизних товарів; ПДВ — податок на додану вартість; М3 — митні збори; Ді — додаткові витрати імпортера;

ПДВд — податки на додану вартість щодо додаткових вит­рат імпортера.

Чим більший цей показник за одиницю, тим ефек­тивнішою буде імпортна діяльність для підприємства.

Економічний ефект імпорту (Е;) розраховується за фор­мулою


 

(9.14) грішньо-

де Црі — ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньо­му ринку, грн..

Цей показник характеризує прибуток від реалізації імпортних товарів.

Рентабельність імпорту (Р;) розраховується за формулою:


 

Для визначення економічної ефективності імпорту мо­жуть використовуватися різні методики залежно від мети здійснення імпорту: 1) імпорт товару здійснюється для вироб­ничого споживання імпортером з метою зниження витрат ви­робництва як альтернатива його закупівлі на внутрішньому ринку; 2) імпорт товарів здійснюється для його реалізації на внутрішньому ринку з метою одержання прибутку (це імпорт товарів народного споживання).

Для товарів виробничого призначення економічна ефек­тивність імпорту визначається за двома формулами:

(9.16)

 

 

де Цк — купівельна ціна імпортного устаткування; ЦП — повна ціна споживання імпортного устаткування;

ЦП = ЦК+ЕВ,

де Ев — експлуатаційні витрати при використанні устатку­вання;


 

де Вс — вартість сировини, матеріалів, що споживаються, на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

Ве — вартість палива та енергії на одиницю виготовленої на даному устаткуванні продукції;

Вр — вартість ремонту устаткування;

В3 — вартість запчастин для устаткування;

ЗП — заробітна плата робітників, які обслуговують устат­кування.

Чим більше Е'ЄфЛ наближається до 1, тим ефективніший імпорт відповідних товарів.

Використовуючи цей показник, підприємство може прид­бати устаткування не тільки виходячи із найнижчої ціни, але й майбутніх експлуатаційних витрат.

(9.17)

 

 

де Оп — обсяг продукції, яка випускається на даному ус­таткуванні, у внутрішніх середньорічних цінах;

Ву — витрати на імпорт даного устаткування.

Показник Е2ефі повинен бути більший за 1. Він показує кількість продукції, яка випускається, на даному устаткуванні на 1 грн витрат щодо його придбання для підприємства.

Економічний ефект імпорту товарів народного споживан­ня визначається за формулою 9.14.

На показник ефективності зовнішньоекономічної діяль­ності можуть впливати умови кредитування. Експортні опе­рації, як правило, здійснюються на умовах кредиту. Тому важ­ливо знати, наскільки вигідно підприємству реалізувати товар з відстрочкою платежу.

Для врахування умов кредитування в розрахунках ефек­тивності зовнішньоекономічних операцій використовується коефіцієнт кредитного впливу (Ккр), ЯКИЙ є відношенням су­марного значення валютних надходжень, зведеного до року поставки товару, до номінальної зовнішньоторговельної ціни цього товару.

Формули для розрахунку Ккр складні, тому на практиці користуються спеціальними таблицями, в яких наведено чис­лові значення цього коефіцієнта.

Формули розрахунків ефективності зовнішньоеко­номічних операцій, які передбачають кредитування, такі: а) ефект експорту:


 

(9.18)

де Вк — сума виторгу від контракту;

Кві — коефіцієнт переводу національної валюти в інозем-

ну;


 

 

де 2- вартісна оцінка придбаної продукції; В, — витрати на імпорт продукції;

Якщо експорт (імпорт) здійснюється за рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується вели­чина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

(9.22)

Зовнішньоекономічну діяльність можна оцінити за допо­могою показника інтегрального економічного ефекту (Ее_і), якщо суб'єкт ЗЕД займається експортом та імпортом одночас­но:


 

Запитання для самоконтролю

1. Що розуміють під ефективністю зовнішньоекономічної опе­рації?

2. Які принципи розрахунку показників ефективності зовнішньоекономічної операції?

3. Як оцінюється виконання зобов'язань з експортних та імпортних операцій?

4. Як розраховується валютна ефективність експорту та імпор­ту?

5. Як розраховується економічна ефективність зовнішньоеко­номічних угод?

ЧАСТИНА III МІЖНАРОДНА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.018 сек.)