АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІСТОРІЯ ТЕРОРИЗМУ

Читайте также:
  1. Гроші, виникнення грошей, історія виникнення грошей
  2. Екологічна стежка: передумови виникнення, історія.
  3. З дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
  4. З курсу «Історія України»
  5. Захплююча історія виникнення декупажу
  6. І. Історія адвокатури. Правове становище адвокатури та адвокатська діяльність
  7. Історія
  8. Історія
  9. Історія
  10. ІСТОРІЯ АЛКОГОЛЮ ТА АЛКОГОЛІЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ
  11. Історія винаходу
  12. Історія виникнення , заснування села Велика Рибиця

Перший в історії випадок свідомого та систематичного використання терористичної практики було зафіксовано на Близькому Сході у І ст. н.е., коли групи сікаріїв фізично знищували представників єврейської знаті, які співробітничали з римською адміністрацією. Тоді ж з¢явилася секта мусульман-ісмаїлітів під проводом Хасана-ібн-аль-Сабаха, який перетворив тероризм на головний засіб боротьби із політичною опозицією.

Розвиток тероризму - це наслідок активного розшарування населення, його ідеологічного розмежування, оформлення політичних рухів, об¢єднань партій, які сповідували різні політичні погляди та вели боротьбу за владу.

Вже в кінці ХІХ ст. здавалося, що ніхто не застрахований від терористичного нападу. В 1894 році італійський анархіст вбив французького президента Саді Карно. В 1897 р. анархісти смертельно поранили імператрицю Єлизавету Австрійську та вбили іспанського прем¢єр-міністра Антоніо Кановаса. В 1900 р. жертвою терориста став король Італії Умберто І. А в 1901 р. був вбитий президент США Уільям Маккінлі.

В Росії в 1902-1907 рр есерівськими та іншими терористами було здійснено близько 5.5 тис. терористичних актів (вбивства міністрів, депутатів Державної думи, жандармів, працівників поліції та прокуратури). [3]

Тероризм став головною проблемою політиків. Коли в 1900 р. зустрічалися керівники найбільш індустріально розвинених держав, то більшість з них ставили першим на порядку денному питання про тероризм. На цьому ж наполягав президент Клінтон під час зустрічі великої сімки,після того як в червні 1996 р. стався напад на американську військову базу в Дахрані, в Саудівській Аравії.

Якщо згадати це все, то сучасний підйом тероризму видається не таким вже й загрозливим, хоча кількість жертв зростає: за даними Держдепартаменту США в 1994 р. їх було 165, а в 1995 - 314.[4]. Але ці цифри майже ні про що не свідчать, так як не враховують специфіки зареєстрованих випадків, а також випадків, що залишилися без уваги.

В ХХ ст. мотиви, стратегія та зброя терористів стали дещо іншими. Міжнародний тероризм був складовою політики супердержав та їх сателітів, інструментом ідеологічної експансії, ї,зрештою, дестабілізатором системи міжнародної безпеки. При цьому країни-конкуренти завжди виховувалися у дусі розподілу сили на "справедливу" та "несправедливу", що у свою чергу обумовлювало "подвійний стандарт" у політичній, юридичній та оперативній оцінці актів міжнародного тероризму.

Терористичні організації в цей період часто виконували замовлення державних спецслужб. За даними часопису "U.S. News and World Report", які були оприлюднені у листопаді 1977 року, за період з 1961 по 1976 роки ЦРУ США було причетне до майже 900 великих таємних операцій проти окремих "небажаних" для США іноземних державних, громадських діячів та урядів.

Активна інтернаціоналізація тероризму розпочалася у 60-70-ті роки нашого століття. Їй сприяли:

§ По-перше, процеси інтернаціоналізації капіталу, структурна перебудова економічних систем, країн що розвиваються, зміна їх місця в системі капіталістичного господарювання як наслідок процесу деколонізації, що і призвело до вивільнення нагромадженого потенціалу соціальної енергії у країнах світової периферії з подальшим утворенням національно-визвольних рухів, у тому числі терористичного спрямування.

§ По-друге, глобалізація політичної та економічної діяльності транснаціональних компаній (ТНК), що в окремих випадках сприяла організації терористичних груп, які, окрім іншого, спеціалізувалися на обслуговуванні інтересів монополій (наприклад, протягом 70-80-тих років в Анголі рух УНІТА здійснював таємні торговельні операції з алмазами за дорученням південноафриканської ТНК "De Bierce").

§ По-третє, нерівномірність розвитку держав світу, яка обумовлювала поділ країн на "сильних" та "слабких", а з цим - зростання ролі націоналізму та релігійного фундаменталізму у міжнародному житті.

§ По-четверте, криза ідеї суспільства "масового споживання", наслідки якої сприяли формуванню у країнах Західної Європи у 70-ті роки "покоління розгніваних", представники якого були головною рушійною силою терористичних угрупувань у Західній Європі.

 

Концепція боротьби з тероризмом України.
Метою Концепції боротьби з тероризмом (далі – Концепція), яка схвалена Указом Президента України В.Ф.Януковича, від 25 квітня 2013 року є:
- забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом шляхом розроблення і впровадження комплексу заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і умов, що можуть призвести до проявів тероризму;
- захист людини і громадянина, суспільства і держави від тероризму,
- зосередження основних зусиль на протидії терористичній діяльності, мінімізації її наслідків;
- налагодження дієвої взаємодії між уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськістю, розширення міжнародного співробітництва у цій сфері.
Організація Об'єднаних Націй визнає тероризм однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці людства. Поширення терористичної загрози обумовлюється процесами світової глобалізації, інтернаціоналізації, що тривають, а також підвищенням рівня міжнародної злочинності.
Україна поділяє стурбованість світової спільноти щодо таких глобальних загроз людству, як поширення тероризму, у тому числі, пропаганда терористичної ідеології, застосування терористичних методів для досягнення злочинної мети. У зв'язку з цим, у Стратегії національної безпеки України "Україна у світі, що змінюється" поширення тероризму визначається як один з чинників, що загрожує глобальній міжнародній стабільності та негативно позначається на безпековому середовищі держави.
Зовнішні та деякі внутрішні чинники, що можуть стати підґрунтям для підвищення в Україні рівня терористичної загрози:
- підвищена заінтересованість до території України як транзитної зони з боку міжнародних злочинних угруповань, які діють, зокрема, у сферах легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, нелегального переміщення зброї, небезпечних матеріалів та наркотичних засобів;
- активна участь України в урегулюванні тривалих збройних конфліктів, міжнародних антитерористичних операціях;
- поширення ідей тероризму через мережу Інтернет, розповсюдження інструктивних матеріалів щодо технології виготовлення саморобних засобів ураження і тактики вчинення терористичних актів;
- наявність на території України потенційно небезпечних та уразливих у терористичному плані об'єктів, які, з огляду на світовий досвід, можуть розглядатися як потенційні цілі терористів;
- тенденція до збільшення в Україні кількості осіб – вихідців із держав, в яких нестабільні економіка і політична ситуація та на територіях яких активно діють терористичні організації.
Боротьба з тероризмом на території України має ґрунтуватися, насамперед, на законодавчо визначених на національному рівні принципах з урахуванням основних положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН та Контртерористичної стратегії Європейського Союзу.
Реалізовувати заходи з виконання Концепції передбачається протягом 2013–2020 років за такими напрямами:
- визначення та аналіз причин і умов, що сприяють поширенню тероризму;
- удосконалення правових та організаційних основ боротьби з тероризмом;
- удосконалення існуючих, розроблення та імплементація нових методів боротьби з тероризмом;
- оптимізація шляхів та способів захисту прав і свобод людини і громадянина, захисту суспільства та держави від терористичних посягань;
- інформаційне, наукове, кадрове та матеріально–технічне забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом;
- підвищення рівня інформованості суспільства про небезпеку та масштаби тероризму;
- формування громадської думки з метою сприяння ефективній реалізації державної політики у сфері боротьби з тероризмом;
- розвиток міжнародного співробітництва у сфері боротьби з тероризмом.
З метою дотримання основних принципів, визначених національним законодавством, проблему боротьби з тероризмом на території України передбачається розв'язувати шляхом зосередження зусиль на:
- запобіганні терористичній діяльності;
- виявленні і припиненні терористичної діяльності;
- усуненні та мінімізації наслідків терористичної діяльності;
- інформаційному, науковому та іншому забезпеченні боротьби з тероризмом;
- міжнародному співробітництві з питань боротьби з тероризмом.
Запобігання терористичній діяльності має здійснюватися шляхом:
- ужиття заходів організаційного, правового, адміністративного, режимного та технічного характеру, спрямованих на усунення чинників, що сприяють виникненню тероризму, та його проявів;
- посилення контролю за додержанням законодавства у сфері боротьби з тероризмом;
- поліпшення стану інформаційного забезпечення боротьби з тероризмом, впровадження сучасних інформаційних систем і технологій у зазначену діяльність;
- проведення серед населення інформаційно–роз'яснювальної та профілактичної роботи, спрямованої на неприйнятність тероризму та відмову від ідей використання терористичних методів для досягнення мети.
Виявлення і припинення терористичної діяльності має здійснюватися шляхом:
- підвищення ефективності контррозвідувальних, оперативно–розшукових і оперативно–технічних заходів, що здійснюються з метою своєчасного виявлення і припинення терористичної діяльності;
- чіткого розмежування повноважень і скоординованої взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом;
- належного ресурсного, зокрема матеріально–технічного, а також інформаційного забезпечення суб'єктів боротьби з тероризмом, у тому числі надання їм доступу до інформаційних ресурсів органів державної влади у порядку, встановленому законодавством;
- забезпечення готовності сил і засобів суб'єктів боротьби з тероризмом до припинення терористичних актів;
- своєчасної підготовки, організації і здійснення комплексних скоординованих антитерористичних заходів у разі вчинення або загрози вчинення терористичних актів.
Заходи з усунення та мінімізації наслідків терористичної діяльності мають плануватися завчасно на основі прогнозування можливих наслідків вчинення терористичних актів та здійснюватися шляхом:
- недопущення людських жертв з урахуванням пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності;
- медичного супроводження антитерористичних заходів, надання медичної допомоги постраждалим від терористичних актів;
- соціальної реабілітації постраждалих від терористичних актів, зокрема надання психологічної допомоги та здійснення їх психологічної реабілітації.
Заходи з усунення та мінімізації наслідків терористичної діяльності мають бути спрямовані на:
- ліквідацію і мінімізацію наслідків терористичних актів;
- відшкодування в установленому законом порядку шкоди, заподіяної терористичними актами.
Реалізація Концепції має здійснюватися шляхом розроблення та запровадження на її основі програм і планів із протидії тероризму, а також прийняття відповідних нормативно-правових актів.
Виконання Концепції передбачається покласти на суб'єктів, що безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, суб'єктів, що згідно із законодавством залучаються до боротьби з тероризмом, а також на інші органи державної влади, установи та організації, які керуватимуться цією Концепцією під час провадження своєї діяльності, зокрема під час розроблення відповідних програм і планів, підготовки проектів нормативно–правових актів, включаючи міжнародні договори.
Координація заходів із реалізації Концепції здійснюватиметься Службою безпеки України.
Реалізація Концепції має сприяти забезпеченню захисту прав і свобод людини і громадянина, захисту суспільства і держави від терористичних посягань, зменшенню ризиків терористичних проявів, поліпшенню координації діяльності суб'єктів боротьби з тероризмом, ефективності їх діяльності, зміцненню міжнародної взаємодії у сфері боротьби з тероризмом.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)