АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зміст і послідовність виконання завдань. Завдання 1. Ознайомлення з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною

Читайте также:
  1. I. Мета, завдання та загальні вимоги до виконання курсової роботи
  2. II ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
  3. II Методика виконання курсової роботи.
  4. II. ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
  5. II. Перевірка виконання домашнього завдання.
  6. III. Формування теми, мети і завдань уроку.
  7. VI Поточний контроль виконання роботи
  8. VI Поточний контроль виконання роботи
  9. VI Поточний контроль виконання роботи
  10. VI Поточний контроль виконання роботи
  11. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  12. VIІ Поточний контроль виконання роботи

Завдання 1. Ознайомлення з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною

Основним перев'язним матеріалом є марля бавовняна тканина, виготовлена зі слабко покручених, пухко переплетених ниток. Марля може бути білою (хімічно знежиреною) і сірою (не знежиреною). Біла марля має високу вбирну здатність і швидко висихає, тобто добре проводить вологу, а складена в кілька шарів — надійно захищає від пилу та бруду. Сіра марля погано всмоктує вологу. Замість марлі іноді використовують бавовняну тканину для білизни; вона щільніша й важча за марлю, гірше вбирає й міцніше утримує вологу.

Вату також виготовляють з бавовни. Це пухка маса тонких волоконець. Її легко розривають на шматки потрібного розміру і надають їм відповідної форми. Біла (знежирена) вата добре вбирає вологу і різні розчини, сіра (незнежирена), навпаки, погано вбирає вологу, застосовують її переважно як ізолювальний та утеплювальний матеріал.

Крім цих найпоширеніших перев'язних матеріалів іноді застосовують лігнін — тонкий пористий папір (виробляють з деревини кип'ятінням у кислотах), який має високу вбирну здатність.

Як допоміжний матеріал раніше використовували торф'яний мох, його виготовляють з висушених стебел моху, які ретельно очищають, розривають і складають докупи. Рідше використовують спресовані пластинки. Торф'яний мох має високу вбирну здатність, а також дезодорувальні та дезінфекційні властивості.

Іноді застосовують також целофан — прозорий, міцний, непроникний для вологи матеріал; він має непогані ізоляційні властивості, тому його використовують для компресів і як покривний матеріал для ранових пов'язок. Замість целофану можна використовувати поліетиленову плівку, а також клоччя — очищене від твердих часточок льняне або конопляне волокно.

Перев'язному матеріалу надають різної форми, зручної для конкретної хірургічної роботи.

Бинт — стрічка з марлі, згорнута в тугий циліндр. У ньому розрізняють згорнуту частину, або головку, вільний кінець, внутрішню та зовнішню поверхні. Ширина його 5-15 см, довжина — від 5 до 10 метрів. При виготовленні бинтів своїми силами кусок марлі туго намотують по всій ширині на рівний металевий або дерев'яний стрижень, який потім виймають, а марлевий валик розрізують на бинти.

Тампон має чотирикутну форму, виготовляється з куска марлі розміром 10 х 10 см, згорнутої у вигляді конверта. Ватяно-марлеві тампони найчастіше роблять розміром 4 х 6 см з куска марлі розміром 10 х 14 см. Краї марлі підгортають усередину, щоб нитки не потрапили в рану. Всередину марлі кладуть шарбілої вати розміром 4x6 см, завтовшки 0,5 — 0,7 см і загортають його з усіх боків.

Ватяні кульки — жмутки вати кулястої форми, які використовують для обробки рук і операційного поля.

Дренаж — вузька стрічка з марлі, складена по довжині вдвоє чи вчетверо, яку застосовують для дренування ран.

Серветка — кусок марлі квадратної чи прямокутної форми, найчастіше розміром 10 х 16 або 20 х 50 см.

Косинку виготовляють з куска марлі трикутної форми (довжина основи 180 см, висота — 65 см).

Лонгет — кусок марлі, полотна чи бязі у вигляді видовженого чотирикутника.

Праща — лонгет, кінці якого розрізані у поздовжньому напрямку на 2-3 тасьми.

Хірургічну білизну (халати, шапочки, косинки, маски, рушники, простирадла тощо) виготовляють з легкої бавовняної тканини. Вони повинні ізолювати одяг, волосся, закривати рот і ніс.

Завдання 2. Підготовка перев'язного матеріалу та хірургічної білизни до стерилізації

Спочатку готують до роботи стіл: витирають начисто (за потреби обробляють З % карболовою кислотою) і застилають чистим випрасуваним простирадлом. Перед роботою з перев'язним матеріалом обов'язково миють руки з милом і 0,5 % розчином аміаку, після чого витирають насухо чистою гігроскопічною ватою. На простирадло накладають перев'язний матеріал — марлю, вату, бинти, серветки, тампони тощо або готують окремі види перев'язного матеріалу з марлі за допомогою ножиць, які протирають 3 % розчином карболової кислоти.

Випрану і випрасувану хірургічну білизну перед стерилізацією перевіряють на чистоту і цілість (чи є на ній зав'язки, ґудзики тощо).

Для стерилізації перев'язний матеріал і хірургічну білизну кладуть у спеціальні металеві стерилізаційні коробки. Речі в стерилізаційних коробках розміщують не щільно. Для кожного виду перев'язного матеріалу доцільно мати окрему стерилізаційну коробку. Якщо в одній стерилізаційній коробці доводиться стерилізувати різні види перев'язних матеріалів, то її розділяють картонними перегородками на кілька комірок. Хірургічну білизну бажано стерилізувати окремо. На дно стерилізаційної коробки кладуть простирадла, на них — маски, шапочки, халати і зверху — рушники, призначені для витирання оброблених рук.

Коробки закривають кришками, сітчасті отвори в бічних стінках відкривають. У разі відсутності стерилізаційних коробок перев'язний матеріал кладуть у чисті полотняні торбинки із зав'язками або дротяні каркасні коробки, обтягнуті полотном.

Завдання 3. Проведеннястерилізації

Перев'язний матеріал і хірургічну білизну стерилізують в автоклаві сухою парою під тиском.

Заповнені стерилізаційні коробки вміщують у стерилізаційну камеру автоклава і щільно закривають її кришкою за допомогою спеціального механізму. Баланс запобіжного клапана встановлюють на позначці 1,5 чи 2 атм і закривають усі крани, крім паровідвідного і крана водомірного скла, після чого вмикають форсоване нагрівання. Щойно з паровідвідного крана почне виходити рівномірний струмінь сухої пари (має сизуватий відтінок, погано конденсується), кран закривають і доводять тиск в автоклаві до 1 атм. Післяцього кран відкривають і випускають усю пару із залишками повітря, яке знижує дезінфекційну силу пари, паровідвідний кран закривають і доводять тиск в автоклаві до потрібної величини.

 

При 1,5 атм (126,8 °С) стерилізують упродовж 30 хв, при 2 атм (132,9 °С) — 20 хв. Далі нагрівання припиняють, обережно відкривають кран і випускають пару, доки тиск не знизиться до нуля, обережно відкривають кришку автоклава і виймають стерилізаційні коробки, відразу закриваючи бічні отвори.

Стерилізацію текучою парою здійснюють в апараті Коха, у відрі чи в баку з кришкою. їх на 1/3 заповнюють водою, над якою ставлять дротяну сітку. На неї вміщують стерилізаційну коробку чи пакети з перев'язним матеріалом і хірургічною білизною.

Посудину закривають кришкою, в якій мають бути невеликі отвори, і починають нагрівати. Початком стерилізації вважають момент, коли пара крізь отвори в кришці виходить безперервним струменем. За температури пари, що становить 100 °С, стерилізують упродовж 1 — 2 год.

Стерилізацію прасуванням проводять, коли немає можливості застосувати наведені нижче способи. Температура праски досягає 150 °С. Спочатку прасують простирадло, на якому відбуватиметься обробка. Перев'язний матеріал і хірургічну білизну ретельно прасують з обох боків (марлю — з одного боку). Випрасуваний матеріал складають у стерилізаційні коробки або загортають у випрасуване простирадло

Стерилізацію кип’ятінням проводять упродовж 1 — 2 год. Гарячу воду зливають, а охолоджений перев'язний матеріал віджимають продезінфікованими руками і залишають закритій кришкою посудині, де його кип'ятили. Більш ефективне кип’ятіння в розчині етакридину лактату в розбавлянні 1: 1000.

Бинти, вату, марлеві серветки, тампони промисловість випускає стерильними, у непроникній для повітря і вологи упаковці; якщо упаковка розірвана, її знімають і проводять стерилізацію.

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Після виконання практичного заняття студент повинен:

Знати

· Основний перев'язний матеріал і хірургічну білизну

· Методи підготовки перев'язного матеріалу та хірургічної білизни до стерилізації

· Етапи проведення стерилізації

Вміти

· підготовляти перев'язний матеріал та хірургічну білизну до стерилізації

· проводити стерилізацію перев’язочного матеріалу та хірургічної білизни


Інструктивна картка № 4


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)