АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Інтерференцтерапія

Читайте также:
  1. Поради студенту.
  2. Ситуаційні завдання

Інтерференцтерапія — метод лікувального використан­ня інтерференціальних струмів, які утворюються усередині тканин внаслідок накладання один на одного двох змінних струмів однакової амплітуди, але різної частоти. Цей метод розроблений в 1951 році австрійцем Гансом Немеком.

При проведенні інтерференційованого струму викорис­товуються одночасно два змінних струми середньої частоти. При цьому на задану ділянку тіла накладають дві самостійні пари електродів таким чином, щоб силові лінії струму пере­хрещувались в патологічному вогнищі. До кожної пари елек­тродів з двох незалежних електричних ланцюгів апарату підво­дять змінні струми середньої частоти з різницею між ними від 1 до 100 Гц (наприклад 3900 і 4000 Гц). Усередині тка­нин ці два самостійні струми після накладання один на одно­го внаслідок інтерференції утворюють один діючий струм з частотою від 1 до 100 Гц.

Інтерференційовані струми викликають м'язові скоро­чення, масуючу дію, котра приводить до почуття легкої м'якої вібрації. Внаслідок скорочення м'язів наступає покращення периферичного кровообігу і лімфотоку. Розширення перифе­ричних судин також відбувається за рахунок пригнічення симпатичного відділу вегетативної нервової системи і появи під час процедури біологічно активних речовин (брадикінін, ацетилхолін та інші). При цьому підвищується обмін речо­вин, зменшується набряк тканин, прискорюється виведення з них токсичних речовин, покращується їх живлення. В корі головного мозку виникає домінуюче вогнище ритмічного збуд­ження, яке гасить на деякий час домінанту болю. Інтерфе­ренційні струми стимулюють регенерацію кісток та перифе­ричних нервів.

Механізм дії інтерференційованих струмів різних частот недостатньо вивчений. Дані про те, що при ритмічних частотах 90-100 Гц з'являється знеболююча, судиннорозширююча і галь­мівна дія. При частоті 25-60 Гц ці струми викликають тетанічні скорочення м'язів. При впливі струму ритмічної частоти 1-10 Гц підвищується тонус симпатичної нервової системи.

Техніка і методика проведення процедури. В ліку­вальних закладах України використовується болгарський апа­рат для інтерференцтерапії моделі "Інтерферема". Цей апа­рат генерує струми постійної частоти 50 або 100 Гц, а також струми, які періодично змінюються через кожні 15 сек (на­приклад від 1 до 10 або від 90 до 100 Ги). Спочатку на протязі 2-3 хвилин діють інтерференційним струмом по­стійної частоти, після чого переходять на струм ритмічної ча­стоти. Сила струму залежить від площі електродів та індиві­дуальної чутливості хворого і коливається від ЗО до 50 мА. Процедура проводиться за допомогою 4-х металевих елект­родів (дві пари) або гумових.) спеціальними присосками, площею від 2 до 200-300 см~. Електроди накладають на зне­жирену шкіру так, щоб силові лінії, які йдуть від кожної пари електродів, перехрещувались в зоні патологічного вог­нища. При цьому хворий повинен відчувати приємну вібра­цію. Тривалість процедури 10-15, інколи до 20-30 хвилин. Процедури проводиться щоденно або через день. Курс ліку­вання від 2 до 10-20 процедур.

Показання. Інтерференцтерапія застосовується при захворюваннях периферичного відділу нервової системи, особ­ливо з наявністю больового синдрому і вираженими вегетатив­но-судинними порушеннями (радикуліти, плексити, неврити, невралгії та інші); травми кістково-м'язевої системи (удари м'язів, надкістниці, суглобів, розтягування зв'язок, переломи кісток та інші); порушення периферичного кровообігу та тро­фіки тканин при ангіоспазмах, облітеруючих захворюваннях судин кінцівок, вібраційна хвороба, хвороба Рейно; захворю­вання шлунково-кишкового тракту (функціональні розлади шлунку, езофагіти, гастрити, при подразненнях сонячного сплетіння та інші); гіпертонічна хвороба; атрофії м'язів після довгої адинамії, операцій, травм.

Приклади призначення і показання:

1. Інтерференцтерапія на больову ділянку колінного суг­лоба. Електроди площею 200 см- кожний розміщують так, щоб перехрещення силових ліній проходило через колінний суглоб. Послідовність впливу струмами: інтерференційний струм постійної частоти 100 Гц на протязі 2-3 хвилин, потім ритміч­ної частоти 1-100 Гц 13-15 хвилин. Сила струму до відчуття вібрації. Тривалість процедури 15-20 хвилин. Щоденно. Курс лікування 15 процедур. Показання: деформуючий артроз, післятравматичний больовий синдром колінного суглоба.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)