АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Статистичний розподіл вибірки та його геометричне зображення

Читайте также:
  1. IX. У припущенні про розподіл ознаки по закону Пуассона обчислити теоретичні частоти, перевірити погодженість теоретичних і фактичних частот на основі критерію Ястремського.
  2. V. Для дискретної випадкової величини Х, заданої рядом розподілу, знайти:
  3. Біноміальний закон розподілу
  4. Визначення мінімально достатнього обсягу вибірки
  5. Визначення необхідної чисельності вибірки.
  6. Випадкові величини та їх розподіл
  7. Випадкові змінні х та у стохастично залежні, якщо зміна однієї з них викликає зміну розподілу другої (умовний розподіл однієї з них залежить від значень другої).
  8. Властивість лінійності зображення
  9. Властивості емпіричної функції розподілу
  10. Властивості функції розподілу
  11. Геометричне визначення ймовірності
  12. Геометричне зображення комплексного числа. Модуль та аргумент комплексного числа

 

Нехай вивчається деяка випадкова величина Х, закон розподілу якої невідомий. З цією метою над випадковою величиною Х проводиться ряд незалежних випробувань (вимірів). Результати вимірювань заносять в таблицю, що називають статистичним рядом, яка є первинною формою опису статистичного матеріалу і може бути оброблена різними способами, наприклад:

а) статистичним розподілом вибірки називається таблиця, в якій вказані значення х ознаки Х у зростаючому порядку (в цьому випадку значення утворюють дискретний варіаційний ряд, самі значення ознаки називаються варіантами), а також відповідні частоти або відносні частоти

 

Варіанти Х Х1 Х2 Хі Хk
Частота ni n1 n2 ni nk
Відносна частота

де n=n1+n2+…nk, , якщо i>j, ;

б) якщо згрупувати значення ознаки в зростаючому порядку в інтервалі довжиною h (крок інтервалу), то одержимо інтервальний варіаційний ряд. Вказавши число ni значень ознаки, що попали в і -ий інтервал, і звівши дані в таблицю, одержимо статистичний розподіл інтервального варіаційного ряду

 

Варіант-інтервал h=xi-xi-1 [x0,x1] [x1,x2] [xi-1,xk] [xk-1,xk]
Частота ni n1 n2 ni nk
Відносна частота Wi W1 W2 Wi Wk

де весь інтервал значень .

в) статистичною (емпіричною) функцією розподілу вибірки називається закон зміни частоти події X<x в даному статистичному матеріалі:

, (1)

де n(x) – число значень варіант, для яких , n – об’єм вибірки; тобто щоб знайти, наприклад, F*(x3), потрібно число варіант, менших х3, розділити на весь об’єм вибірки n.

Аналогом теоретичної диференціальної функції (густини) розподілу служить щільність відносної частоти

. (2)

На відміну від емпіричної функції розподілу вибірки функція розподілу F(x) генеральної сукупності називається теоретичною функцією розподілу. Різниця між ними полягає в тому, що теоретична функція F(x) визначає ймовірність події X<x, а емпірична функція F*(x) визначає відносну частоту цієї ж події. По теоремі Бернуллі при по ймовірності. Іншими словами, при великих n числа F*(x) і F(x) мало різняться одне від одного в розумінні, що . Звідси можна зробити висновок про доцільність використання емпіричної функції розподілу вибірки для наближеного представлення теоретичної (інтегральної) функції розподілу генеральної сукупності.

Такий висновок підтверджується ще й тим, що F*(x) має всі властивості F(x). Дійсно, з означення функції F*(x) випливають її властивості:

1)

2) F*(x) - неспадна функція;

3) якщо х1 – найменша варіанта, то F*(x)=0 при x<x1, якщо xk – найбільша варіанта, то

F*(x)=1 при x>xk.

Отже, емпірична (статистична) функція розподілу вибірки є оцінкою теоретичної функції розподілу генеральної сукупності.

Для наочного зображення статистичних розподілів використовують графіки та діаграми: полігон, гістограму, кумуляту, огіву.

Полігон частот – многокутник (ламана), побудований в системі координат (x,ni) або (x,Wi) (полігон частот або відносних ачастот). Для його побудови на осі абсцис відкладають варіанти хі, а на осі ординат – відповідні їм ni чи Wi. Точки (xi,ni) чи (xi,Wi) з’єднують відрізками прямих і отримують полігон частот.

Гістограма – діаграма в системі координат . Її доцільно будувати у випадку неперервної ознаки, для чого інтервал, в якому містяться всі спостережувані значення ознаки розбивають на декілька часткових інтервалів довжиною і знаходять для кожного часткового інтервалу ni суму частот ваірант, що попали в і -ий інтервал. Для її графіка будується ступінчата фігура, що складається з прямокутників, основами яких є частинні інтервали довжиною h, а висоти рівні відношенню або . Отже, на осі абсцис відкладаються частинні інтервали, а над ними проводять відрізки, паралельні осі абсцис на висоті . Тоді площа і -го частинного прямокутника рівна - сумі частот варіант (відносних частот) і -го інтервалу, а площа гістограми частот рівна об’єму вибірки чи .

Кумулята – ламана лінія в системі координат (x,F*(x)) (для дискретного варіаційного ряду).

Огіва – крива в системі координат (x,F*(x)) (для інтервального ряду).

Приклад 1. Скласти таблицю статистичного розподілу розміру Х чоловічого взуття, яке продане магазином протягом дня: 39, 40, 41,40, 43, 41, 44, 42,40,42, 41, 41, 43, 42, 39, 42, 43, 41, 42, 41, 38, 42, 42, 41, 40, 41, 43, 39, 40, та побудувати полігон та кумуляту.

Рішення. Таблиця розподілу дискретного ряду має вигляд:

№ п/п Варіанта Х- розмір взуття Частота ni Частота Ni n(x) F*(x)
1 38 1 1/30 1 1/30
2 39 3 1/10 4 2/15
3 40 5 1/6 9 3/10
4 41 9 3/10 18 3/5
5 42 7 7/30 25 5/6
6 43 4 2/15 29 29/30
7 44 1 1/30 30 1

 

Приклад 2. Побудувати гістограму відносних частот розподілу в першому стовпці вказано частинні інтервали, в другому – сума частот варіант частинного інтервалу:

2 – 5 9

5 – 8 10

8 – 11 25

11 – 14 6

 

Частинні інтервали з кроком h=3 Сума відносних частот варіант інтервалу Wi Густина частоти
2-5 9/50 3/50
5-8 10/50 1/15
8-11 25/50 1/6
11-14 6/50 1/25

 

Рішення. Складемо таблицю, де n=9+10+25+6=50, .


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)