АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 4

Читайте также:
  1. Висновки до 3 розділу
  2. ВІДЦЕНТРОВІ ПИЛЕОСАДНІІ СУСПЕНЗІЙНО- РОЗДІЛЬНІ АПАРАТИ (ЦИКЛОНИ)
  3. Вставка розриву сторінки або розділу
  4. Демультиплексор (роздільник) Demux
  5. Для військових психологів щодо підготовки особового складу підрозділів і частин до участі в бою і проведення психологічної реабілітації військовослужбовців із БПТ
  6. Додаткова література до розділу І
  7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ І САМОПЕРЕВІРКИ ЗАСВОЄННЯ РОЗДІЛУ «ДИДАКТИКА»
  8. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗА РОЗДІЛОМ ХІ.
  9. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗА РОЗДІЛОМ ХІІ.
  10. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЗА РОЗДІЛОМ ХІІІ.
  11. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ І ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗА РОЗДІЛОМ І.
  12. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ І ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗА РОЗДІЛОМ ІІ.

ПЛАНУВАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІКА ВЕТЕРИНАРНИХ ЗАХОДІВ

4.1. Планування ветеринарних заходів

Планове ведення ветеринарної справи попереджає диспропорції в його розвитку, забезпечує можливість раціонально використовувати ма­теріальні, трудові, фінансові ресурси, одержувати більш високий ефект при менших витратах праці і засобів.

Планування - одна з істотних функцій керування ветеринарною справою, важливий елемент його організації. Вся робота ветеринарних органів і спеціалістів будується на основі відповідних планів. Плануван­ня ветеринарних заходів є обов'язковим для всіх ланок державної і ві­домчої ветеринарних служб країни.

До об'єктів планування у ветеринарії відносяться:

- профілактика і ліквідація інфекційних і інвазійних хвороб тварин;
профілактика незаразних хвороб;

- матеріально-технічне забезпечення і фінансування;

- розвиток ветеринарної науки і впровадження її досягнень у
практику;

- підготовка кадрів;

- розвиток мережі ветеринарних установ.

Планування названих заходів обов'язково для ветеринарних органів областей, республіки Крим, міст Києва і Севастополя. У районах, містах, акціонерних товариствах і інших сільськогосподарських підприємствах планують переважно профілактичні, оздоровчі і ветеринарно-санітарні заходи, а також їхнє матеріально-технічне забезпечення.

При розробці планів по ветеринарії враховують таке:

- плани ветеринарних заходів повинні максимально сприяти
розвитку тваринництва;

- плани ґрунтуються на узагальненні даних ветеринарної статис­
тики за ряд років;

- плануванню повинна передувати всебічна оцінка стану ветери­
нарного обслуговування тваринництва й ефективності заходів за минулі
роки; усі плановані види робіт повинні бути конкретними, мати кількісне
вираження, календарні терміни виконання;

- плани ветеринарних заходів повинні бути реальними, тобто за­
безпечуватися робочою силою і засобами (кадровими, матеріально-тех­
нічними і фінансовими ресурсами).


 




При розробці науково обґрунтованої системи ведення сільського го­сподарства країни, окремих економічних районів, республіки Крим, об­ластей передбачаються ветеринарні і господарські заходи, що забезпе­чують попередження і ліквідацію захворювань тварин.

Напрямок планів ветеринарних заходів залежить від ветеринарного стану тваринницьких ферм і господарств. У господарствах, благополуч­них з інфекційних і інвазійних хвороб, у планах ветеринарних заходів переважають профілактичні заходи у неблагополучних - оздоровчі. Як­що на фермах спостерігається безпліддя тварин і масова захворюва­ність молодняку, то в планах передбачають комплекс заходів для по­ліпшення відтворення стада, боротьбу з безпліддям, а також лікувально-профілактичні заходи. При плануванні тих або інших ветеринарних за­ходів, що потребують значних матеріальних витрат, варто враховувати рівень економічного розвитку господарства, підприємства. Наприклад, найефективнішим заходом ліквідації бруцельозу, туберкульозу сільсько­господарських тварин - повна заміна неблагополучних стад здоровими. Але це не завжди можливо. У тих випадках, коли економіка господарст­ва не дозволяє здійснити поголовний забій тварин неблагополучного стада, планують системне обстеження, ізоляцію і забій тільки хворих тварин. Терміни проведення ветеринарних заходів повинні відповідати об'єктивним закономірностям прояву хвороб у тій або іншій природное-кономічній зоні. Тому ветеринарні установи старанно вивчають крайову епізоотологію, враховують місцеві особливості і зважаючи на це виби­рають найбільш доцільні заходи й оптимальні терміни їх проведення. Приступаючи до планування ветеринарних заходів на черговий кален­дарний термін, важливо проаналізувати результати аналогічних заходів за минулий рік. Варто звернути увагу на ефективність засобів і способів їх здійснення. Засоби і методи, що забезпечують високий профілактич­ний, оздоровчий і лікувальний ефект, варто застосовувати ширше. Не­обхідно стежити за розвитком ветеринарної науки, науково-технічним прогресом в галузі ветеринарії. Якщо до моменту планування ветерина­рних заходів біологічною промисловістю стали випускатися нові біопре­парати або нові інструменти, прилади, устаткування, засоби і способи профілактики і лікування, то ветеринарні спеціалісти повинні прагнути використовувати їх на практиці.

У кожному випадку планування потрібно враховувати економічну вигоду від проведення тих або інших заходів. Наприклад, при плануван­ні протитуберкульозних заходів ветеринарний спеціаліст повинен виб­рати один спосіб із наступних чотирьох: систематичне обстеження тва­рин неблагополучного стада; ізоляція і забій хворих тварин: ізольоване вирощування молодняку і поступової заміни неблагополучного стада; повна заміна стада здоровими тваринами, завезеними з іншого госпо­дарства.


При упорядкуванні планів ветеринарних заходів керуються такими принципами: єдність, комплексність, демократичність, виділення голо­вної ланки.

Єдність планів передбачає обов'язковість планування ветеринар­них заходів щодо конкретних питань на визначеній території незалежно від відомчої приналежності господарств, комплексів, підприємств.

Комплексність передбачає поєднання в плані спеціальних профіла­ктичних, лікувальних і організаційно-господарських заходів. Тільки ком­плексне здійснення всього обсягу робіт може гарантувати ветеринарне благополуччя об'єкта.

Демократичність передбачає планування ветеринарних заходів знизу доверху, тобто, розробку первинних планів, починаючи з госпо­дарств, підприємств, акціонерних товариств агропромислового комплек­су і закінчуючи керівними ветеринарними органами. В окремих випадках вищі ветеринарні органи дають вказівки про проведення конкретних за­ходів на планований період.

Зведені плани заходів по областях, містах і районах узагальнюють­ся і потім затверджуються відповідними органами виконавчої влади. За­тверджений план набуває сили закону і є обов'язковим для виконання.

Виділення головної ланки в комплексі планованих заходів - це ви­значення першочергового, або головного, заходу, без котрого неможли­во здійснення інших елементів по плану, що намічається. Так, напри­клад, у планах ліквідації бруцельозу тварин головна ланка - щомісячне обстеження поголів'я, виявлення і забій тварин, що позитивно реагують, що повинно забезпечувати припинення подальшого поширення бруце­льозу і поступової його ліквідації.

Врахування й аналіз даних ветеринарної статистики - одне з най­важливіших вимог, запропонованих при плануванні у ветеринарній ме­дицині. За допомогою статистики спеціаліст аналізує ветеринарний стан, встановлює закономірності захворювання на відповідній території (у господарстві) за визначений період, виявляє чинники, що вплинули на той або інший процес.

Статистичні дані про захворюваність і загибель тварин, ефектив­ність проведених заходів дозволяють науково обґрунтовано планувати ті або інші профілактичні або оздоровчі заходи.

Ветеринарна статистика заснована на даних звітності про заразні і незаразні хвороби тварин, діагностичних дослідженнях, ветеринарно-санітарних і профілактичних заходах, результатах ветеринарно-санітар­ної експертизи.

У ветеринарній практиці прийняті три системи планування: перспек­тивна, поточна і оперативна (рис. 5).

Перспективні плани включають найбільш важливі заходи в галузі ветеринарної справи, розраховані на тривалі терміни - 2-5 років і біль-


ше. Показники перспективних планів у ветеринарній медицині, що сто­суються фінансування, будівництва, матеріально-технічного забезпе­чення, повинні бути ув'язані з бюджетом району, області.

Перспективні плани здебільшого стосуються оздоровлення госпо­дарств і місцевостей від хронічних інфекційних, а також паразитарних хвороб. До них відносяться також плани розвитку державної ветеринар­ної мережі, будівництва ветеринарних об'єктів, підготовки кадрів, вирі­шення складних наукових проблем тощо.

Перспективне планування

План ліквідації хронічних інфекційних та інвазійних захворювань тварин

План розвитку мережі ветеринарних установ

--- 1 План розвитку ветеринарної науки і впровадження її досягнень

— План підготовки і перепідготовки ветеринарних спеціалістів

План будівництва ветеринарних установ

іПлан матеріально-технічного оснащення ветеринарних установ

План профілактики незаразних захворювань тварин

План профілактичних протиепізоотичних заходів
План ветеринарно-санітарних заходів

План ветеринарної пропаганди

План підвищення кваліфікації ветеринарних спеціалістів

План фінансування ветеринарних заходів

План будівництва та ремонту ветеринарних установ

План ветеринарних заходів у промислових тваринницьких комплексах

Поточне планування

План ліквідації вогнища гострозаразних захворювань тварин

Оперативне планування

План роботи ветеринарних спеціалістів на пасовищний період

Календарний робочий план ветеринарних установ

План-графік ветеринарних заходів у цехах промислового тваринниць­кого комплексу

Рис. 5. Схема планування заходів у ветеринарній медицині


Поточні плани ветеринарних заходів розробляють на рік, іноді з розподілом по місяцях і кварталах. Це основні планові документи. Вони включають заходи профілактики і ліквідації інфекційних і інвазійних хво­роб тварин, методи забезпечення ветеринарно-санітарного благополуч­чя господарств, населених пунктів, місцевостей на майбутній рік. На до­даток до цих планів щорічно складають плани матеріально-технічного забезпечення.

Оперативні плани ветеринарних заходів розробляють на якийсь ви­значений (календарний) період. Прикладом такого плану може бути план ліквідації епізоотичного вогнища (наприклад, ящуру).

Планування профілактичних протиепізоотичних заходів

У тваринницьких господарствах, районах, містах, областях, краях, республіках щорічно в залежності від епізоотичного стану місцевості розробляють план профілактичних протиепізоотичних заходів на майбу­тній календарний рік. План складається з трьох розділів: діагностичні дослідження, профілактична імунізація і лікувально-профілактичні обробки.

Масові діагностичні дослідження прийнято планувати з таких хво­роб: бруцельоз, туберкульоз тварин, паратуберкульозний ентерит, три­хомоноз, лейкоз, кампілобактеріоз великої рогатої худоби, сап і парува­льна хвороба коней, пулороз-тиф птиць, алеутська хвороба хутрових звірів. Обов'язковому дослідженню на туберкульоз піддають бугаїв, ко­рів, телиць старше року, буйволів, кнурів, основних свиноматок і племін­ної птиці; на бруцельоз - бугаїв, корів, буйволів, телиць старше року (РБП або РА), баранів-плідників, вівцематок, що залишилися без ягнят (РБП, РА або алергічно), кнурів, основних свиноматок (РБП, РС або алергічно).

Дослідження коней на сап планують один раз у рік з охопленням усього поголів'я.

На трихомоноз досліджують усіх бугаїв, що надходять у господарс­тва, телиць парувального віку не менше трьох разів з інтервалом у 10 днів, бугаїв-плідників - щоквартально.

На лейкоз досліджують серологічним методом усіх корів один раз у рік, бугаїв-плідників -двічі на рік.

Дослідженню на кампілобактеріоз піддають бугаїв-плідників на ста­нціях штучного осіменіння і племпідприємствах один раз на 6 міс.

На паратуберкульоз велику рогату худобу досліджують тільки в не-благополучних господарствах, на алеутську хворобу м'ясоїдних - при підозрі на наявність захворювання.


 




Щеплення планують проти наступних хвороб:

- сибірки - у стаціонарно неблагополучних і загрозливих місцевос­
тях (прищеплюють усе поголів'я великої рогатої худоби, коней, свиней і
овець); емфізематозного карбункула - у неблагополучних господарст­
вах (вакцинують худобу у віці від 3 міс до 4 років);

- бешихи свиней (прищеплюють у неблагополучних господарствах
усе поголів'я, починаючи з віку 2 міс);

- сальмонельозу і колібактеріозу телят і поросят (вакцинують тіль­
них корів і супоросних свиноматок, телят, поросят в господарствах, у
яких протягом двох останніх років відзначалося захворювання);

- лептоспірозу великої рогатої худоби і свиней - у неблагополуч­
них, загрозливих і племінних господарствах;

- пастерельозу великої рогатої худоби і свиней - у неблагополуч­
них господарствах;

- чуми і хвороби Ауєскі свиней - у неблагополучних і загрозливих
господарствах.

Для складання плану профілактичних протиепізоотичних заходів необхідні такі дані: чисельність поголів'я худоби, розрахункове поголів'я тварин на початок планованого року, а також передбачуване протягом року надходження приплоду; відомості про епізоотичний стан госпо­дарств, населених пунктів і району (наявність інфекційних та інвазійних хвороб тварин); дані про хвороби, що потребують діагностичних дослі­джень, захисних щеплень, лікувально-профілактичного опрацювання; наявність і необхідна кількість відповідних біологічних, хіміотерапевтич­них препаратів.

У текстовій частині плану вказують загальнопрофілактичні заходи: проведення санітарного дня, санітарного ремонту, ветеринарний конт­роль за годівлею й утриманням тварин (з метою забезпечення високої природної резистентності організму) тощо.

Розроблений у господарстві план заходів подають в районну дер­жавну лікарню ветеринарної медицини, де його уточнюють, корегують і включають у єдиний план протиепізоотичних заходів по району. Цей план затверджується постановою органів місцевої влади і є обов'язко­вим для виконання у всіх категоріях господарств і населених пунктів.

У процесі виконання в плани можуть бути внесені доповнення і змі­ни, пов'язані зі зміною епізоотичної обстановки в господарстві, районі, області тощо.

Зразок плану профілактичних протиепізоотичних заходів наведений нижче (таблиця 8).


Таблиця 8 План ветеринарно-профілактичних і протиепізоотичних заходів

_______________________________________________________ району


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)