АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальне поняття системи і її види

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. II. Поняття соціального процесу.
  3. V. 2. Механічне описання молекулярної системи
  4. Автоматизовані системи управління процесом розформування составів на сортувальних гірках
  5. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
  6. Акти застосування права: поняття, ознаки, види, структура
  7. Аналіз роботи системи
  8. Англо-американський (прецедентний) тип правової системи
  9. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  10. Валовий внутрішній продукт: поняття та методи розрахунку
  11. Валютний ринок і валютні курси. Системи гнучких і фіксованих валютних курсів: порівняльна ефективність
  12. Валютний ринок і валютні системи

Тема 2. Функціонування виробничих систем та основні умови стійкого розвитку організації

План

1. Загальне поняття системи і її види

2. Соціально-економічні системи і середовище. Взаємодія і розвиток соціально-економічних, систем

3. Склад і зміст системи управління

4. Рівновага і стійкість організаційних систем

5. Організаційна структура і культура як фактори стійкого розвитку підприємства

 

Загальне поняття системи і її види

Система — це щось ціле, створене з окремих частин і елементів для цілеспрямованої діяльності. Ознаки системи характеризуються:

· безліччю елементів;

· єдністю головної мети для всіх елементів;

· наявністю зв'язків між елементами;

· цілісністю і єдністю елементів;

· структурою та ієрархічністю, відносною самостійністю;

· чітко вираженим управлінням.

Система може бути досить складною. Для аналізу такого роду систем доцільний їхній поділ на ряд підсистем. Підсистема — це набір елементів, що представляють автономну усередині системи галузь (наприклад, економічна, організаційна, технічна підсистеми).

Властивості систем:

· система прагне зберегти свою структуру (ця властивість заснована на об'єктивному законі організації — законі самозбереження);

· система має потребу в управлінні (існує набір потреб людини, тварини, суспільства, великого соціуму);

· у системі формуються складні зв'язки в залежності від індивідуальних властивостей її елементів і підсистем (система може мати властивості не властивих їй елементів, і може не мати властивостей своїх елементів);

· кожна система має вхідний вплив, систему переробки (обробки), кінцеві результати (вихід) і зворотний зв'язок (рис. 2.1);

· на вході система зазнає впливу з боку середовища, а через вихід вона впливає на зовнішнє середовище.

 

Рис. 2.1. Схема функціонування системи

 

Класифікація систем може бути здійснена за різними ознаками, однак основною є групування їх у три підсистеми: технічну, біологічну і соціально-економічну.

Технічна підсистема включає верстати, устаткування, комп'ютери й інші працездатні вироби, що мають інструкції для користувача. Набір рішень у технічній системі, як правило, обмежений, а наслідки рішень визначені. Наприклад, порядок включення і роботи з комп'ютером, порядок керування автомобілем, методика розрахунку щоглових опор для ліній електропередачі, розв'язання завдань з математики й ін. Такі рішення носять формалізований характер і виконуються в строго визначеному порядку. Професіоналізм фахівця, що приймає рішення в технічній системі, визначає якість прийнятого і виконаного рішення. Наприклад, гарний програміст може ефективно використовувати ресурси комп'ютера і створювати якісний програмний продукт, а некваліфікований — може зіпсувати інформаційну і технічну базу комп'ютера.

Біологічна підсистема включає флору і фауну планети, у тому числі відносно замкнуті біологічні підсистеми, наприклад, мурашник, людський організм та ін. Ця підсистема має більшу розмаїтість функціонування, ніж технічна. Набір рішень у біологічній системі також обмежений через повільний еволюційний розвиток тваринного і рослинного світу. Проте наслідки рішень у біологічних підсистемах часто виявляються непередбачуваними. Наприклад, рішення лікаря, пов'язані з методами і засобами лікування пацієнтів; рішення агронома про застосування тих чи інших хімікатів як добрива. Рішення у таких підсистемах допускають розробку декількох альтернативних рішень і вибір кращого з них за якими-небудь ознаками. Професіоналізм фахівця визначається його здатністю знаходити краще з альтернативних рішень, тобто він повинен правильно відповісти на запитання: що буде, якщо...?

Соціально-економічна підсистема характеризується наявністю людини в сукупності взаємозалежних елементів. Як характерний приклад соціально-економічної підсистеми можна навести підприємство, його виробничий колектив. Ці підсистеми істотно випереджають біологічні за розмаїтістю функціонування. Набір рішень у соціально-економічній підсистемі характеризується великим динамізмом як у кількості, так і в засобах і методах реалізації. Це пояснюється високим темпом змін у свідомості людини, а також нюансів у її реакціях на однакові й однотипні ситуації.

Перераховані види підсистем мають різний рівень невизначеності (непередбачуваності) у результатах реалізації рішень (рис. 2.2).

 

 

Рис. 2.2. Співвідношення невизначеностей у діяльності різних підсистем

 

Крім основної ознаки класифікації системи можна розділити на:

· штучні і природні;

· відкриті і закриті;

· детерміновані і стохастичні;

· тверді і м'які.

Штучні системи створюються людиною для реалізації заданих програм чи цілей. Наприклад, конструкторське бюро, комп'ютер, супутниковий комплекс, клуб любителів пива.

Природні системи створюються природою, а можливо, і Богом Вищим Розумом) для реалізації цілей світового існування. Наприклад, система світобудови, циклічна система землекористування, мурашник.

Відкриті системи характеризуються відкритим характером зв'язків із зовнішнім середовищем і сильною залежністю від нього, наприклад, виробничі підприємства, організації, комерційні фірми, засоби масової інформації.

Закриті системи характеризуються переважно внутрішніми зв'язками і створюються для задоволення потреб свого персоналу і засновників. Наприклад, профспілки, політичні партії.

Детерміновані (передбачувані) системи функціонують за заздалегідь заданими правилами, із заздалегідь визначеним результатом. Наприклад, навчання студентів в інституті, виробництво типової продукції.

Стохастичні (імовірні) системи характеризуються важко передбачуваними вхідними впливами зовнішнього і (чи) внутрішнього середовища та вихідних результатів. Наприклад, дослідні підрозділи, підприємницькі компанії, гра в російське лото.

М'які системи характеризуються високою чутливістю до зовнішніх впливів, а внаслідок цього — слабкою стійкістю. Наприклад, система котирувань цінних паперів, нові організації, людина за відсутності твердих життєвих цілей.

Тверді системи — це зазвичай, авторитарні, засновані на високому професіоналізмі невеликої групи керівників, організації. Такі системи мають велику стійкість до зовнішніх впливів і слабко реагують на незначні впливи. Наприклад, церква, авторитарні державні режими.

Крім того, системи можуть бути простими і складними, активними і пасивними.

Кожна організація повинна мати всі ознаки системи. Випадання хоча б однієї з них неминуче призводить організацію до ліквідації. Таким чином, системний характер організації — це необхідна умова її діяльності. Проаналізуємо далі, до чого може призвести організацію відсутність даних ознак системи.

 

З поняттям системи пов'язана широта підходу при аналізі і синтезі різних організаційних утворень. Мова йде про системний, комплексний й аспектний підходи. Системний підхід вимагає обліку всіх ключових елементів (внутрішніх і зовнішніх), що впливають на прийняття рішень. Комплексний підхід вимагає складання пріоритетів ключових елементів і обліку найбільш важливих елементів.

Системний підхід вимагає найбільших витрат ресурсів і часу. Якщо це виправдано, то його використання доцільне. Відповідно комплексний і аспектний підходи більш дешеві, але збільшується погрішність при обробці недостатніх даних і в результатах рішення.

З огляду на те, що об'єктом антикризового управління є підприємства, організації і їхні об'єднання, надалі передбачається вивчення і розгляд саме гнучких та імовірних відкритих соціально-економічних систем, що функціонують у нестабільному навколишньому середовищі.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)